Ухвала суду № 52684017, 29.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2015 рокусправа № 0870/9762/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2014р. у справі №0870/9762/12

за позовом Публічного акціонерного товариства " Запорізький абразивний комбінат "

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» (далі по тексту позивач, ПАТ «Запоріжабразив») звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту відповідач, СДПІ, податковий орган) №0000780025 від 03.10.2012, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 5476 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 2738 грн. 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить нормам податкового законодавства, оскільки прийнято на підставі помилкових висновків Акту перевірки 371/25-2/00222226 від 21.09.2012р. Стверджує, що порушень вимог Податкового кодексу України позивач не допускав.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, не надав їм належної правової оцінки, невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: 69014, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Димитрова, буд.44. ПАТ «Запоріжабразив» має ідентифікаційний код 00222226. Позивач знаходиться на обліку відповідача з 27.07.1993р.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100338742 ПАТ «Запоріжабразив» зареєстроване як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 002222208244.

Матеріали справи підтверджують, що з 11.09.2012 по 21.09.2012 СДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо правомірності нарахування останнім від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2012 року у сумі 3729805 грн. 00 коп. та щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2012 року у сумі 5408895,00грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у червні 2012 року,

За результатами перевірки відповідачем складено Акт №371/25-2/00222226 від 21.09.2012 (а.с.8-75).

Згідно з висновками Акту перевірки №371/25-2/00222226 від 21.09.2012р. виявлено порушення ПАТ «Запоріжабразив» вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200, п.201.10 ст.201, п.10 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за липень 2012 року на суму ПДВ 3666 грн. 00 коп.; на порушення абз.«а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2012 року на суму ПДВ 5476 грн. 00 коп.».

На підставі Акту перевірки від 21.09.2012 №371/25-2/00222226 03.10.2012р. СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000780025, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 5476 грн. 00 коп. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 2738 грн. 00 коп. (а.с.90).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Статтею 200 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За висновками перевірки відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2012 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у травні 2012 року встановлено порушення п. 193.1 ст. 193; п. 198.3 ст. 198; п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, ПАТ «Запоріжабразив» завищено податковий кредит та відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту за червень 2012 року на суму 5 476 грн. (акт від 11.09.2012 за № 353/25-2/00222226).» (стор. Акту 7).

Так, на сторінці 26 Акту №371 зазначено наступне: «... Згідно з даними податкової декларації з ПДВ платника за липень 2012 року з урахуванням уточнюючих розрахунків та додатка 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» ПАТ «Запоріжабразив» відображені такі показники: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду - 5 408 895 грн., а за даними перевірки - 5 403 419 грн.; відхилення складає 5 476 грн.

Таким чином, завищення суми відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту червня 2012 року на суму 5 476 грн. призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за липень 2012 року на суму ПДВ 5 476 грн., чим порушено абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України».

Висновки податкового органу повязані з наступними обставинами.

20.07.2012 позивачем подано до СДПІ податкову декларацію за червень 2012 року (з урахуванням уточнень) з додатками, в якій відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 5 408 895 грн. та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість 2 392 852 грн., відображена у рядку 23 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: травень 2012 року.

Згідно з поданою позивачем податковою декларацією за липень 2012 року (вх. № НОМЕР_1 від 20.08.2012) з додатками та уточненнями сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, що декларувалась та відображена у рядку 23.1 декларації за липень 2012 року, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні періоди, а саме: червень 2012 року складає 5 408 895 грн.

Додатком № 4 до декларації ПВД за липень 2012 року надавалась заява про повернення суми бюджетного відшкодування про перерахування 5 408 895 грн. на рахунок № 26007013004439 у АТ «Сбербанк Росії».

На підставі Акту перевірки №371 податковим органом 03.10.2012 відносно ПАТ «Запоріжабразив» прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 5 476 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 2 738 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення стосується перевіряємого періоду липня-місяця 2012 року, натомість акт перевірки № 371 містить посилання на акт перевірки позивача від 11.09.2012 №353/25-2/00222226 (далі - Акт № 353) за червень 2012 року.

Так, з 23.08.2012 по 06.09.2012 СДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року у сумі 5408895 грн. 00 коп. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року у сумі 2392852 грн. 00 коп., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у травні 2012 року, відображених у податкових деклараціях з ПДВ, поданих за червень 2012 року (вх.№9042176543 від 20.07.2012) з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх.№9048855859 від 14.08.2012), за результатами якої 11.09.2012 складено Акт №353/25-2/00222226 (а.с.128-154).

На підставі акту перевірки №353/25-2/00222226 від 11.09.2012р. СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000710025 від 25.09.2012 на зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 5476 грн. 00 коп. (а.с.155)

Проте вказане податкове повідомлення-рішення було предметом спору в адміністративній справі №0870/9572/12. При розгляді справи № 0870/9572/12 досліджувалось питання завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту за червень 2012 року на суму в розмірі 5 476 грн., у зв'язку з чим позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 476 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014, в адміністративній справі №0870/9572/12 скасовано податкове повідомлення-рішення №0000710025 від 25.09.2012, прийняте СДПІ (а.с.199-202). Ухвалами від 19.09.2014 № К/800/48588/14 та від 21.10.2014 № В/800/4656/14 Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою податкового органу. Тобто судове рішення по справі №0870/9572/12 набрало законної сили 12.02.2014.

Процедура узгодження податкового зобовязанні визначається нормами Податкового кодексу України. Так, відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п.4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012р., у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалось в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.4.5 зазначеного Порядку після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

З огляду на вказані норми права, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби та до картки особового рахунку платника податку передаються суми зменшення від'ємного значення ПДВ лише після набрання судовим рішенням законної сили (якщо судовим рішенням буде відмолено у задоволенні позову платника податків про скасування відповідного ППР), і відповідно, зменшення розміру від'ємного значення ПДВ враховується податковою службою в картці особового рахунку при розрахунку податкових зобов'язань лише після набрання таким судовим рішенням законної сили.

Податковим законодавством не передбачено обов'язку платника податків відображати в податкових деклараціях неузгоджені суми. Також не передбачено обов'язку відображати неузгоджені суми в декларації але не враховувати їх у розрахунках податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування певного податкового періоду.

Таким чином, позивач при заповненні декларації з податку на додану вартість, передбаченого для відображення залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту поточного податкового періоду, правомірно не враховував результати попередньої перевірки, оскільки під час заповнення зазначеної декларації сума зменшеного податковим органом від'ємного значення ПДВ за актом перевірки від 21.09.2012 за №371/25-2/00222226 була неузгоджена, відбувалася процедура оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку у справі №0870/9572/12.

При розгляді вищевказаної справи судом встановлено, що податковий кредит сформований позивачем у червні 2012 року у зв'язку з придбанням товарів (сировини, матеріалів) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях (виготовлення ленти шліфувальні та бобини шліфувальні для подальшого їх продажу) у межах господарської діяльності ПАТ «Запоріжабразив», за результатами якої був отриманий та задекларований дохід. Судовим рішенням по справі №0870/9572/12 встановлена правомірність позивача щодо визначення суми податкового кредиту у червні 2012 року.

Щодо збитковості операцій при реалізації у червні 2012 року іншим підприємствам (ТОВ «Корунд південь», ТОВ «Амі», AT «Мотор Січ», ТОВ ПТК «Квант плюс») готової продукції (ленти шліфувальні та бобини шліфувальні) на суму 205 050,69 грн. позивач пояснив, що в умовах тяжкої економічної ситуації в країні товариство для утримання ринку випускає широкий асортимент продукції (до 300 видів) і намагається просувати свій товар на ринку, придбавати нових та зберігати постійних покупців, які забезпечують отримання прибутку в цілому по виробництву.

Норми п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачають, що податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін.

Відповідно до п.198.4. ст. 194 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

У відповідності до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно зі ст. 39 Податкового кодексу України звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті.

Пунктом 39.14 ст. 39 Податкового кодексу України, визначено, що обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

За приписами п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит формується на підставі податкових накладних.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних, які свідчать про придбання позивачем товару, відповідач не заперечує.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту.

Так, відповідач дійшов висновку, що витрати, які перевищують доходи (збитки) товариством від відвантаженої готової продукції власного виробництва за цінами нижчими, ніж собівартість виготовленої продукції, за договорами щодо купівлі-продажу сировини, не можуть бути враховані у податковому обліку позивача, оскільки операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, тобто не призводить до отримання прибутку.

Тобто податковий орган фактично ставить формування податкового кредиту у залежність від отримання прибутку позивачем, при цьому не вказуються норми чинного податкового законодавства, які б визначали таку залежність.

Так, за визначенням, наданим у пп. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що приписи Податкового кодексу України не ставлять в залежність право платника податків на формування податкового кредиту підприємства від наявності чи відсутності прибутку по окремим господарським операціям, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності звітного періоду. Тобто збитковість господарської операції не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Таким чином, висновки податкового органу спростовуються матеріалами справи, а тому доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Рішення суду є законним та обґрунтованим. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2014р. у справі №0870/9762/12 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2014р. у справі №0870/9762/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий:О.А. Проценко

Суддя:Ю.В. Дурасова

Суддя:Л.П. Туркіна