Постанова № 52681872, 20.10.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року 826/10406/15

приміщення суду за адресою:м. Київ, бул. ОСОБА_1, 26

час прийняття постанови : 12 год. 28 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Лиска І.Г.

при секретарі -Васковець М.С.

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управлінням Держпраці у Харківській області до Приватного акціонерного товариства "Нова Лінія" про стягнення штрафних санкцій

в с т а н о в и в:До Київського окружного адміністративного суду для розгляду з Окружного адміністративного суду м. Києва 22.09.2015 року надійшла справа №826/10406/15.

Так, як вбачається з матеріалів справи 26.05.2015 року Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Нова Лінія" про стягнення з відповідача коштів в сумі 17000 грн..

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області згідно направлення від 21.08.2012 р. №08-01-26.05/5673, відповідно до ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 4 частини першої ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 11 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» 22-23 серпня 2012 року у присутності уповноваженого представника субєкта господарювання проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції засобів індивідуального захисту що розповсюджує Приватне акціонерне товариство «Нова Лінія» (далі - Відповідач) м. Харків.

Під час заходу було встановлено факт розповсюдження продукції, яка не відповідала встановленим вимогам, про що складено Акт перевірки характеристик продукції від 23 серпня 2012 року № 08-05/1/1.

На підставі частини 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» головним державним інспектором Виплавіним JI.I. 03.09.2012 р. складено Протокол № 08-05/3/1 про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Згідно частинні 1 ст. 33 цього ж Закону субєкту господарювання до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів було надано проекти відповідних рішень.

За результатами розгляду справи (матеріали перевірки та надані до них документи, протокол, розрахунок розміру передбаченої ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» санкції) заступником начальника теруправління ОСОБА_2 винесено 06.09.2012року Постанову № 08-05/3/1 про накладання штрафних санкцій у загальному розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 грн.

Відповідачем було оскаржено дії посадових осіб позивача шляхом подачі позову до Харківського окружного адміністративного суду. За результатами розгляду якого 24.10.2012року Харківським окружним адміністративним судом, по справі № 2а-10577/12/2070, винесено постанову якою було відмовлено ПАТ «Нова Лінія» в задоволенні адміністративного позову.

За результатами розгляду апеляційної скарги ПАТ «Нова Лінія» колегією суддів Харківського апеляційного адміністративного суду було винесено Постанову від 05.02.2013року, якою спростовано висновки суду першої інстанції, задоволено Апеляційну скаргу ТОВ «Нова Лінія» , скасовано Постанову Харківського окружного адміністративного суду, позов ПАТ «Нова Лінія» задоволено.

Не погоджуючись з висновками Харківського апеляційного адміністративного суду Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській подано касаційну скаргу. 29.01.2015 року Вищим адміністративним судом України винесено Ухвалу якою було задоволено касаційну скаргу позивача, скасовано Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 року та залишено в силі Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року.

12.02.2015 року позивачем отримано Ухвалу Вищого адміністративного суду і листом від 09.04.2015 року № 08-04-20/1101 запросив у відповідача документи які б підтверджували сплату ним зазначених вище штрафних санкцій, але відповідачем даний лист було проігноровано.

Отже, позивачем було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом але заборгованість до цього часу відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 червня 2015 року, було відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

08.07.2015 року на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшли письмові заперечення проти позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року справу №826/10406/15 передано для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно автоматичного розподілу справ між суддями, вказану справу призначено головуючому судді Лиска І.Г.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року справу прийнято до провадження суддею Лиска І.Г. та призначено до судового розгляду на 20 жовтня 2015 року 12:00 год.

Крім того, оскільки на момент прийняття Київським окружним адміністративним судом рішення про прийняття до свого провадження зазначеної справи, Територіальне управління Держгірпромнагляду у Харківській області відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України 11 лютого 2015 р. № 100 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України реорганізовано шляхом (злиття) в Головне управління Держпраці у Харківській області.

Враховуючи наведені вище обставини, суд, керуючись положеннями частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснив заміну Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області її правонаступником Головним управлінням Держпраці у Харківській області.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні 20.10.2015 року позов не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов. Доказів сплати відповідачем штрафу у сумі 17000 грн. ненадала.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У період з 22.08.2012 року до 23.08.2012 року Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області було проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія».

За результатами перевірки 23.08.2012 року Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області було складено Акт перевірки характеристик продукції від № 08-05/1/1, у якому зафіксовано, що відповідач здійснював реалізацію засобів індивідуального захисту, які не відповідають встановленим Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 року № 761 вимогам.

На підставі Акту перевірки характеристик продукції від 23.08.2012 року № 08-05/1/1 начальником Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області 28.08.2012 року було прийняте рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, згідно якого відповідача було зобов'язано обмежити розповсюдження вказаного товару, а відповідно до Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 року № 1017, письмово повідомити про це позивача в строк до 10.09.2012 року.

06.09.2012 року Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківської області було винесено постанову про застосування фінансової санкції № 08-05/3/1, згідно якої на підставі статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» було застосовано фінансову санкцію (штраф) у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17000,00 грн.

07.09.2012 року на адресу відповідача надійшло повідомлення, згідно якого Приватне акціонерне товариство «Нова Лінія» припинило розповсюдження товару, який був предметом перевірки.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції врегульовано Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відповідно статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», державний контроль продукції - це діяльність митних органів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам.

Державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Вимоги до рівня безпеки засобів індивідуального захисту, проведення процедури оцінки відповідності таким вимогам визначено Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 року № 761.

Пунктом 51 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту передбачено, що під час проведення оцінки відповідності виробник або його уповноважена особа чи постачальник: складає декларацію про відповідність згідно з додатком, яку пред'являє на вимогу призначених органів державної влади; маркує кожну одиницю засобу захисту національним знаком відповідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності».

Національний знак відповідності, який повинен легко читатися і не стиратися протягом передбачуваного строку служби, наноситься на видному місці кожного засобу захисту, що постачається на ринок, та його упаковці.

Судом встановлено, що в ході перевірки було встановлено невідповідність продукції (рукавиці жіночі (торгова марка Fiskars арт. 160001) та рукавиці чоловічі (торгова марка Fiskars арт. 160000) вимогам пункту 51 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, а саме на реалізованій продукції відсутнє маркування засобів індивідуального захисту національним знаком відповідності, та відсутня декларація про відповідність засобів індивідуального захисту.

Частиною 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі:

1) розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) розповсюдження продукції, щодо якої неналежне застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала такою, що становить серйозний ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - у розмірі від двохсот п'ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що в ході перевірки характеристик продукції Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» було встановлено, що на реалізованій продукції відсутнє маркування засобів індивідуального захисту національним знаком відповідності, та відсутня декларація про відповідність засобів індивідуального захисту як на рукавицях жіночих (торгова марка Fiskars арт. 160001) так на рукавицях чоловічих (торгова марка Fiskars арт. 160000), що є порушенням 51 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, відповідач правомірно наклав штрафні санкції окремо за кожен вид порушення та за кожен вид товару, що узгоджується із вищезазначеними приписами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Не погоджуючись із постановою про застосування фінансової санкції № 08-05/3/1, згідно якої на підставі статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» було застосовано фінансову санкцію (штраф) у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17000,00 грн., відповідач оскаржив її в судовому порядку.

У вересні 2012 року Приватне акціонерне товариство «Нова Лінія» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області про скасування рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року у задоволенні позовних вимог Приватному акціонерному товариству «Нова Лінія» було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» було задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» задоволено. Скасовано постанову Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області про застосування фінансової санкції від 06.09.2012 року № 08-05/3/1.

Не погоджуючись з висновками Харківського апеляційного адміністративного суду Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській подано касаційну скаргу. 29.01.2015 року Вищим адміністративним судом України винесено Ухвалу якою було задоволено касаційну скаргу позивача, скасовано Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 року та залишено в силі Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.01.2015 року у справі №2а-10577/12/2070 встановлено, що, постанова про застосування фінансової санкції від 06.09.2012 року № 08-05/3/1, прийнята Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області правомірно і відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, в Ухвалі Вищого адміністративного суду України зазначено, що в ході перевірки характеристик продукції Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області було встановлено невідповідність продукції (рукавиці жіночі (торгова марка Fiskars арт. 160001) та рукавиці чоловічі (торгова марка Fiskars арт. 160000) вимогам пункту 51 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, а саме на реалізованій продукції відсутнє маркування засобів індивідуального захисту національним знаком відповідності, та відсутня декларація про відповідність засобів індивідуального захисту, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області про застосування фінансової санкції від 06.09.2012 року № 08-05/3/1 прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України

Таким чином, постанова Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області про застосування фінансової санкції від 06.09.2012 року № 08-05/3/1, на підставі якого позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 17000 грн. є правомірною та на сьогоднішній день не скасована і підлягає виконанню.

12.02.2015 року позивачем отримано Ухвалу Вищого адміністративного суду України і листом від 09.04.2015 року № 08-04-20/1101 запросив у відповідача документи, які б підтверджували сплату ним зазначених вище штрафних санкцій, але відповідачем даний лист було проігноровано.

Враховуючи вищевикладене, постанова про застосування фінансової санкції від 06.09.2012 року № 08-05/3/1 не скасована, а отже, є чинною на момент розгляду справи, тому в силу приписів чинного законодавства України, в тому числі і Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», є обов'язковою до виконання відповідачем.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Оскільки на час вирішення справи відповідачем у добровільному порядку штраф у розмірі 17000 грн. не сплачено, отже позові вимоги підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду із позовом, суд зазначає наступне.

Пунктом 7 частини 5 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України.

Відповідач скористався своїм правом на оскарження постанови про застосування фінансової санкції від 06.09.2012 року № 08-05/3/1 в судовому порядку. Ухвала Вищого адміністративного суду України у справі №2а-10577/12/2070 була винесена 29.01.2015 року та отримана позивачем 12.02.2015 року.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Позивач звернувся до адміністративного суду із позовом про стягнення з ТОВ «Нова Лінія» суми штрафу у розмірі 17000 грн. 26.05.2015р, що підтверджується відтиском штемпеля відділення поштового звязку на конверті.

Таким чином, позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, встановленого законодавством.

Щодо тверджень відповідача про сплин строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення з посиланням на ст.299 та 303 КпАП України суд зазначає наступне.

Статтею 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Таким чином, у даному випадку штраф у сумі 17000 грн є адміністративно-господарською санкцєю , що згідно положеннями статті 217 Господарського кодексу України застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності.

Отже, адміністративна відповідальність у вигляді штрафів, яка передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення та встановлені нормами Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції мають різну правову природу, а тому посилання відповідача на КпАП України є не обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, а також те, що станом на день розгляду цього спору штраф у добровільному порядку не сплачено, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ПАТ «Нова Лінія» штрафу у розмірі 17000 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нова Лінія" на користь Державного бюджету України штраф у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 жовтня 2015 р.