Постанова № 52683507, 21.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2015 року № 826/21808/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Екопроект" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-екопроект» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2014 №0000511502, №0000521502.

Позов вмотивовано тим, що висновки акту від 24.11.2014 №542/15-01/50/32554344 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альянс-Екопроект» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2014 року» є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альянс-Екопроект» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2014 року, за результатом якої складено акт від 24.11.2014 №542/15-01/50/32554344 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено суму різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 95 746 грн., занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного попереднього звітного періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету за травень 2014 року на 3850 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2014 року заявлену до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на 109 625 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.12.2014:

- №00001502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 95 746 грн,

- №0000521502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 812,5 грн. (за основним платежем 3 850 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 962,5 грн.).

- № 0000511502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 109 625 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27 406,25 грн.

За результатом адміністративного оскарження скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Альянс-Екопроект» подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року (реєстраційний №9053321283 від 17.09.2014), де задекларовано в рядку 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту» суму 10 114,00 гри., в рядку 23.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» суму 225 60|,00 грн. яку, згідно з додатком 2, сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованих за, травень 2014 року - 12 757,00 грн., за червень 2014 року - 183 313,00 грн., за липень 2014 - 29 535,00 гривень.

Судом встановлено, що позивачем включено суми до складу податкового кредиту за травень, червень - липень 2014 року на підставі податкових накладних від 28.05.2014 №32 на суму ПДВ 16666,67 грн., від 11.06.2014 № 35 на суму ПДВ 53333,33 грн., від 02.07.2014 № 38 на суму ПДВ 45000,00 гри, виписаних ПП «ТЕРМО ПЛЮС», в яких не співпадають підписи уповноваженої особи, а саме на паперових копіях підписано ОСОБА_1, електронний цифровий підпис на електронних копіях податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - ОСОБА_2

З матеріалів справи вбачається, що згідно з ІС «Податковий блок» керівником ПП «ТЕРМО ПЛЮС» є ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_1

З огляду на викладене, податковий орган дійшов висновку, що електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цій податкову накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних. Таким чином, вищезазначені податкові накладні складені та внесені в ЄРПН з порушенням абз. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29Л2.2010 № 1246, із замінами та доповненнями, оскільки підписані в паперовому вигляді особою не уповноваженої на їх реєстрацію в ЄРПН.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 5 п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246 (далі - Порядок), для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Тобто нормами п. 5 Порядку законодавцем обумовлюється право делегування іншій посадовій особі електронного цифрового підпису.

Таким чином, податковим законодавством не передбачено норм, які б забороняли продавцю формувати податкову звітність за допомогою електронного підпису, та звичайного підпису за наявності таких повноважень у посадової особи.

Згідно п. 6. Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 N 1246 після накладення електронного цифрового підпису продавець здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у продавця.

Пунктами 7 та 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 N 1246 встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні на які посилається податковий орган зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В абзаці 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зазначається, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, податкові накладні, видані ПП «Термо Плюс» на ім'я позивача, не містять жодного порушення, яке б давало підставу вважати, що така накладна не відповідає вимогам ст. 201 ПК України.

Оскільки податковим законодавством не передбачено норм, які б забороняли продавцю формувати податкову звітність за допомогою електронного підпису, та звичайного підпису за наявності таких повноважень у посадової особи, враховуючи, що спірні податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, отже податкові накладні видані ПП «Термо Плюс» на ім'я ТОВ «Альянс-Екопроект» відповідають вимогам, передбаченим податковим законодавством.

Крім того, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, незважаючи на те, що такі накладні могли мати незначні недоліки в заповненні, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну. Містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку. (ухвала Вищого адміністративного суду України від 08.02.2012 № К-9189/08).

Відповідно до пп. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки, в судовому порядку встановлено правомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Термо Плюс» та помилковість висновків акту перевірки, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є безпідставним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем доведено факт правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Тером Плюс», а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ «Альянс-Екопроект» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.12.2014 №0000511502, №0000521502 прийняті Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда