Постанова № 52681710, 15.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року 10 год. 05 хв. Справа № 808/5673/15 Провадження № м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В..

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Шевченківського районного центру зайнятості м. Запоріжжя

до: ОСОБА_2

про: стягнення виплаченої допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

Шевченківський районний центр зайнятості м. Запоріжжя (далі позивач) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 672 грн. 68 коп.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала у повному обсязі та зазначила, що відповідач був зареєстрований як особа, яка шукає роботу та надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю. В той же час, позивачем було встановлено, що громадянином ОСОБА_2 приховано від спеціалістів Шевченківського районного центру зайнятості факт перебування у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 в період перебування на обліку як безробітного, у звязку з чим відповідачем було безпідставно отримано допомогу по безробіттю у сумі 672 грн. 68 коп.

Відповідач позов визнав у повному обсязі та зазначив, що дійсно перебував у цивільно-правових відносинах з ФОП ОСОБА_3, але йому було повідомлено, що роботодавцем буде вчинено всі необхідні дії щодо надання інформації центру зайнятості про його працевлаштування.

Вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.05.2014 до Шевченківського районного центру зайнятості звернувся ОСОБА_2 для сприяння у працевлаштуванні. В поданій заяві відповідач просив до вирішення питання про працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У заяві також зазначено, що у даний час відповідач не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Того ж дня громадянину ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533ІІІ від 02.03.2000, особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, - 180 календарних днів. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

У ході здійснення звірки достовірності даних, які є підставою для надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю, встановлено, що ОСОБА_2 перебував у цивільно-правових відносинах з 04.08.2014 по 01.09.2014 з ФОП ОСОБА_3 та у період з 11.09.2014 по 10.10.2014 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 на підставі трудового договору від 11.09.2014 № 08591400931 та був звільнений 10.10.2014 за власним бажанням відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України. За результатами проведеної звірки складено Акт № 148 від 14.07.2015 (а.с. 16).

Таким чином, під час перебування на обліку в Шевченківському районному центрі зайнятості як безробітний, відповідач не повідомив спеціалістів центру зайнятості про те, що здійснював діяльність за винагороду відповідно до укладеного з ФОП ОСОБА_3 договору у період з 04.08.2014 по 01.09.2014 та з 11.09.2014 по 10.10.2014, та незаконно отримав допомогу по безробіттю в цей період з 04.08.2014 по 10.09.2014, чим порушив вимоги пункту 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно з пунктом 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Даний факт відповідачем приховано.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно, шляхом приховування відомостей про здійснення діяльності за винагороду, отримував допомогу по безробіттю в період надання послуг за цивільно-правовим договором з ФОП ОСОБА_3

06.08.2015 Шевченківським районним центром зайнятості направлено претензію до відповідача про необхідність повернути незаконно виплачені кошти у 15-денний термін з дня отримання зазначеної претензії (а.с. 9).

Пропозиція про добровільне відшкодування коштів відповідачем залишена без задоволення, на час розгляду справи кошти у добровільному порядку не повернуті.

Відповідно до даних, наданих позивачем, за період перебування на обліку з 04.08.2014 по 10.09.2014 ОСОБА_2 було виплачене матеріальне забезпечення у розмірі 672 грн. 68 коп. (а.с. 8).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітною визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи, що відповідачем приховано факт здійснення діяльності за винагороду відповідно до укладеного з ФОП ОСОБА_3 договору у період з 04.08.2014 по 01.09.2014 та з 11.09.2014 по 10.10.2014, що є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю на час здійснення такої діяльності, суд приходить до висновку, що отримана відповідачем допомога по безробіттю за період з 04.08.2014 по 10.09.2014 у розмірі 672 грн. 68 коп. отримана неправомірно та підлягає поверненню на користь позивача.

Відповідно до пункту 7 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 «Про затвердження порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Згідно з пунктом 9 вищезазначеного наказу, рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішення Шевченківського районного центру зайнятості щодо повернення коштів, відповідачем ані в судовому порядку, ані до органів центру зайнятості вищого рівня не оскаржувалось.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи те, що на час розгляду справи доказів сплати зазначених сум та доказів оскарження рішення центру зайнятості про повернення коштів не надані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення виплачених сум допомоги по безробіттю обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Шевченківського районного центру зайнятості м. Запоріжжя (р/р 37178001004282, банк одержувача УДКУ у Запорізькій області, ОКПО 20524248, МФО 813015, призначення платежу: повернення допомоги по безробіттю, отриманої обманним шляхом) суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 672 (шістсот сімдесят дві) 68 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша