Постанова № 52681697, 25.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2015 року 810/4543/15

Київський окружний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Сіренко Ю.П., за участю представника позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду та просить (з урахуванням уточнень до позовних вимог) визнати протиправною та скасувати постанову ВП №39399601 про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2015 р. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в провадженні відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває рішення №1270/12, видане 18.07.2013 р. Європейським судом з прав людини у справі «Москаленко та інші проти України», де одним із заявників є він.

Вказує, що згідно рішення Суду, держава - Україна взяла на себе зобовязання протягом трьох місяців виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю; ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацію судових витрат.

Державною виконавчою службою України - відділом примусового виконання рішень прийнято постанови ВП №39399601 від 16.08.2013 р. про відкриття виконавчого провадження.

У звязку з несвоєчасним виконанням рішення Суду, згідно документів направлених Департаментом державної виконавчої служби Міністерства Юстиції на адресу Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства Юстиції платіжним дорученням Міністерства Юстиції України №4138 від 08.10.2013 р. перераховано йому кошти у розмірі 21696,20 грн. (еквівалент 2000 євро), а також оплачено пеню у розмірі 75.48 грн., які він отримав у повному обсязі.

Відповідно до вказаного рішення Суду і вимогам державного необхідно виконати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 31.01.2011 р. за № 2а-32-2011, однак позивач вказав що дане рішення не виконано, а тому вважає постанову ВП №39399601 про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2015 р. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України протиправною та просить її скасувати.

Відповідач Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. Вважає, що оскаржувана постанова є правомірною та такою, що відповідає нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває рішення №1270/12, видане 18.07.2013 р. Європейським судом з прав людини у справі «Москаленко та інші проти України», де одним із заявників є ОСОБА_1

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, держава - Україна взяла на себе зобовязання протягом трьох місяців виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю; ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацію судових витрат.

Судом встановлено, що Державною виконавчою службою України - відділом примусового виконання рішень прийнято постанови ВП №39399601 від 16.08.2013 р. про відкриття виконавчого провадження.

Згідно документів направлених Департаментом державної виконавчої служби Міністерства Юстиції на адресу Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства Юстиції платіжним дорученням Міністерства Юстиції України №4138 від 08.10.2013 р. перераховано позивачу кошти у розмірі 21696,20 грн. (еквівалент 2000 євро), а також оплачено пеню у розмірі 75,48 грн.

Відповідач в постанові про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2015 р. ВП №39399601 посилається на лист Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 03.10.2014 р. №43500-0-61-14/12.0.1 повідомлено, що Європейський суд у своїй ухвалі у справі «Великода проти України» (від 03.06.204 р.), у якій заявниця скаржилась на невиконання рішення, яким управління Пенсійного фонду України було зобовязано здійснити перерахунок та виплатити їй пенсію з 01.12.2008 р., визнав заяву неприйнятою як повністю необґрунтовану. Тобто посилається на рішення, що були прийняті після рішення №1270/12, видане 18.07.2013 р. Європейським судом з прав людини у справі «Москаленко та інші проти України», при цьому, вказана справа не стосується позивача.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики

Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV з метою

забезпечення відновлення порушень прав Стягувача, крім виплати відшкодування, державою вживаються додаткові заходи індивідуального характеру, зокрема, відновлення настільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягував мав до порушення Конвенції (restitution in integrum).

Таким заходом є відновлення виплати пенсії позивач у розмірі, визначеному рішенням національного суду, починаючи з 01.11.2011 p., а також виплата наявної на цей час заборгованості з виплати пенсії.

Судом встановлено, що на даний час рішення Європейського суду з прав людини не виконано.

Відповідно п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для закінчення виконавчого провадження є «фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом».

Суд вважає, що в даному випадку не зважаючи на те, що дійсно кошти згідно рішення Європейського суду з прав людини були сплачені, але виконано дане рішення в повному обсязі не було, адже вимога, щодо виконання рішення суду України і по цей час не виконано. Саме тому після виплати даної суми і не може бути закінчено виконавче провадження, а тому оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 14, 69, 70, 71, 112, 136, 159-163, 167, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП №39399601 про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2015 р. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 вересня 2015 р.