Постанова № 52681969, 19.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2015 року № 813/4593/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засіданняШугало С.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Генерального прокурора України ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3, відповідач) з наступними позовними вимогами:

-визнати протиправною бездіяльність Генерального прокурора України щодо розгляду і вирішення скарг ОСОБА_1 на протиправні дії прокурорів Львівської області від 02.06.2015 року, від 21.06.2015 року, від 11.07.2015 року, від 23.07.2015 року та від 13.08.2015 року;

-зобовязати Генерального прокурора України розглянути скарги ОСОБА_1 від 02.06.2015 року, від 21.06.2015 року, від 11.07.2015 року, від 23.07.2015 року, від 13.08.2015 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що його скарги з питань неналежної діяльності працівників прокуратури Львівської області від 02.06.2015 року, від 21.06.2015 року, від 11.07.2015 року, від 23.07.2015 року та від 13.08.2015 року скеровані відповідачем на розгляд до органу прокуратури, дії якого позивачем оскаржуються, а саме прокуратури Львівської області. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки вони грубо порушують норми чинного законодавства України про звернення громадян, у зв'язку з чим, звернувся з даним позовом до суду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у письмових поясненнях, поданих через канцелярію суду 29.09.2015 року за вх. № 32648, суть яких полягає в наступному. Представник відповідача зазначає, що скеровані на адресу Генеральної прокуратури України скарги ОСОБА_1 були розглянуті належним чином, в межах повноважень та у спосіб передбачений законами України. З огляду на вищевказане, представник відповідача вважає, що права та законні інтереси позивача жодним чином не порушені, відтак, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Водночас, щодо заяв позивача від 21.06.2015 року, від 11.07.2015 року, від 23.07.2015 року та від 13.08.2015 року просила провадження закрити, оскільки такі заяви стосуються дій (бездіяльності) посадових осіб прокуратури Львівської області, вчинених при провадженні досудових розслідувань № 42013150090000090 від 06.03.2013 року та № 42014140070000109 від 27.12.2014 року, а отже, повинні бути оскаржені в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши наявні у справі матеріали, надавши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Генерального прокурора України ОСОБА_3 із скаргами на дії прокурорів Львівської області від 02.06.2015 року, від 21.06.2015 року, від 11.07.2015 року, від 23.07.2015 року та від 13.08.2015 року.

Звернення ОСОБА_1 від 02.06.2015 року надійшло до Генеральної прокуратури України 08.06.2015 року. Дане звернення стосувалося незгоди позивача з апеляційною скаргою, поданою Генеральною прокуратурою України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року у справі № 813/64/15 за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України про визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобовязання вчинити дії.

Всі подальші скарги, а саме від 21.06.2015 року, від 11.07.2015 року, від 23.07.2015 року та від 13.08.2015 року були аналогічними за змістом скарзі від 02.06.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що звернення від 02.06.2015 року розглянуто Генеральною прокуратурою України, що підтверджується наявними у справі доказами, а саме копією відповіді № 05/4-7011-01 від 15.06.2015 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що скарги ОСОБА_1 від 21.06.2015 року, від 11.07.2015 року, від 23.07.2015 року Генеральною прокуратурою України розглянуті не були, скеровані на розгляд до прокуратури Львівської області.

Щодо скарга ОСОБА_1 від 13.08.2015 року, то суд вказує, що така надійшла до Генеральної прокуратури України 18.08.2015 року і згідно наявної в матеріалах справи відповіді, що скеровувалася позивачу 26.08.2015 року за № 04/2/7-777-15, прийнята до розгляду по суті третім наглядовим відділом за додержанням законів при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ Генеральної прокуратури України.

Водночас, відповіді на скарги ОСОБА_1 від 21.06.2015 року, від 11.07.2015 року, від 23.07.2015 року та від 13.08.2015 року в матеріалах справи не містяться, позивач зазначає про їх відсутність, представник відповідача таких відповідей суду не надав.

Суд зазначає, що позивачем належним чином підтверджено факт надіслання вище перелічених скарг Генеральному прокурору України ОСОБА_3, що не заперечується і представником відповідача в судовому засіданні.

Спірні правовідносини у даній справі, а саме порядок розгляду звернень громадян у Генеральній прокуратурі України регулюється Конституцією України, нормами Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про звернення громадян", Інструкцією про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, введеної в дію наказом Генеральної прокуратури України №9гн від 27.12.2014 року.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобовязані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює ОСОБА_4 України Про звернення громадян. ОСОБА_4 забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Так, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 14 цього Закону встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, обєднання громадян, посадові особи зобовязані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

У ч. 1 ст. 15 вказаного Закону зазначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, обєднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобовязані обєктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно із ч. 1 ст.16 Закону України Про звернення громадян, скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, обєднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про звернення громадян встановлено права громадянина при розгляді заяви чи скарги, зокрема, громадянину гарантується право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Пунктом 1 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

Як вже викладено вище, судом встановлено, що позивача звертався до Генерального прокурора України зі скаргами від 02.06.2015 року, від 21.06.2015 року, від 11.07.2015 року, від 23.07.2015 року та від 13.08.2015 року, які стосувались незгоди ОСОБА_1 з апеляційною скаргою, поданою Генеральною прокуратурою України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року у справі № 813/6415/15

Водночас, лише на скаргу від 02.06.2015 року надійшла відповідь від 15.06.2015 року № 05/4-7011-01, в якій зазначено про результати розгляду скарги.

Відтак, суд не вбачає в діях відповідача жодних ознак, які б свідчили про порушення законних прав та інтересів ОСОБА_1 щодо не розгляду його письмового звернення від 02.06.2015 року та не надання відповіді на нього, тому суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог у цієї частині.

Щодо письмових звернень від 21.06.2015 року, від 11.07.2015 року, від 23.07.2015 року та від 13.08.2015 року, то суд зазначає, що доказів надання відповідей на такі скарги представником відповідача не надано.

Крім того, суд вказує, що відповідачем було порушено чинне законодавство України, зокрема ч. 4 ст. 7 Закону України Про звернення громадян, якою встановлено заборону направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Крім того, при вирішенні даної адміністративної справи судом взято до уваги норми Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України №9гн від 21.06.2011 року, та Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України №9гн від 27.12.2014 року.

Так, суд зазначає, що вищевказані інструкції були прийняті, серед іншого, на забезпечення виконання вимог Конституції України та Закону України Про звернення громадян, відтак, жодним чином не можуть їм суперечити.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Генерального прокурора України щодо розгляду і вирішення скарг ОСОБА_1 на протиправні дії прокурорів Львівської області від 21.06.2015 року, від 11.07.2015 року, від 23.07.2015 року та від 13.08.2015 року.

В той же час, враховуючи вимоги Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора України від 21.06.2011 року №9гн, про те, що звернення громадян, запити, звернення народних депутатів України, депутатів місцевих рад вважаються вирішеними та знімаються з контролю, якщо поставлені в них питання перевірено, вжито необхідних заходів, дано вичерпні відповіді згідно з чинним законодавством і направлено письмову відповідь, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача при розгляді і вирішенні скарги ОСОБА_1 від 02.06.2015 року слід відмовити повністю.

Обираючи механізм захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відновити таке шляхом зобовязання Генерального прокурора України розглянути скарги ОСОБА_1 від 21.06.2015 року, від 11.07.2015 року, від 23.07.2015 року та від 13.08.2015 року.

Судом відхиляється клопотання представника відповідача щодо закриття провадження у справі в частині вимог, що стосуються не розгляду та не вирішення скарг від 21.06.2015 року, 11.07.2015 року, 23.07.2015 року, 13.08.2015 року, оскільки зі змісту скарг від 21.06.2015 року, 11.07.2015 року, 23.07.2015 року та від 13.08.2015 року вбачається, що вони не стосуються дій (бездіяльності) посадових осіб прокуратури Львівської області, вчинених при провадженні досудових розслідувань № 42013150090000090 від 06.03.2013 року та № 42014140070000109 від 27.12.2014 року, є доповненнями до скарги від 02.06.2015 року, поданої з питань незгоди позивача з апеляційною скаргою, поданою Генеральною прокуратурою України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року у справі № 813/64/15 за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України про визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобовязання вчинити дії, а отже, можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 94 КАС України, в користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України суму сплаченого при подачі позову до суду судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 58 (п'ятдесят вісім) гривень 48 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 14, 18, 19, 69-71, 72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Генерального прокурора України щодо розгляду і вирішення скарг ОСОБА_1 на протиправні дії прокурорів Львівської області від 21.06.2015 року, 11.07.2015 року, 23.07.2015 року, 13.08.2015 року.

Зобовязати Генерального прокурора України розглянути скарги ОСОБА_1 від 21.06.2015 року, 11.07.2015 року, 23.07.2015 року, 13.08.2015 року.

В решті позовних вимог відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача щодо закриття провадження у справі в частині вимог, що стосуються не розгляду та не вирішення скарг від 21.06.2015 року, 11.07.2015 року, 23.07.2015 року, 13.08.2015 року відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 58,48 грн., сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано 23.10.2015 року

Суддя Потабенко В.А.