Постанова № 52682072, 19.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2015 року № 813/7679/14

о 14 год., 22 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі, головуючий суддя Гавдик З.В., суддів Кухар Н.А., Кедик М.В. секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/7679/14 за адміністративним

позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 юстиції України, представник ОСОБА_3 Міністра юстиції України ОСОБА_4, представник ОСОБА_3 За участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 територіального управління юстиції у Львівській області, представник ОСОБА_3про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

11.11.2014 року позивач ОСОБА_1, звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 2331/к від 27.10.2014 року «Про звільнення ОСОБА_1А.». Останніми уточненнями позовних вимог від 08.09.2015 року поданими до суду 14.09.2015 року за вх. № 30060, з врахуванням ухвали суду з питань залишення позовної заяви без розгляду від 19.10.2015 року, якою позовні вимоги в частині визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_2 юстиції України № 2331/к від 27.10.2014 року «Про звільнення ОСОБА_1А.», поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області 27.10.2014 року, залишено без розгляду, позивач просила:

- визнати протиправними дії ОСОБА_2 юстиції України з використання незареєстрованої кореспонденції для видання наказу ОСОБА_2 юстиції України 27 жовтня 2014 року № 2331/к «Про звільнення ОСОБА_1А»;

- стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної (немайнової) шкоди у розмірі 1 грн.;

- визнати протиправними дії Міністра юстиції України з підписання наказу ОСОБА_2 юстиції України 27 жовтня 2014 року № 2331/к «Про звільнення ОСОБА_1А.» на підставі незареєстрованих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача її протиправно звільнено з роботи. Підставами видання наказу про звільнення позивача є матеріали на 12 аркушах. Ознайомившись 03.11.2014року з усіма підставами на копії наказу позивач письмово подала клопотання Міністру юстиції України про скасування наказу та про призначення з службового розслідування. У дорученні від 17.10.2014 року №14-32/1472 заступник Міністра - керівник апарату покликається на надходження звернень до ОСОБА_2 юстиції України. Згадані звернення, а у дорученні вказано скарги, незареєстровані, що підтверджується відсутністю реєстраційних вхідних індексів, відмітки про отримання, резолюції керівника.

У вказаному дорученні не враховано, що 05.08.2014 року позивачем на особистому прийомі у заступника Міністра - керівника апаратуповідомлено про відсутність на роботі 17.07.2014року підлеглих працівників та надано підтверджуючі документи. Відповідно формулювання у 4 абзаці вищевказаного наказу не може свідчити про внесення позивачем недостовірної інформації.

У відповідача, в силу наданих повноважень, відсутнє реагування на протиправну діяльність з грудня 2011 року відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (справа №813/2633/14), який сьогодні продовжує здійснювати окрему, незалежну від структури Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, діяльність; з 22 липня 2013 року на окрему діяльність новоствореного відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців (справа №813/3350/14); з серпня 2013 року на окрему діяльність і начальника відділу ДВС.

Протиправність наказу про звільнення позивача полягає у використанні відповідачем, врахуванні, табелів відділів складених посадовими особами, які не мають на це повноважень. Достовірність цих табелів відповідачем не перевірено, відсутнє реагування на порушення Закону України «Про оплату праці», протиправну поведінку підлеглих.

Підставою наказу про звільнення позивача є табель скріплений печаткою відділу ДВС. Відповідач діє упереджено та не реагує на значущі порушення - невиплату заробітної плати державному виконавцеві, якого у цьому табелі протабельовано двічі (№ п/п 8 та № п/п 11). Цей табель є підставою невиплати заробітної плати прибиральнику (№п/п 15). Анологічний табель засвідчений печаткою державного реєстратора теж містить невідповідності. Відповідач приймає табелі підписані посадовими особами та не реагує на перевищення ними повноважень.

Відповідач надає незаконні переваги беручи до розгляду та приймаючи рішення на підставі звернень від 09.10.2014 року, які не зареєстровані у встановленому порядку та без резолюції керівника, якому надано право приймати рішення про зажадання пояснень.

З 2013 року немає реагування відповідача на окреме табелювання та виплату заробітної плати по Самбірському міськрайонному управлінню юстиції Львівської області за різними табелями, вибірково.

Табель за 2-гу половину липня 2014 року це перший табель на виконання наказу № 1068/к від 15.07.2014 року доданого, як підстава звільнення позивача з роботи. Цей табель погоджений керівниками лише 4-х структурних підрозділів міськрайонного управління юстиції. Відповідачем протиправно не зясовано та раніше не припинено протиправні рішення підвідомчої установи, яка прийняла у серпні 2013 році рішення про окремі табелі. Табель за 2-гу половину липня 2014 року містить дані лише щодо одного працівника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та на підставі яких табелів здійснено виплату заробітної плати іншим працівникам цього відділу, та чому такої виплати не проведено авторам звернень від 09.10.2014 року.

У акті про відмову у наданні пояснень від 22.10.2014 року не зафіксовано усну інформацію надану позивачу про перебування на лікуванні в іншому населеному пункті. Відповідач не взяв до уваги табель за 2-гу половину жовтня 2014 року, яким це підтверджено. Клопотання позивача від 20.10.2014 року, від 22.10.2014 року, від 03.11.2014 року провести (призначити дату) засідання комісії з службового розслідування не розглянуто.

Зажадання пояснень проводилось після закінчення терміну встановленого заступником Міністра-керівником апарату та підчас перебування на лікуванні. Це підтверджується відмітками у табелі обліку робочого часу за 2-гу половину жовтня 2014 року, листом в.о. начальника управління юстиції від 20.10.2014 року вих. №551/08-12/1033, також надісланий на електронну адресу з якої отримано доручення про надання пояснень 20.10.2014 року. Відповідачу було відомо про це, проте не зупинило протиправних дій щодо позивача.

Порушень трудових обовязків з боку позивача не було, а звільнення, та звинувачення у халатності не має законного підґрунтя. Позивач завжди сумлінно ставилась до виконання своїх посадових обов'язків та до відповідальності не притягалась.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення та докази, просила суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідачів та третьої особи викладена в заперечені, які просять відмовти в задоволені позовних вимог з підстав, що ст. 10 Закону України «Про державну службу» основними обовязками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обовязків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обовязків, ініціатива і творчість в роботі.

Відповідно до наказу ОСОБА_5 управління юстиції у Львівській області від 15.07.2014 № 1068/к «Щодо режиму роботи та обліку робочого часу працівників територіальних управлінь юстиції Львівської області» начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області зобовязано щомісячно до 12 та 22 числа подавати табель обліку робочого часу до управління фінансового забезпечення ОСОБА_5 управління юстиції у Львівській області.

До ОСОБА_2 юстиції України звернулися начальник відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_6 та державний реєстратор відділу державної реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстраційної служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_7І щодо недоотримання заробітної плати за липень 2014 року.

В зазначених зверненнях працівники Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської вказали про внесення недостовірної інформації щодо них до табелю обліку робочого часу за липень 2014 року, та порушення їх прав на отримання заробітної плати в повному обсязі.

ОСОБА_5 управління юстиції у Львівській області від 07.10.2014 року за № 1824 до ОСОБА_2 юстиції України було надіслано пояснення з приводу зазначених у скаргах порушень, зокрема зазначено, що нарахування заробітної плати зазначеним працівникам було здійснено відповідно до табелю обліку робочого часу Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області за 2-гу половину липня 2014 року за підписом ОСОБА_1, в якому 17.07.2014 року начальникові відділу ДВС ОСОБА_6, а також державному реєстраторові ОСОБА_7 було проставлено 5 год. 15 хв. робочого часу відповідно до якого і було нараховано заробітну плату вказаним особам.

При цьому, як вбачається із поданих табелів обліку робочого часу за підписом начальників відділів ДВС ОСОБА_6 та держаної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстраційної служби ОСОБА_7 вказаним особам проставлено 8 год. 15 хв. робочого часу за 17.07.2014 року.

До табелю обліку робочого часу Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області жодних документів, які б свідчили про відсутність на робочому місті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 протягом трьох годин робочого часу за 17.07.2014 року ОСОБА_1 додано не було.

Вказані обставини свідчили про наявність одноразового грубого порушення ОСОБА_1 своїх посадових обовязків, що згідно п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України, є підставою для її звільнення.

ОСОБА_2 юстиції України від 17.10.2014 року позивачу запропоновано надати пояснення з приводу виявлених порушень, проте ОСОБА_1 відмовлено у наданні таких пояснень, про що складено відповідний акт від 22.10.2014 року. Зазначений акт завізовано заступником директора Департаменту кадрової роботи та державної служби ОСОБА_2 юстиції ОСОБА_8, заступником директора Департаменту кадрової роботи та державної служби начальником відділу по роботі з кадрами територіальних органів юстиції ОСОБА_9 та головним спеціалістом відділу по роботі з кадрами територіальних органів юстиції Департаменту кадрової роботи державної служби ОСОБА_10

Відповідно ОСОБА_2 юстиції України встановлено факти неналежного ставлення ОСОБА_1 до виконання посадових обовязків.

З огляду на викладене, ОСОБА_2 юстиції України було прийнято рішення звільнити ОСОБА_1 із займаної посади на підставі п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України за одноразове грубе порушення трудових обовязків, про що і був виданий відповідний наказ.

Рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області ініційовано ОСОБА_2 юстиції України, відповідно подання начальника ОСОБА_5 управління юстиції у Львівській області відсутнє.

Представник відповідачів та третьої особи позовні вимоги заперечив в повному обсязі, вказав про правомірність спірних дій, надав суду докази та пояснення, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів та третьої особи, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

27.10.2014 року наказом за № 2331/к «Про звільнення ОСОБА_1А.» ОСОБА_2 юстиції України, підписаного міністром, звільнено позивача із займаної посади за п. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обовязків.

У вказаному наказі зазначено:

«До ОСОБА_2 юстиції звернулись начальник відділу державної виконавчої служби ОСОБА_6 та державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Самбірського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 щодо недоотримання заробітної плати за липень 2014 року.

Відповідно до наказу ОСОБА_5 управління юстиції у Львівській області від 15 липня 2014 року № 1068/к «Щодо режиму роботи та обліку робочого часу працівників територіальних управлінь юстиції Львівської області» начальнику Самбірського міськрайонного управління доручено щомісячно до 12 та 22 числа подавати табель обліку робочого часу до управління фінансового забезпечення ОСОБА_5 управління юстиції у Львівській області.

Згідно з табелем обліку використання робочого часу працівників відділу державної виконавчої служби та відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Самбірського міськрайонного управління юстиції за 17 липня 2014 року тривалість робочого часу ОСОБА_6І, та ОСОБА_7 зазначено 08.15 год. Однак, у зведеному табелі обліку використання робочого часу працівниками Самбірського міськрайонного управління юстиції за 2-гу половину липня 2014 року, начальником Самбірського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1А тривалість їх робочого час за вищезазначений день зазначено 05.15 год. При цьому, ОСОБА_1 не з'ясовано причини відсутності на робочому місці ОСОБА_6І, та ОСОБА_7

Цей факт свідчить про внесення ОСОБА_1 недостовірної інформації до табелю обліку робочого часу, порушення прав вищезазначених працівників на отримання заробітної плати в повному обсязі, халатне ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, зазначених в пункті 10 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого наказом ОСОБА_2 юстиції 23 червня 2011 року №1707/5 та зареєстрованого в ОСОБА_2 юстиції України 23 червня 2011 р. за № 760/19498».

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Інструкцією з діловодства в ОСОБА_2 юстиції України, затвердженою Наказом ОСОБА_2 юстиції України 02.07.2012 N 973/5 із змінами і доповненнями, Положенням про ОСОБА_2 юстиції України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 395/2011 із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1. Інструкції з діловодства в ОСОБА_2 юстиції України, така встановлює єдині вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами в ОСОБА_2 юстиції України (далі - ОСОБА_2) незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням.

Згідно п. 2.2. цієї ж Інструкції, право видання документів, їх підписання, погодження, затвердження регламентується Положенням про ОСОБА_2 юстиції України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 395/2011, положеннями про структурні підрозділи апарату ОСОБА_2 та посадовими інструкціями.

Підставою для створення документів у ОСОБА_2 є необхідність засвідчення наявності і змісту управлінських дій, передавання, зберігання й використання інформації протягом певного часу або постійно.

Згідно п. 27.1.15. цієї ж Інструкції, накази з особового складу (з кадрових питань) оформлюють у вигляді індивідуальних і зведених. В індивідуальних наказах міститься інформація лише про одного співробітника, у зведених - про кількох незалежно від того, під які управлінські дії вони підпадають (прийняття на роботу, переведення на іншу посаду (роботу), звільнення тощо).

Згідно п. 30.1.2. цієї ж Інструкції, кореспонденція, що надходить до ОСОБА_2, приймається централізовано в Управлінні документального забезпечення та Відділі контролю відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

Робота з незареєстрованими документами не дозволяється.

Згідно п. 30.2.1. цієї ж Інструкції, уся кореспонденція, що надійшла до ОСОБА_2, підлягає обов'язковому попередньому розгляду.

Попередній розгляд документів здійснюється начальником Управління документального забезпечення, начальником Відділу контролю або іншою визначеною особою відповідно до функціональних обов'язків.

Згідно п. 30.3.1. цієї ж Інструкції, реєстрація документів - це фіксація факту створення або надходження документа шляхом проставлення на ньому умовного позначення - реєстраційного індексу з подальшим записом у реєстраційних формах необхідних відомостей про документ.

Реєстрація документів провадиться з метою забезпечення їх обліку, контролю виконання і оперативного використання наявної в документах інформації.

Згідно п. 30.3.3. цієї ж Інструкції, реєстрації підлягають всі документи, що потребують обліку, виконання й використання з довідковою метою (розпорядчі, планові, звітні, обліково-статистичні, бухгалтерські, фінансові тощо), як ті, що створюються і використовуються в ОСОБА_2, так і ті, що надходять.

Згідно п. 30.3.8. цієї ж Інструкції, вхідна кореспонденція, що надійшла до ОСОБА_2, реєструється в автоматизованому режимі та в журналах (листи-відповіді).

При автоматизованій реєстрації формується банк реєстраційних даних.

Автоматизовані банки даних забезпечують працівників апарату ОСОБА_2 інформацією про всі документи, що надходять до ОСОБА_2, та місце знаходження за допомогою виводу інформації на дисплей.

Як правило, пошук інформації проводиться на автоматизованих місцях реєстрації та обробки інформації, а також на спеціально обладнаних місцях роботи діловодів структурних підрозділів. Користувач має можливість одержати інформацію за всіма або кількома реквізитами реєстрації і точну адресу місця знаходження документа на даний час.

Згідно п.п. 27 п. 11 Положення про ОСОБА_2 юстиції України, міністр підписує накази Мін'юсту України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються подання чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Предметом спору по даній справі по суті є визнання протиправними дії з використання незареєстрованої кореспонденції для видання наказу та з підписання наказу на підставі незареєстрованих документів, а також стягнення моральної (немайнової) шкоди.

Судом не враховуються обґрунтування стягнення моральної шкоди, з підстав, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Наявність чи відсутність немайнових втрат може бути підтверджено лише позивачем, якою жодними належними та допустимими доказами не підтверджені позовні вимоги в цій частині. Позивач не вказує про глибину фізичних та душевних страждань, яка визначається в залежності від особистих властивостей психіки потерпілого та характеру шкоди, яка їй завдана, не вказує про позбавлення її прав та/або можливості їх реалізації, не вказує особу та ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, не вказує про тривалість страждань, істотність вимушених змін у способі життя, можливість усунення негативних наслідків, які виникли в результаті посягання на права особи тощо.

Відтак в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог в частині визнання протиправними дії з використання незареєстрованої кореспонденції для видання наказу про звільнення позивача та з підписання цього ж наказу на підставі незареєстрованих документів, оскільки Інструкція з діловодства в ОСОБА_2 юстиції України, встановлює єдині вимоги до документування саме інформації та організації роботи, незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх реєстрацію. Критеріями та підставами для створення документів у ОСОБА_2 є наявність, зберігання й використання саме інформації. В наказах з особового складу (з кадрових питань) міститься саме інформація. Реєстрація документів провадиться з метою забезпечення їх обліку, контролю виконання і оперативного використання наявної в документах інформації.

Відповідно у наказі про звільнення позивача відповідачем використана саме інформація, незалежно від її реєстрації, а не кореспонденція, як стверджує позивач.

За юридичною природою, протиправні дії, це певна форма поведінки особи, або різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, пов'язана з вчиненням нею дій, які вона повинна була і могла вчинити чи вчинила в силу покладених на неї посадових обов'язків згідно з чинним законодавством України.

Відтак позивач помилилася в обраному способі захисту, оскільки відповідачі не вчинили щодо предмету спору жодних протиправних дій. Інструкцією з діловодства в ОСОБА_2 юстиції України, встановлено право використання саме інформації незалежно від її реєстрації, що є підставою для створення документу, який в даному випадку підписується міністром.

Відтак в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

З цих же підстав судом враховуються заперечення представника відповідачів та третьої особи в межах предмету доказування заявлених позовних вимог.

Відсутність у справі належних та допустимих доказів саме реєстрації кореспонденції, про яку вказує позивач, не спростовує зазначених вище висновків суду, оскільки відповідачами у наказі про звільнення позивача використовувалась саме інформація (незалежно від її реєстрації), а не кореспонденція, про яку зазначає позивач.

Інші обставини та докази надані позивачем, в тому числі щодо відсутності реагування відповідачів на кричущі зі слів позивача порушення вимог законодавства третьою особою, судом не оцінюються, оскільки такі виходять за межі предмету доказування заявлених позовних вимог.

Однак, суд не може залишити поза увагою той факт, що третя особа у справі не достатньо вживає заходів контролю дотримання підлеглими структурними підрозділами вимог діловодства, що підтверджується матеріалами даної справи, адже судом долучено до справи отримані від позивача оригінали документів (супровідний про надсилання табелів обліку робочого часу, три табелі обліку робочого часу, підписані ОСОБА_1 ОСОБА_7, ОСОБА_6, Акт про відмову надання пояснень ОСОБА_7, та ОСОБА_6, доповідні записки начальника реєстрації служби, начальників відділів, а.с. 87-92, 96-99). Зі слів позивача вказані документи вона залишила собі після звільнення, однак на думку суду, ці документи мають бути лише у розпорядженні третьої особи чи її структурного підрозділу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідачів з використання незареєстрованої кореспонденції для видання наказу про звільнення позивача та з підписання цього ж наказу на підставі незареєстрованих документів, а також стягнення моральної (немайнової) шкоди, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати позивачу не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 23.10.2015 року.

Головуючий суддя Гавдик З.В.

Суддя Кухар Н.А.

Суддя Кедик М.В.