Постанова № 52682403, 22.10.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року 16:05м. ПолтаваСправа № 816/3447/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Петренко О.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Полтавській області до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Полтавська районна державна адміністрація про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2015 року Державна фінансова інспекція в Полтавській області (надалі також - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.10.2015 № 16-13-2-17/7277 /а.с. 107-108/ до ОСОБА_3 (надалі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Полтавська районна державна адміністрація про стягнення коштів в сумі 3618,01 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Полтавської РДА за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої встановлено ряд фінансових порушень, які зафіксовані в акті ревізії від 08.04.2015 №08-21/20. ДФІ в Полтавській області направлено вимогу про усунення виявлених ревізією порушень, зокрема, щодо стягнення збитків в загальній сумі 429756,48 грн, завданих внаслідок недоотримання належних надходжень у вигляді плати за користування земельними ділянками, які передані в оренду Полтавською РДА по 24 договорах (серед них договір з ОСОБА_3В.), внаслідок не проведення коригування орендної плати на індекс інфляції, як передбачено п.10 укладених договорів. Листом від 04.06.2015 Полтавська РДА повідомила ДФІ в Полтавській області про те, що на виконання вимоги про усунення порушень належним чином повідомлено кожного з 24 орендарів, серед яких ОСОБА_3, про наявність у них заборгованості, яка виникла у зв'язку з не проведенням ними коригування орендної плати на індекс інфляції, як передбачено п.10 договорів. Оскільки ОСОБА_3 не забезпечено сплату збитків у розмірі 3618,01 грн, ДФІ в Полтавській області звернулась до суду з даним адміністративним позовом про стягнення коштів.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи - Полтавської РДА в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, при вирішенні справи по суті покладався на розсуд суду /а.с. 105/.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що ДФІ в Полтавській області на виконання п.1.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Полтавській області на І квартал 2015 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 06.01.2015 №№9, 10, 11, від 16.03.2015 №214, виданих начальником ДФІ в Полтавській області ОСОБА_4, проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Полтавської РДА, в тому числі використання бюджетних коштів на утримання апарату та коштів, головним розпорядником яких визначено райдержадміністрацію за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

За результатами ревізії складено акт від 08.04.2015 №08-21/20 /а.с. 14-23/.

В ході ревізії, зокрема, встановлено, що Полтавська РДА протягом ревізійного періоду виконувала функції з управління об'єктами державної власності, які знаходяться на її балансі. До ревізії Полтавською райдержадміністрацією надано договори оренди землі за межами населених пунктів Полтавського району.

Передача в оренду земельних ділянок здійснювалася на підставі розпоряджень голови Полтавської РДА (окремо по кожному орендарю) шляхом укладання договорів оренди земельної ділянки.

Ревізією питання дотримання законодавства в частині повноти надходження коштів до місцевих бюджетів в межах Полтавського району, відповідно умов укладених договорів оренди землі, проведено за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 по окремим договорам, що укладались Полтавською РДА.

Під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Полтавської РДА, виявлено факти невиконання орендарями умов договорів, укладених з органами влади та місцевого самоврядування, щодо коригування орендної плати на індекс інфляції.

Так, 21.07.2008 Полтавською РДА укладено з ОСОБА_3 договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець - Полтавська РДА зобов'язувався надати, а орендар ОСОБА_3 прийняти в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Умовами укладеного договору оренди земельної ділянки площею 0,3266 га встановлено річний розмір орендної плати в сумі 7010,30 грн в рік (розмір місячної орендної плати складає 1/12 річної та становить 7010,30 грн: 12 = 584,19 грн).

Відповідно до п.10 договору оренди землі від 21.07.2008 обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

Ревізією встановлено, що при коригуванні місячної суми орендної плати в розмірі 584,19 грн на індекс інфляції за підсумком 2012 року ОСОБА_3 повинен сплатити до Мачухівського сільського бюджету 9397,13 грн, за підсумком 2013 року 9372,60 грн, 2014 року 10506,64 грн. Фактично ОСОБА_3 щорічно протягом 2012-2014 років сплачено 4552,35 грн.

Внаслідок невиконання умов п.10 договору від 21.07.2008, за висновком ревізії, до Мачухівської сільського бюджету у 2012-2014 роках не надійшло 15619,32 грн.

Таким чином, як стверджує позивач, внаслідок невиконання ОСОБА_3 умов п.10 договору оренди землі від 21.07.2008, останнім порушено вимоги ст.ст.525-526, п.1 ст.629 Цивільного кодексу України, п.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст.21 Закону України "Про оренду землі".

Як свідчать матеріали справи, на підставі висновків акту ревізії від 08.04.2015 №08-21/20, ДФІ в Полтавській області відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" направлено письмову вимогу на адресу Полтавської РДА про усунення виявлених ревізією порушень від 28.04.2015 №16-08-6-15/2893 та встановлено термін подання інформації про їх виконання до 28.05.2015 /а.с. 24-26/.

Листом від 04.06.2015 №2607/01-22 Полтавська РДА повідомила ДФІ в Полтавській області про те, що на виконання вимоги від 28.04.2015 №16-08-6-15/2893 про усунення виявлених ревізією порушень належним чином повідомлено кожного з 24 орендарів про наявність у них заборгованості, яка виникла в зв'язку з не проведенням ними коригування орендної плати на індекс інфляції, як передбачено п.10 договорів оренди землі /а.с. 33-34/.

Оскільки ОСОБА_3 не забезпечив сплату збитків у розмірі 3018,01 грн, ДФІ в Полтавській області звернулась до суду з даним адміністративним позовом про їх стягнення.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ДФІ в Полтавській області, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII встановлено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення:

притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю;

порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Вказані вимоги Порядку узгоджуються з пунктом 10 статті 10 "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" відповідно до якого органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Разом з тим, пунктом 19 Порядку проведення інспектування встановлено, що якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції контролюючого органу (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи контролюючого органу невідкладно письмово повідомляють про це керівнику контролюючого органу чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

З огляду на викладене, стаття 10 "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та пункт 50 Порядку надають право органу державного фінансового контролю на звернення до суду в інтересах держави лише в тому випадку, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державного фінансового контролю.

Правовідносини з оренди земельних ділянок регулюються нормами спеціального законодавства, а саме, нормами Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ, Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-ХІV та Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Таким чином, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Підпунктами 14.1.136, 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній у перевіряємий період) визначено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності як обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а плату за землю - як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Питання щодо оподаткування, механізм нарахування та стягнення податків регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Положення вказаного нормативного акту регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема, пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів (пункт 41.4 стаття 41 Кодексу).

Згідно з пунктом 191 статті 191 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (пункт 20.1.19 статті 20 Кодексу).

Аналізуючи наведені норми, суд доходить висновку, що повноваження органів державного фінансового контролю не розповсюджуються на здійснення контролю за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Крім того, суд зауважує, що у період з 18.03.2015 по 24.03.2015 Полтавською ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області проведено перевірку повноти надходження до бюджету плати за користування земельними ділянками відповідно до укладених договорів Полтавською РДА, які знаходяться за межами населених пунктів Полтавського району за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, результати якої оформлені довідкою від 30.03.2015 №5/22-02/04057505 /а.с. 35-41/. При цьому, згідно з висновком довідки перевіркою своєчасності внесення до бюджету сум орендної плати за землю встановлено, що станом на 01.01.2015 відповідно до карток особових рахунків рахується заборгованість по ТОВ "Полтавська інвестиційна група", ФО-П ОСОБА_5, ОСОБА_6 та громадянину ОСОБА_7, по решті платників відповідно до карток особових рахунків заборгованість відсутня.

Тобто, уповноваженим органом доходів і зборів перевірено питання щодо повноти надходження до бюджету плати за користування земельними ділянками відповідно до укладених договорів Полтавською РДА з відповідними суб'єктами господарювання, в тому числі відповідачем, та встановлено, що орендна плата за землю визначається відповідно до вимог статей 288, 289 Податкового кодексу України.

За викладених обставин суд доходить висновку, що ДФІ у Полтавській області звернулась до суду з даним позовом з перевищенням наданих Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" повноважень, а відтак позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Полтавській області до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Полтавська районна державна адміністрація, про стягнення коштів - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 23 жовтня 2015 року.

СуддяІ.Г. Ясиновський