Постанова № 52682027, 20.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року № 813/5505/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Шугало С.А.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Трейд до Львівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Трейд звернулося з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на безпідставність та протиправність рішення Львівської митниці, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у звязку з неподанням декларантом або уповноваженою особою документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 55 МК України. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивачем надмірно сплачено 89 000 гривень мита. Відповідач застосував метод 26 (3-й метод) визначення митної вартості товарів - шляхом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів). Позивачем було надано всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний метод її визначення. При цьому подані документи не містили жодних розбіжностей, ознак підробки та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, шо підлягає сплаті за поставлені товари. З наданих документів митний орган мав можливість встановити митну вартість товару на підставі першого методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в Україну. Крім цього, відомості з інформаційних баз даних відповідача мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень, коригування митної вартості названого товару за третім методом проведене Львівською митницею з порушенням вимог ч.9 ст. 58 МК України. Відповідачем порушено вимоги Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 р. №598, яким затверджено Форму рішення про коригування митної вартості товарів, а також Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; умов поставки, комерційних умов, тощо. Зміст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару не відповідає приписам Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 р. №598 про затвердження Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у ньому відсутні будь-які пояснення щодо умов поставки, комерційних умов, тощо. Вважає, що коригування відповідачем митної вартості товару виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби не відповідає нормам діючого законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає, що спірне рішення та картка відмови є правомірними. Пояснив, що під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару «Полістирол ЕРS (ЕХРANDABLE РОLYSTYRENЕ) торгівельної марки "Кіпg Реагl", у первинних формах, призначений для вспучування або вспінювання, в гранулах. Країна виробництва - Китай. Країна походження - Китай» були виявлені наступні розбіжності. У платіжних документах (платіжне доручення від 03.08.2015 №б/н) в графі «призначення платежу» міститься посилання на проформу-інвойс НОМЕР_1 від 02.07.2015, надана проформа-інвойс №3100007426 датована 09.07.2015, сума, на яку виписане платіжне доручення, не відповідає розрахунку, який повинен бути проведений згідно умов проведення попередньої оплати, а саме: проформа виписана на суму 283560,00 дол.США, частка попередньої оплати не повинна бути менша ніж 30% сума проформи, тобто 85068 дол.США, платіжне доручення виписане на суму 38000,00 дол.США зазначені умови не дають можливість ідентифікувати документи з даною поставкою. У висновку ТПП №19-09/1391 від 26.08.2015р. експерти проводять аналіз зовнішнього ринку на підставі витягів з мережі Інтернет сайтів, у яких не зазначено дату пропозиції продажу товарів. Зважаючи на те, що імпортований товар є обєктом біржової торгівлі, а вартість його коливається у залежності від коливань цін на нафту(яка є сировиною), це не дає можливості об'єктивно оцінити актуальність цінових пропозицій на момент продажу. Платіжне доручення стосовно оплати за транспортні послуги не можливо ідентифікувати з даною поставкою (сума платежу відрізняється від задекларованої вартості транспортних послуг). У наданому прайс-листі виробника вказано отримувача товар), що суперечить суті прайс-листа як пропозиції, адресованої необмеженій кількості потенційних покупців, та надає йому субєктивного характеру та не дає можливості зробити висновки щодо обєктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції. Надана інформація біржових організацій містить ознаки підробки. Митний орган володіє іншою інформацією щодо рівня ціни на товар «Полістирол ЕРS». У роздруківці аналогічної сторінки видання ІСІS ргісіпg містяться числові значення щодо вартості полістиролу відмінні від тих, що були надані декларантом «ОСОБА_3 Трейд». Згаданий довідник централізовано доводиться до митниць ДФС.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов, просив у його задоволенні відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

01.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Трейд та компанією «АstогGгоuрLTD» було укладено контракт поставки товару №LGТ1504, згідно з п.1.1 якого продавець зобовязується передати Покупцю, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити товар в терміни, кількості, за ціною, якістю та номенклатурою (асортимент) полістирол, що вспінюється марка : Кіng Реагl виробництва «Loyal Grouр» (Китай) згідно проформи інвойсу, які являються невідємною частиною Контракту.

Відповідно до проформи інвойсу №3100007426 від 07/09/2015 року встановлено ціну за тонну продукції 1390 доларів США/тонна на умовах поставки FОВ. марок F-SА, F-SВ, F-S.

25.08.2015 товар було ввезено на територію України, дані щодо фактурної вартості товарів, яка відповідає контракту та проформі інвойсу були відображені у митній декларації 209120000/2015/ від 25.08.2015 року, митна вартість товару була визначена за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару «Полістирол ЕРS (ЕХРANDABLE РОLYSTYRENЕ) торгівельної марки "Кіпg Реагl", у первинних формах, призначений для вспучування або вспінювання, в гранулах. Країна виробництва - Китай. Країна походження - Китай» відповідачем були виявлені розбіжності: у платіжних документах (платіжне доручення від 03.08.2015 № б/н) в графі «призначення платежу» міститься посилання на проформу-інвойс НОМЕР_1 від 02.07.2015, надана проформа-інвойс № НОМЕР_1 датована 09.07.2015, сума, на яку виписане платіжне доручення, не відповідає розрахунку, який повинен бути проведений згідно умов проведення попередньої оплати, а саме: проформа виписана на суму 283560,00 дол.США, частка попередньої оплати не повинна бути менша ніж 30% сума проформи, тобто 85068 дол.США, платіжне доручення виписане на суму 38000,00 дол.США зазначені умови не дають можливість ідентифікувати документи з даною поставкою. Платіжне доручення стосовно оплати за транспортні послуги не можливо ідентифікувати з даною поставкою (сума платежу відрізняється від задекларованої вартості транспортних послуг).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ Львівською митницею ДФС здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Встановлено, що до митного оформлення не подано договір про надання транспортно- експедиційних послуг.

27.08.2015 відповідачем була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2015/00430.

27.08.2015 Львівська митниця ДФС прийняла рішення № 209000011/2015/900050/1 про коригування митної вартості товарів визначивши вартість товару за одну тонну 1,494 доларів США.

Товар було завезено позивачем по новій митній декларації № 209120000/2015/834564 за ціною значно вищою ніж визначена контрактом.

Не погодившись із рішенням Львівської митниці ДФС від 27.08.2015 №209000011/2015/900050/1 про коригування митної вартості товарів товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Трейд оскаржило його до суду.

На підставі рішення Львівської митниці ДФС від 27.08.2015 позивачем додатково сплачено 89 000 гривень мита.

В обґрунтування протиправності рішення Львівської митниці, позивач стверджує, що надані до митного оформлення документи в повному обсязі відповідають вимогам, передбаченим ст. 53 Митного кодексу України, в повній мірі підтверджують відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за вказані товари, та які підтверджують митну вартість товару, визначену декларантом за основним методом - за ціною договору.

Фактичні обставини справи сторонами визнаються. Спір виник щодо правомірності дій Львівської митниці при визначенні митної вартості товару з використанням 2б методу визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари.

Оцінюючи спірні правовідносини та правомірність оскаржуваного рішення та дій відповідача, суд керувався наступним.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документі, що, стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять-відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Митним кодексом України передбачено проводити митний контроль із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи (частина четверта статті 319 Митного кодексу України), проте правовий статус ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ), порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) відсутня інформації про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо характеристики товарів та методів її визначення.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Відповідачем не надано доказів неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішень про коригування митної вартості товарів (за резервним методом).

Наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 затверджена Форма рішення про коригування митної вартості товарів, а також Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідно до Правил заповнення рішення у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

25.08.2015декларантом до митного оформлення подано МД №209120000/2015/833638.

Позиція відповідача полягає в тому в тому, що під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару «Полістирол ЕРS (ЕХРANDABLE РОLYSTYRENЕ) торгівельної марки "Кіпg Реагl", у первинних формах, призначений для вспучування або вспінювання, в гранулах. Країна виробництва - Китай. Країна походження - Китай» відповідачем були виявлені розбіжності: у платіжних документах (платіжне доручення від 03.08.2015 № б/н) в графі «призначення платежу» міститься посилання на проформу-інвойс НОМЕР_1 від 02.07.2015, надана проформа-інвойс № НОМЕР_1 датована 09.07.2015, сума, на яку виписане платіжне доручення, не відповідає розрахунку, який повинен бути проведений згідно умов проведення попередньої оплати, а саме: проформа виписана на суму 283560,00 дол.США, частка попередньої оплати не повинна бути менша ніж 30% сума проформи, тобто 85068 дол.США, платіжне доручення виписане на суму 38000,00 дол.США зазначені умови не дають можливість ідентифікувати документи з даною поставкою. Платіжне доручення стосовно оплати за транспортні послуги не можливо ідентифікувати з даною поставкою (сума платежу відрізняється від задекларованої вартості транспортних послуг).

На думку суду, відповідачем безпідставно було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з наступного.

Джерелом інформації для коригування відповідачем митної вартості слугувала МД № 209120000/2015/833735 від 25.08.2015.

У наданій відповідачем ВМД від 25.08.2015 року зовсім інший виробник, а саме : (Лісті). у ВМД по якій завозився товар за ціною 1390 дол/тонна - виробник (Нінгбо), виробник «Лісті» знаходиться зовсім у іншій провінції (області).

Торгова марка є різною, а саме по ВМД від 25.08.2015 року торгова марка («VSTEPS», а у ВМД, що подавалась фірмою для розмитнення «Кіпg Реагl».

Фірма «Lesty» є виробником і експортером продукції в одній особі, а фірма «Ningbo» лише виробником, а експортером є компанія «Астор Груп».

По ВМД від 25.08.2015 року № 209120000/2015/833735 інвойс на відвантаження товару датований від 23.06.2015 року, рахунок на оплату від 10.06.2015 року.

У ВМД по якій завозила фірма товар по ціні 1390 дол/тонна. інвойс на відвантаження товару датований від 15.07.2015 року, рахунок на оплату від 09.07.2015 року - тобто між партією товару, що завозилась по 1390 дол/тонна і по 1470 дол/тонна пройшло більше місяця. Оскільки, ціни на полістирол залежать від світових цін на нафту, які у липні порівняно з червнем суттєво знизились, що теж вплинуло на формування ціни на товар.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів 209000011/2015/900050/1 від 27.08.2015 року відсутні будь-які пояснення щодо умов поставки, комерційних умов, що суперечить наказу Міністерства Фінансів України від 24 травня 2012 року №598 про затвердження Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; умов поставки, комерційних умов, тощо.

Оскільки, митниця зробила коригування митної вартості виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби таке рішення не відповідає нормам діючого законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі ВАСУ від 02.07.2015 року (справа № К/800/46943/14).

Обгрунтованість позовних вимог підтверджується також висновком ДП«Укрзовнішпромекспертизи» від 09.09.2015 №2549, згідно якого ціна на полістирол ТМ ««Кіпg Реагl», країна виробництва Китай, що імпортується згідно з Проформою-Інвойсом №3100007426 від 09.07.2015 року, комерційним інвойсом № 3100007426А від 15.07.2015 р. до контракту №LGТІ504 від 01.07.2015 р. на умовах поставки РОВ -«Ningbo», Китай, відповідає поточній конюнктурі ринку та ціна становить 1390,00 доларів США/тонна.

Оскільки, позивач подав до митного органу всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідач не надав таких доказів та не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

Постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №209000011/2015/900050/1 від 27.08.2015.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Трейд 1 335 (одна тисяча триста тридцять пять) грн. 00 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський

Повний текст постанови виготовлений 23.10.2015