Постанова № 52683345, 21.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2015 року № 826/13437/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки»

до

Державної податкової інспекції у Подільському районі Головному управлінні ДФС у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головному управлінні ДФС у м. Києві (далі по тексту – відповідач), яким просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Подільському районі Головному управлінні ДФС у м. Києві на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 07 липня 2015 року № 814.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13437/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21 липня 2015 року.

У судовому засіданні 21 липня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Відповідач проти позову заперечив.

Керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що наказом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головному управлінні ДФС у м. Києві від 07 липня 2015 року № 814 на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки» (код ЄДРПОУ 35877747) по взаємовідносинах з ТОВ «СБ «Ягуар» (код ЄДРПОУ 39149511) та ТОВ «Охорона ратник-схід» (код ЄДРПОУ 38987084) за період з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2015 року.

Термін проведення перевірки – з 07 липня 2015 року по 13 липня 2015 року.

Позивач вважає, що складення наказу було здійснено з порушенням вимог та невірним застосуванням норм чинного законодавства, внаслідок чого відповідачем було прийнято рішення, що за своєю суттю є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Так, відповідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки слугувала постанова слідчого від 05 червня 2015 року про призначення позапланової документальної перевірки додержання вимог податкового законодавства ТОВ «Агентство комплексної безпеки».

А відтак, судом не беруться до уваги посилання позивача на пункт 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюється виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, перевірку позивача призначено на підставі постанови слідчого в рамках кримінального провадження, відтак суд не вбачає порушень контролюючого органу пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Відповідно до частин 2, 5 статті 40 Кримінального процесуального кодексу України слідчий уповноважений: призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Згідно із частиною 3 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Отже, постанова слідчого про проведення перевірки є обов’язковою до виконання та підставою для проведення позапланової перевірки в розумінні статті 6 Закону.

Відповідно до частини 3 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Враховуючи, що позапланову перевірку позивача призначено в порядку Кримінального процесуального кодексу України, то отримання дозволу Кабінету Міністрів України на призначення такої перевірки в даному випадку не потрібно.

Разом з тим, суд враховує, що перевірку позивача призначено за період більше ніж 1095 днів, проте як зазначено вище, перевірку призначено відповідно до постанови слідчого і саме в постанові визначено період необхідний для проведення перевірки. Податковий орган не наділений повноваженнями щодо коригування постанов слідчих винесених в рамках Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Зі змісту оскарженого наказу вбачається, що перевірку позивача призначено терміном 5 робочих днів, тобто відповідно до пункту 82.2 статті82 Податкового кодексу України.

У свою чергу, під час розгляду справи, судом встановлено, що на підставі оскарженого наказу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складений відповідний акт.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 23.06.1997 №2-зп по справі №3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернення до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Також, в пункті 5 рішення Конституційного суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи “правового акту індивідуальної дії” правова позиція Конституційного суду України ґрунтується на тому, що “правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)” стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Враховуючи, що оскаржуваний наказ, який є актом індивідуальної дії, на час вирішення справи реалізовано, тобто такий наказ вичерпав свою дію, таким чином права позивача не можуть бути поновлені шляхом визнання протиправним такого наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ Державної податкової інспекції у Подільському районі Головному управлінні ДФС у м. Києві на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 07 липня 2015 року № 814 виданий у відповідності до положення законодавства та відповідає вимогам до його оформлення, а відтак, підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки» задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 181 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя К.Ю. Гарник