Постанова № 52682703, 06.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"06" жовтня 2015 р. № 820/6008/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі - Принцевській Ю.В.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 21.05.2015р.), ОСОБА_2 (довіреність від 21.05.2015 р.),

представника відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 02.09.2015 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТРАМАШ-МАРКЕТИНГ" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТРАМАШ-МАРКЕТИНГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2015 року за №0000951501 Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Го ловного управління Міндоходів у Харківській області.

Ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання 14.09.2015 року, замінено на підставі ст. 55 КАС України відповідача ОСОБА_4 податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на ОСОБА_4 податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки від 19.05.2015 року №1556/20-34-15-01-09/14316014, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими. Пояснив, що позивач є експортером (оптова торгівля запчастинами), та заявив у вересня 2012 року на бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів ( стр. 23.2 декларації з ПДВ) по податковим періодам з вересні 2010 року по квітень 2011 року. Згідно з поданою позивачем до відповідача податковою декларацією з ПДВ за лютий 2015 року, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку відображена: у рядку 23.2 декларації у сумі 8666,00 грн., у рядку 30 декларації у сумі 174224,00 грн. Правомірність суми бюджетного відшкодування підтверджено попередніми перевірками, проведеними відповідачем, у звязку з чим складені довідки, якими не встановлено порушень при відображенні у деклараціях бюджетного відшкодування ПДВ. Крім того, позивач зазначив, що законодавець, встановлюючи порядок врахування сум бюджетного відшкодування та відємного значення ПДВ, задекларованих за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, не обмежив платників податків жодними термінами, у тому числі і строками давності, встановленими ст. 102 Податкового кодексу.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача ОСОБА_3- до суду надійшли письмові заперечення, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТРАМАШ-МАРКЕТИНГ" протягом 1095-денного терміну не було заявлено до бюджетного відшкодування податок на додану вартість у розмірі 173642,00 грн., чим порушено п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України.

Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТРАМАШ-МАРКЕТИНГ" (код ЄДРПОУ 14316014) зареєстрований 07.04.1994 року в Харківському Міському Управлінні Юстиції, свідоцтво про державну реєстрацію від 07.04.1994 року №1480105 0002 005347, з 16.05.1994 року перебуває на обліку в ОСОБА_4 податковій інспекції у Московського району м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області за №954 , є платником податку на додану вартість, про що зазначено в акті перевірки від 19.05.2015 року №1556/20-34-15-01-09/14316014 (а.с. 13)

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТРАМАШ-МАРКЕТИНГ" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 19.05.2015 року №1556/20-34-15-01-09/14316014 ( а.с.10-31), яким встановлено порушення вимог абз. 102.5 ст. 102, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТРАМАШ-МАРКЕТИНГ", а саме: завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2015 року на суму 173642 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, ОСОБА_4 податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення від 02.06.2015 року за №0000951501,яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 173642 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 43410 грн. (а. с. 39).

Перевіряючи обґрунтованість висновків фахівців Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, викладених в акті перевірки від 19.05.2015 року №1556/20-34-15-01-09/14316014, суд встановив наступне.

Відповідно до змін, внесених Законом України від 28.12.2014, № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України доповнено пунктом 33 такого змісту: 33. За вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Отже, враховуючи вказані зміни в законодавстві позивачем у декларації з ПДВ за лютий 2015 року було задекларовано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку яке відображено: у рядку 23.2 декларації у сумі 8666,00 грн., у рядку 30 декларації у сумі 174224,00 грн.

Останню суму сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди (за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року), а саме: вересень 2010 року - 52780 грн., грудень 2010 року - 2808 грн., січень 2011 року - 26018 грн., лютий 2011 року - 23186 грн., квітень 2011 року 67787 грн., серпень 2011 року 668 грн., вересень 2011 року - 395 грн., січень 2015 року - 5 82 грн.

Судом встановлено, що позивач є експортером (оптова торгівля запчастинами), та заявив у вересні 2012 року на бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (ст 23.2 декларації з ПДВ) по податковим періодам з вересня 2010 року по квітень 2011 року.

Правомірність сум бюджетного відшкодування підтверджено довідками:

-№2918/15-413/1431601 віл 16.11.2012 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування TOB "Автрамаш-Маркетинг" (код ЄДРПОУ14316014) бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових періодів) по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2012 року, за вересень 2010 року червень 2011 року, вересень 2012 року, перевіркою не встановлено порушень при відображенні в деклараціях бюджетного відшкодування ПДВ;

-№3375/07-013/14316014 від 18.11.2011 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Автрамаш-Маркетинг" (код ЄД РПОУ 14316014) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування додатку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану ва ртість наступних звітних (податкових періодів) за серпень та вересень 2011 року, за січень вересень 2011 року, за результатами перевірки відхилень не встановлено.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податкові декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статі. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Жодних обмежень щодо врахування такого від'ємного значення протягом конкретних періодів чинним законодавством України не передбачено.

Крім того, підпунктом 200.7 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З наведених норми випливає, що одержання бюджетного відшкодування є правом, а не обов'язком платника податків. Наявність у податкового органу передбаченого п.п. "а"п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України повноваження з надіслання платнику податку податкового повідомлення, в якому зазначаються сума заниження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування та підстави для її вирахування не свідчить про обов'язок платника податку заявляти суму ПДВ до відшкодування одразу після виникнення права на це.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно позиції Верховного Суду України (постанова Верховного Суду України по справі №21-231а11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамко» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення), попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Згідно ч.2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже, жодна норма ПК України не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами відповідного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на бюджетне відшкодування, за винятком строку, який визначений у п.102.5 ст.102 ПК України.

Так, відповідно до п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, для правильного вирішення справи необхідно встановити час отримання позивачем права на бюджетне відшкодування.

Судом встановлено, що право на бюджетне відшкодування виникло у позивача з моменту складення довідок №3375/07-013/14316014 від 18.11.2011 року та №2918/15-413/1431601 від 16.11.2012 року.

Отже право на бюджетне відшкодування за період вересень 2010 року, грудень 2010 року , січень 2011 року , лютий 2011 року, квітень 2011 року виникло з 16.11.2012 року, тобто термін зазначений у п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України 1095 днів спливає 16.11.2015 року, тому є не пропущеним.

Щодо періоду серпень 2011 року, вересень 2011 року право на бюджетне відшкодування виникло з 18.11.2011 року та 1095 денний строк закінчився 18.11.2014 року, тобто є пропущеним позивачем ще з 18.11.2014 року в розумінні норм п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

Таким чином, судом встановлено, що суми податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 668 грн. та за вересень 2011 року у розмірі 395 грн. заявлені позивачем до бюджетного відшкодування поза межами 1095 днів.

Отже, суд вважає, що зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 172579 грн. (173642-668-395 грн.) згідно декларації з ПДВ за лютий 2015 р. на тій підставі, що пропущено 1095 денний строк, не ґрунтується на нормах діючого податкового законодавства, тому позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 172579 грн., що доводить протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 02.06.2015 року за №0000951501 у цій частині.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у сумі 43144,75 грн.

Щодо правомірності зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 1063 грн. (668 грн. + 395 грн.) згідно декларації з ПДВ за лютий 2015 р., суд вважає, що позивачем пропущений строк на бюджетне відшкодування за період серпень 2011 р., вересень 2011 р. , тому нарахування штрафної (фінансової) санкції у сумі 265,75 грн. є правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2015 року за №0000951501 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 172579 грн. та нарахуванні штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43144,75 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. В іншій частині підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки при поданні адміністративного позову позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.06.2015 року за №0000951501, тому загальна сума майнових вимог складає 217052,5 грн., а сума судового збору за адміністративний позов майнового характеру складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати .

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні адміністративного позову було сплачено судовий збір у сумі 434,11 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені в частині грошового зобов'язання за податковими повідомленнями - рішеннями у загальній сумі 215723,75 грн., що складає 99 % від загальної суми майнових вимог, тому розмір судового збору який стягується на користь позивача з урахуванням сплати у сумі 434,11 грн., складає 407,63 грн. , відповідно до задоволених позовних вимог, судовий збір у сумі 26,48 грн. на користь позивача не стягується, у зв'язку з відмовою в задоволенні в частині позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 407,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.06.2015 року №212 (а.с.3).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТРАМАШ-МАРКЕТИНГ" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 02.06.2015 року за №0000951501 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 172579 грн. та нарахуванні штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43144,75 грн.

В задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Го ловного управління Міндоходів у Харківській області від 02.06.2015 року за №0000951501 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1063 грн. та нарахуванні штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 265,75 грн. - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТРАМАШ-МАРКЕТИНГ" (адреса: м. Харків, вул. Камишева Івана, буд. 9; код 14316014 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 407.63 грн. (чотириста сім гривень 63 копійки ).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 13 жовтня 2015 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.