Ухвала суду № 52676983, 12.07.2010, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29

Справа № 2-4916/2010р.

УХВАЛА

12 липня 2011р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі: Омарбековій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську клопотання ПАТ КБ «ПриватБанк» про часткове скасування заходів забезпечення позову, прийнятих ухвалою судді Гончаренко В.М. від 14.07.2009р. та клопотання представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до Приватного підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ УФА «Верус» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2009р. ЗАТ КБ „ПриватБанк звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості.

Ухвалами судді Гончаренко В.М. від 14.07.2009р. в порядку забезпечення позовних вимог було, зокрема, накладено арешт на все майно, що належить ПП Фоміну ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в межах заявлених позовних вимог 380329, 29 доларів США. Арешт також було накладено на грошові кошти, що обліковуються на рахунках ПП Фоміна ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в межах заявлених позовних вимог 380329, 29 доларів США.

11.09.2009р. справу було передано в провадження судді Ткаченко Н.В. у звязку із закінченням повноважень судді Гончаренко В.М.

15.09.2009р. ухвалою судді Ткаченко Н.В. було замінено сторону позивача ЗАТ КБ „ПриватБанк на ПАТ КБ „ПриватБанк у звязку із офіційною зміною найменування банку.

22.07.2010р. та 17.08.2010р. до суду надійшли клопотання представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що заява ПАТ КБ «ПриватБанк» про вжиття заходів забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України щодо змісту заяви, а саме носить неконкретний характер, позивачем не надано докази, які б свідчили про неможливість відповідачів виконати рішення суду у звязку з їх незадовільним матеріальним станом. Судом, при вжитті заходів, також не було прийнято до уваги, що виконання кредитного договору було забезпечено договором застави та вартість заставного майна значно перевищує суму заборгованості за кредитним договором. Крім того, представником відповідачів в наданих клопотаннях посилався на те, що судом при розгляді питання про забезпеченя позову не було враховано вимоги Постанови № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

07.10.2010р. до суду надійшла заява представника позивача з проханням частково скасувати заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою судді Гончаренко В.М. від 14.07.2009р., а саме в частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, встроєне офіс та салон краси, що розташоване за адресою, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Леніна, буд. 19, яке належить на праві власності ПП Фоміну ОСОБА_7.

Ухвалою суду від 08.10.2010р. в задоволені заяви представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено, а заява ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволена ( а.с. № 165 цивільної справи № 2- 4916/2010р.).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.02.2011р. ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2010р. скасована та справа направлена на новий розгляд з тих підстав, що судом порушено порядок вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, а саме відсутні в матеріалах справи докази повідомлення сторін про розгляд питання про скасування арешту ( а.с. № 51-52 виділеного матеріалу № 2-4916/2010р.)

З 28.12.2010р. по 08.06.2011р. цивільна справа та виділені матеріали № 2- 4916/2010р. знаходились на розгляді в апеляційному суді Дніпропетровської області з апеляційними скаргами на ухвалу від 08.10.2010р. та на рішення від 20.12.2010р.

В судовому засіданні 12.07.2011р. представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 (що діє за довіреностями від 21.07.2010р.), підтримав свої клопотання від 22.07.2010р. та 17.08.2010р., просив їх задовольнити з тих підстав, які вказані в письмовому клопотанні. Проти заяви банка про часткове скасування заходів забезпечення позову за заявою банка він заперечував.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_8 (що діє за довіреністю від 26.04.2011р.) в судовому засіданні 12.07.2011р. просив відмовити в задоволені клопотань представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повне скасування заходів забезпечення позову, оскільки рішення суду не виконано. Що стосується заяви банка від 07.10.2010р. про часткове скасування заходів забезпечення позову, то він її підтримав з тих же підстав.

Представник відповідача - ТОВ «УФА «Верус» та відповідач ПП ОСОБА_6 в судове засідання 12.07.2011р. не зявилися, про дату та час слухання питання про скасування заходів забезпечення позову були повідомлені належним чином, про причини не явки суд не сповістили.

Ознайомившись з матеріалами справи, клопотаннями представника відповідачів про скасування заходів забезпечення позову, суд вважає за можливе в задоволенні цих клопотань відмовити, а заяву представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» про часткове скасування заходів забезпечення позову задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Судом встановлено, що ухвалами судді Гончаренко В.М. від 14.07.2009р. в порядку забезпечення позовних вимог було, накладено арешт на все майно, що належить ПП Фоміну ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в межах заявлених позовних вимог 380329, 29 доларів США. Арешт також було накладено на грошові кошти, що обліковуються на рахунках ПП Фоміна ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в межах заявлених позовних вимог 380329, 29 доларів США (а.с. № 40 та а.с. № 7 цивільної справи № 2- 4916/2010р.).

Суд приймає до уваги посилання представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про те, що заява носить неконкретний характер, проте оцінює їх критично, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, а отже, ЦПК України не містить вказівок на те, що при винесенні ухвали про забезпечені позову, суд повинен перелічувати конкретне майно, або грошові кошти, на які слід накласти арешт. До того ж слід зазначити, що арешт на майно та грошові кошти відповідачів було накладено не на все майно, а в межах позовних вимог в розмірі 380329,29 доларів США.

Судом також оцінюються критично ті посилання представника відповідачів, що позивачем не надано докази, які б свідчили про неможливість відповідачів виконати рішення суду у звязку з їх незадовільним матеріальним станом, оскільки ЦПК України не передбачає умовою вжиття заходів забезпечення позову пересвідчення суду в тому, що відповідачі мають матеріальну можливість. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 153 ЦПК України суд лише при вжитті заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви, може вимагати від заявника додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову, а в усіх інших випадках законодавець не надає суду такого права.

Посилання представника відповідачів на те, що при вжитті заходів не було прийнято до уваги, що виконання кредитного договору було забезпечено договором застави та вартість заставного майна значно перевищує суму заборгованості за кредитним договором суд також оцінює критично, оскільки представником відповідачів не надано суду жодного доказу того, що вартість заставного майна перевищує суму заявлених позивачем позовних вимог.

Посилання на те, що судом при винесенні ухвали про забезпечення позову не було враховано вимоги Постанови № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд також оцінює критично, оскільки Постанови Верховного суду України носять розяснювальний (допоміжний) характер та не є обовязковими для застосування при розгляді того, чи іншого питання.

Крім того, відмовляючи в задоволені клопотань представника відповідачів про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з того, що рішенням суду від 20.12.2010р., яке ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.05.2011р. залишено без змін, було стягнуто солідарно з ПП Фоміна ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк заборгованість по кредитному договору № 3 від 05.03.2007р. станом на 06.10.2010р. у розмірі 3741972грн. 50 коп. На даний час відомості про те, що рішення суду виконано в повному обсязі, або частково, відсутні у суду, а тому, скасування заходів забезпечення позову може утруднити, або унеможливити виконання рішення.

Що стосується заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про часткове скасування арешту, то суд вважає, що заява підлягає задоволенню, а ухвала судді Гончаренко В.М. від 14.07.2009р. в частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, встроєне офіс та салон краси, що розташоване за адресою, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Леніна, буд. 19, яке належить на праві власності ПП Фоміну ОСОБА_7 підлягає скасуванню, в іншій частині ухвалу судді Гончаренко В.М. від 14.07.2009р. про заходи забезпечення позову відносно майна відповідача ПП ОСОБА_6, та відносно майна відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в цілому, слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 154, 210 ЦПК України, суд ,

УХВАЛИВ:

Заяву ПАТ КБ „ПриватБанк про часткове скасування заходів забезпечення позову, прийнятих ухвалою судді Гончаренко В.М. від 14.07.2009р. по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до Приватного підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ УФА «Верус» про стягнення заборгованості задовольнити.

Заходи забезпечення позовних вимог в частині накладення арешту на нерухоме майно, нежиле приміщення, встроєне офіс та салон краси, що розташоване за адресою, Луганська область, м. Ровеньки, вул.Леніна,буд.19, яке належить на праві власності ПП Фоміну ОСОБА_7 скасувати.

В іншій частині ухвалу судді Гончаренко В.М. від 14.07.2009р. про заходи забезпечення позову відносно майна відповідача ПП ОСОБА_6 та відносно майна відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в цілому - залишити без змін.

В задоволені клопотань від 22.07.2010р. та 17.08.2010р. представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана протягом пяти в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Копії ухвали направити для відома сторонам по справі, які не були присутні в судовому засіданні, а для виконання у Дніпропетровську філію Державного підприємство „Інформаційний центр Міністерства юстиції України ( 49000 м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 32) та відповідний відділ ДВС за місцезнаходження відповідачів.

Строк предявлення ухвали, як виконавчого документа для виконання, один рік.

Адреси сторін:

Позивач: ПАТ КБ ПриватБанк (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570)

Відповідачі:

ПП Фомін ОСОБА_7 (97000, Луганська обл., м. Ровеньки, кв. Шахтарський, б23, кв. 105, ІПН НОМЕР_1);

ОСОБА_1 (97000, Луганська обл., м. Ровеньки, кв. ГагарінаАДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2);

ОСОБА_2 (97000, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3);

ОСОБА_3 (97000, Луганська обл., м. Ровеньки, кв. ГагарінаАДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_4);

ОСОБА_4 (97000, Луганська обл., м. Ровеньки, вул. Щорса, б.39, ІПН НОМЕР_5).

ТОВ УФА Верус (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, ЄДРПОУ 34562954,в п/р 26009060096122 в ПриватБанку, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299).

Суддя: Н.В.Ткаченко