Постанова № 52683187, 22.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2015 року № 2а-4369/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Добрянської Я.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

(далі – позивач, Фонд)

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України" (далі – відповідач, ДК "Газ України" НАК «Нафтогаз

України")

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"» (далі ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України"), в останній редакції якого від 08.04.2014 просить стягнути з нього 130 669,97 грн., в тому числі:

- заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 129 681,92 грн.;

- пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 988,05 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно з поданим відповідачем 27.02.2009 звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (форма 10-ПІ), у 2008 році у ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" працевлаштувало одного інваліда, тоді як згідно з установленим законодавством нормативом повинно було працевлаштувати трьох. З огляду на вказане правопорушення ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" у строк до 15.04.2009 повинне було добровільно сплатити адміністративно-господарську санкцію у розмірі 164 481,92 грн., яку не сплатило. У зв’язку з цим згадана адміністративно-господарська санкція та пеню за несвоєчасну її сплату в розмірі 988,05 грн. підлягають стягненню судом з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", яка є правонаступником ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України". Надалі розмір спірної заборгованості зі сплати адміністративно-господарської санкції позивачем було зменшено до 129 681,97 грн., у зв’язку зі сплатою відповідачем 35 000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

В установленому порядку судом допущено процесуальне правонаступництво шляхом заміни первісного відповідача ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" на ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", яке відповідно до п.1.2 Статуту ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 29.12.2010, є правонаступником реорганізованого ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України".

Представник відповідача у письмових запереченнях та в усних поясненнях, наданих в судовому засіданні, щодо позову заперечив, стверджуючи про подання ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" до органів зайнятості звітів за формою № 3-ПН за 2008 рік, які органами зайнятості у 2014 році були знищені, що позбавило відповідача можливості отримати від Солом’янського районного центру зайнятості у м.Києві докази про їх подання.

Справа розглядалася судами неодноразово. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2014 № 2а-4369/09/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014, позов задоволено та стягнуто з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" вищевказані кошти. На виконання вищевказаної постанови Окружного адміністративного суду міста, яка набрала законної сили, відповідач сплатив на користь позивача зазначені кошти.

Ухвалою від 18.11.2014 Вищий адміністративний суд України скасував згадані вище судові рішення, а справу направив на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначивши, поміж іншого, про те, що суди не встановили факту подання відповідачем до Київського обласного центру зайнятості звіту за формою № 3-ПН.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2015 № 2а-4369/09/2670 прийнято відмову позивача від позову, мотивовану повною сплатою відповідачем спірної заборгованості, та закрито провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 скасовано вищевказану ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва, а справу направлено до цього ж суду для продовження розгляду, що обґрунтовується тим, що сумлінне виконання відповідачем у ході виконавчого провадження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2014, яка на той час набрала законної сили, не позбавляє його обов’язку в судову порядку довести надалі обґрунтованість своєї позиції щодо відсутності підстав для сплати цих коштів після скасування судом касаційної інстанції цього судового рішення.

Незважаючи на сплату вищевказаних коштів відповідач з доводами позивача про наявність підстав для їх сплати не погоджується та стверджує про вжиття всіх належних з його боку заходів для працевлаштування у 2008 році інвалідів згідно з установленим нормативом.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши надані ними докази, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову з огляду на таке.

У відповідності до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 ст. 20 цього Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відтак, законодавством встановлено обов'язковий для підприємств норматив робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також передбачено сплату підприємствами адміністративно-господарських санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення робочих місць для інвалідів.

Частиною 4 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до наданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою 10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" у 2008 році становила 83 особи, з них середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників у підприємства – 1 особа, тоді як чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", становила 3 особи. У зв’язку з цим ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" обрахувало і зазначило в указаному звіті суму адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, яка складає 164 681,93 грн.

В установлений строк ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" адміністративно-господарські санкції у визначеному розмірі не сплатило.

При цьому суд погоджується з доводами позивача про невиконання належним чином ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що зумовило виникнення у нього обов’язку сплатити у зв’язку з цим обраховані ним адміністративно-господарські санкції.

Згадані адміністративно-господарські санкції не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання з огляду на вчинене правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Доводи відповідача про виконання ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" стосовно створення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно з установленим нормативом, не заслуговують на увагу суду, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно ч.3 ст.18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 18 1 Закону пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості. Тобто, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Разом з тим відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності щомісяця подають до місцевих центрів зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про подання ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" у 2008 році до центру зайнятості звітів за формою № 3-ПН щодо наявності вакансій для працевлаштування інвалідів у 2008 році, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Інформація, що міститься в листі Солом’янського районного центру зайнятості від 22.07.2015 № 4020, адресованому відповідачу, про неможливість надати відповідачу, зокрема, копії звітів про наявність вакансій за формою № 3-ПН за 2008-2009 роки у зв’язку зі знищенням у 2014 році таких звітів, що підтверджується копією акта від 23.01.2015 № 14, не є доказом подання згаданих звітів ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" до центру зайнятості, оскільки указаний акт містить загальну інформацію про знищення звітів за формою № 3-ПН та не містить детальної інформації про знищення конкретних звітів, поданих тим чи іншим підприємством.

Водночас згідно з листом Київського міського центру зайнятості від 08.04.2015 № 05-3700, адресованим Київському міському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до якого ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" звіти за формою № 3-ПН щодо наявності вакансій для працевлаштування інвалідів у 2008 році до Солом’янського районного центру зайнятості не подавало.

Відтак, за висновком суду, ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" не виконало належним чином покладеного на нього законодавством обов'язку щодо інформування центру зайнятості про створення відповідно до нормативу двох із трьох необхідних робочих місць або наявності двох із трьох вакансій для працевлаштування інвалідів. Тобто ДП "«Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" не вжило необхідних заходів, передбачених законодавством, стосовно недопущення правопорушення у сфері господарювання.

Разом з тим не заслуговують на увагу доводи відповідача про неможливість працевлаштування ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" у 2008 році інвалідів відповідно до встановлених нормативів у зв’язку із започаткуванням у 2007 році процедури припинення цього підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства палива та енергетики України від 12.11.2007 № 538 «Про реорганізацію дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" припинено діяльність ДП «Газ-тепло» НАК "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 32587579, адреса: 03065, м.Київ, вул. І.Лепсе, 16) шляхом його реорганізації-приєднання до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827, адреса: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1).

Указаним наказом також:

- визначено ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз Укаїни"» правонаступником всіх прав та обов’язків ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" після завершення процедури припинення діяльності цієї юридичної особи відповідно до чинного законодавства.

- утворено комісію з припинення діяльності ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", голові якої, поміж іншого, доручено здійснити заходи щодо реорганізації та припинення державної реєстрації названого підприємства, а також повідомити в установленому порядку її працівників про припинення діяльності підприємства шляхом реорганізації та забезпечити дотримання соціально-правових гарантій у порядку та на умовах, визначених законодавством.

- передбачено завершення виконання заходів з реорганізації ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" у термін до 01.03.2008.

На виконання вищевказаного наказу Міністерства палива та енергетики України ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" наказом від 06.12.2007 № 408-к "Попередження про реорганізацію ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" попередило працівників ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" про зміни в організації виробництва і праці , реорганізацію та подальше звільнення після двомісячного терміну (п.1 ст.40 КЗпП України) з дня ознайомлення з цим наказом. Відтак, 06.12.2007 про подальше звільнення повідомлено 46 працівників ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", 10.12.2007 повідомлено ще одного працівника, 1 працівника, яка перебувала на лікарняному у зв’язку із вагітністю та пологами, не повідомлено.

Відповідно до ч.5 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" направило до Київського обласного центру зайнятості звіти про заплановане вивільнення працівників за формою № 4-ПН, зокрема:

- станом на 05.12.2007 про вивільнення 10 працівників (отримано Київським обласним центром зайнятості 05.12.2007 № 413);

- станом на 06.12.2007 про вивільнення з 09.02.2008 10 працівників (отримано Київським обласним центром зайнятості 06.12.2007 за № 231);

- станом на 06.12.2007 про вивільнення 48 працівників (отримано Київським обласним центром зайнятості 06.12.2007 за № 414).

30.11.2009 між ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" підписано передавальний акт, затверджений Міністерством палива та енергетики України, відповідно до яких всі активи та зобов’язання ДП "Газ-тепло" передаються до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

При цьому згідно з вищевказаним листом Київського міського центру зайнятості від 08.04.2015 № 05-3700 ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України", зареєстроване як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування в Солом’янському районі міста Києва з 18.08.2003 року, як юридична особа було припинене 02.02.2012.

Таким чином, незважаючи на вивільнення низки своїх працівників у 2008 році згідно з поданими відповідачем доказами ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" фактично продовжувало функціонувати до 30.11.2009 та остаточно було припинене 02.02.2012. До того ж згідно із даними, зазначеними ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" у звіті за формою № 3-ПН про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, складено 25.02.2009, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства складала 83 особи, з них один штатний працівник, якому відповідно до законодавства встановлено інвалідність.

За висновком суду, процедура припинення підприємства, що тривала у 2008 році, не позбавляла ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" обов’язку виконання визначеного законодавством обов’язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно з установленим нормативом, а також не перешкоджала йому у поданні до центру зайнятості форми звіту за формою № 3-ПН.

Встановивши вчинене ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" вищевказане правопорушення та обов’язок сплатити у зв’язку з цим адміністративно-господарську санкцію в розмірі 164 681,92 суд погоджується з її розміром, визначеним позивачем (ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" помилково визначив адміністративно-господарську санкцію у розмірі 164 682,93 грн.):

- середня заробітна плата за рік згідно зі звітом про

зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік

за формою № 10-ПІ - 82 340,96 грн.

- норматив робочих місць для працевлаштування

інвалідів - 3 чоловік

- працевлаштовано - 1 інваліда

- адміністративно-господарська санкція - 82 340,96 х 2 = 164 681,92 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 02.06.2009 № 407 відповідачем сплачено на користь позивача адміністративно-господарську санкцію в розмірі 35000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки. З урахуванням цього остаточна сума адміністративно-господарської санкції, яка підлягає стягненню з відповідача складає 129 681,92 грн.

У зв’язку з несплатою в строк до 15.04.2009 року ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" вищевказаної адміністративно-господарської санкції позивач станом на час звернення до суду 30.04.2009 обґрунтовано обрахував пеню в розмірі 988,05 грн., з розрахунком якої суд також погоджується.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні") порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Станом на час обрахунку пеню:

- ставка Національного банку України складала - 12%

- кількість днів у 2009 році - 365

- відсотки від ставки Національного банку України,

визначені для розрахунку розміру пені - 120%

- сума пені за один день прострочення - 164 681,92 грн. х 0,04%= 65,87 грн.

- кількість днів простроченої заборгованості - 15 (з 16.04 по 30.04.2009)

- сума пені за період несплати простроченої

заборгованості - 65,87 грн. х 15 днів = 988,05 грн.

Відтак, загальна сума, яка підлягає стягненню судом з відповідача на користь позивача складає 130 669,97 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення від 24.12.2014 № 2248 відповідач сплатив згадані вище кошти (130 669,97 грн.) на користь позивача, вказавши призначення платежу - "Адміністративно-господарська санкція за 2013 рік". Інформація про сплату цих коштів на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2014 № 2а-4369/09/2670, яку скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014, у платіжному дорученні відсутня.

Факт сплати спірної заборгованості відповідачем на користь позивача підтверджено останнім у його клопотанні від 23.03.2015 № 1/6-330/04.

Наведені обставини свідчать про самостійну сплату відповідачем спірної заборгованості, що зумовлює відсутність підстав для її стягнення в судовому порядку.

Беручи до уваги наведене та керуючись статтями 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 24 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.

Суддя Я.І.Добрянська