Ухвала суду № 52682101, 19.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ОСОБА_1 19 жовтня 2015 року № 813/7679/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі, головуючий суддя Гавдик З.В., суддів Кухар Н.А., Кедик М.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/7679/14 за адміністративним

позовом ОСОБА_2до Міністерства юстиції України, представник ОСОБА_3 Міністра юстиції України ОСОБА_4, представник ОСОБА_3 За участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, представник ОСОБА_3про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

11.11.2014 року позивач ОСОБА_2, звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 2331/к від 27.10.2014 року «Про звільнення ОСОБА_2А.».

26.11.2014 року позивач подала заяву про збільшення позовних вимог про поновлення на посаді начальника Самібірського міськрайонного управління юстиції Львівської області 27.10.2014 року.

29.04.2015 року позивач подала заяву про зміну предмету адміністративного позову, в якій просила:

- стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 грн.;

- визнати протиправними дії відповідача з використання незареєстрованої кореспонденції для видання наказу від 27.10.2014 року № 2331/к «Про звільнення ОСОБА_2А.».

Цього ж числа, судом керуючись ст. 135 КАС України, розпочато судовий розгляд по справі по суті.

26.05.2015 року позивач за вх. №17056 подала суду заяву про збільшення позовних вимог та просила:

- визнати протиправними дії відповідача з використання незареєстрованої кореспонденції для видання наказу від 27.10.2014 року № 2331/к «Про звільнення ОСОБА_2А.».

- визнати протиправним та скасувати наказ № 2331/к від 27.10.2014 року «Про звільнення ОСОБА_2А.».

- поновити ОСОБА_2 на посаді начальника Самібірського міськрайонного управління юстиції Львівської області 27.10.2014 року.

- стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 грн.;

09.06.2015 року ухвалою суду у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог від 26.05.2015 року вх. №. 17056 відмовлено.

09.06.2015 року позивач подала суду заяву про збільшення позовних вимог та просила визнати протиправними дії Міністра юстиції України ОСОБА_4 з підписання наказу від 27.10.2014 року № 2331/к «Про звільнення ОСОБА_2А.» на підставі незареєстрованих документів.

09.06.2015 року ухвалою суду заяву ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог від 09.06.2015 року повернуто позивачу.

14.09.2015 року позивач подала заяву про уточнення позовних вимог, в яких просила визнати протиправним та скасувати наказ про її звільнення, поновити на посаді, визнати протиправними дії відповідачів, стягнути моральну (немайнову) шкоду у розмірі 1 грн.

Вказана заява позивача від 14.09.2015 року прийнята судом до розгляду.

19.10.2015 року позивач в судовому засіданні подала суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами (відновлення предмету позову) від 14.09.2015 року. Цього ж числа в судовому засіданні позивач вказане клопотання про поновлення строку звернення до суду підтримала, додатково вказала, що поважними причинам пропуску строку звернення до суду є, не проведення судових засідань та її лікування, просила клопотання задоволити.

Представник відповідачів та третьої особи проти вказаного клопотання заперечив.

При постановленні ухвали суд виходить із наступного:

Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим же Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (такий ж строк встановлений ст. 233 КЗпП України).

Стаття 32 Закону України «Про державну службу» встановлює право особи на оскарження безпосередньо до суду рішення про припинення державної служби. Строк звернення вказаною нормою не встановлюється.

Вказаний строк, обчислюється з дня, коли позивач дізналася про порушення свого права. На запитання суду позивач вказала, що про спірний наказ про її звільнення дізналась 03.11.2014 року.

Згідно ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим же Кодексом для позовних заяв.

Вказані права не звільняють позивача від обовязку добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, в тому числі щодо строку звернення до адміністративного суду.

За юридичною природою строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах. До позовних вимог щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлені спеціальні строки звернення до суду.

Позивач про порушення свого права дізналась 03.11.2014 року до суду по даній справі звернулась 11.11.2014 року з позовними вимогами про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, які 19.11.2014 року збільшила та просила про поновлення на посаді.

Судом встановлено, що в період часу з 10.12.2014 року по 25.05.2015 року в провадженні Львівського окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду одночасно знаходились дві справи за № 813/7679/14 та № 813/8334/14 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Вказане свідчить про те, що позивач хоча і недобросовісно, однак реалізовувала своє право на судовий захист про визнання протиправним і скасування наказу про її звільнення та про поновлення. Зазначене повністю спростовує наявність будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду по даній справі за період з 03.11.2014 року по 25.05.2015 року.

16.04.2015 року дану справу передано на розгляд і вирішенні вказану складу суду, відповідно судовий розгляд у справі розпочався спочатку. Судове засідання призначене на 29.04.2015 року.

З метою унеможливлення залишення без розгляду адміністративного позову по даній справі з підстав встановлених п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України, позивачем 29.04.2015 року подано, а судом прийнято до розгляду та згідно ст. 135 КАС України розпочато судовий розгляд заяви позивача про зміну предмету адміністративного позову, в якій позивач просила стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 грн. та визнати протиправними дії відповідача з використання незареєстрованої кореспонденції для видання наказу від 27.10.2014 року № 2331/к «Про звільнення ОСОБА_2А.».

Відповідно, з 29.04.2015 року виключно за ініціативи та волі позивача позовні вимоги про визнання протиправним і скасування наказу про її звільнення та поновлення не були предметом судового розгляду по даній справі.

В даному випадку судом дотримано гарантію реалізації в адміністративному судочинстві принципу диспозитивності. Диспозитивність - це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Судове провадження виникає лише на підставі звернення позивача до суду. Звернення до суду - це право, а не обов'язок особи. Особа, яка звернулася до суду, може відмовитися від позову, змінити підставу або предмет позову. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Розпорядження правами щодо предмету спору повинно здійснювати в межах, передбачених законом, та у встановленій законом процесуальний строк.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Практика Європейського суду з прав людини, яка згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996р., 27.02.1980р.).

Судом вбачається, що підстави для поновлення строку звернення до суду можуть бути подані виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення та/або через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, по даній справі позивач про порушення свого права дізналась ще 03.11.2014 року, а з позовними вимогами про визнання протиправним і скасування наказу про її звільнення та поновлення звернулась лише 14.09.2015 року, тобто із пропуском встановленого ст. 99 КАС України, місячного строку на 9 місяців 11 днів.

За юридичною природою вищевказана зміна позивачем предмету позову від 29.04.2015 року не зупиняє перебігу строку звернення до суду із вимогами про визнання протиправним і скасування наказу про її звільнення та поновлення, відповідно строк розгляду судом вказаних позовних вимог по даній справі з 11.11.2014 року по 29.04.2015 року 5 місяців 18 днів, не перериває перебігу строку звернення до суду.

З цих же підстав, судом не враховується строк розгляду справи № 813/8334/14, оскільки ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 року про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування наказу про її звільнення та поновлення, набрала законної сили.

Не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, ухвала Львівського окружного адміністративного суд від 09.06.2015 року по даній справі, якою позивачу відмовлено у прийнятті до розгляду її заяви про збільшення позовних вимог від 26.05.2015 року вх. №. 17056, оскільки зміна позивачем предмету позову на стадії процесу після початку судового розгляду справи по суті є неможливою з врахування процесуальних обмежень прав позивача встановлених ст. ст. 51, 137 КАС України. Крім цього, вказані обставини жодним чином не спростовують порушення позивачем місячного строку звернення до суду.

Поважні причини пропуску строку звернення позивача до суду зазначені в судовому засіданні не проведення судового розгляду та лікування позивача спростовуються наступним:

За період з 16.04.2015 року по 19.10.2015 року судом призначено 10 судових засідань, з яких 5 відкладено за клопотанням позивача та у звязку із збільшенням нею позовних вимог.

Позивачем на неодноразову вимогу суду не надано жодних доказів та не вказано назву медичного закладу в якому позивач начебто перебувала на стаціонарному лікуванні.

Крім цього, вказані надумані позивачем підстави жодним чином не унеможливлювали своєчасно позивачу звернутись до суду. Будь-яких інших належних та допустимих доказів про поважність причин пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду із позовними вимогами про визнання протиправним і скасування наказу про її звільнення та поновлення, позивач суду не надала та про їх існування не вказала.

З уточненої позовної заяви від 08.09.2015 року та доданих до неї документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку вчасного звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивач не надає, та відповідно судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відтак, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає, а уточненні позовні вимоги ОСОБА_2 від 08.09.2015 року (подані до суду 14.09.2015 року за вх. № 30060) в частині визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2331/к від 27.10.2014 року «Про звільнення ОСОБА_2А.», поновити ОСОБА_2 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області 27.10.2014 року, підлягають залишенню без розгляду, оскільки суд не може залежати від маніпуляцій позивача з одночасним розглядом двох справ між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а недобросовісна реалізація такого права позивача на звернення до суду, не є поважною причиною для поновлення пропущених строків звернення до суду та не перериває перебіг цих же строків.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 155, 159-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.В клопотанні позивача від 12.10.2015 року поданого в суд 19.10.2015 року про поновлення строку звернення до суду відмовити.

2.Позовні вимоги, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 08.09.2015 року поданої в суд 14.09.2015 року за вх. № 30060 в частині визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2331/к від 27.10.2014 року «Про звільнення ОСОБА_2А.»; поновити ОСОБА_2 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області 27.10.2014 року залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього ж Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Ухвала складена в повному обсязі 23.10.2015 року.

Головуючий суддя Гавдик З.В.

Суддя Кухар Н.А.

Суддя Кедик М.В.