Ухвала суду № 52674275, 20.10.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/5073/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в склады:

головуючого судді Монич О.В.

при секретарі Пассер М.І.

з участю прокурора військової прокуратури Ужгородського гарнізону ОСОБА_1

представника Закарпатського обласного військового комісаріату

та представника ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши матеріали позовної заяви Заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України, що діє в інтересах держави, в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, Міністерства оборони України в особі Закарпатського обласного військового комісаріату до ОСОБА_2 про стягнення заподіяної державі шкоди, -

в с т а н о в и в:

Заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України звернувся до суду в інтересах Міністерства оборони України в особі Закарпатського обласного військового комісаріату до ОСОБА_2 про стягнення заподіяної державі шкоди виданням незаконного наказу про звільнення працівника ОСОБА_4

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття провадження у даній цивільній справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Прокурор військової прокуратури Ужгородського гарнізону в судовому засіданні проти закриття провадження у справі заперечив та пояснив, що позовні вимоги про стягнення шкоди мають розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки вони не поєднані з вимогою про визнання протиправними рішень ОСОБА_2 про звільнення працівника ОСОБА_4

Представник Закарпатського обласного військового комісаріату в судовому засіданні залишив вирішення клопотання на розсуд суду.

Суд заслухавши пояснення сторони, дослідивши матеріали справи приходить до слідуючого висновку.

Правовою підставою позовних вимог зазначено Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене постановою Верховної Ради України №243 від 23.05.1995р.

Пунктом 1 цього Положення встановлено, що воно визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобовязаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обовязків.

Згідно з п.15 ч.1 ст.3 КАС України військова служба є публічною службою.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.17 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Таким чином, спір з приводу відшкодування матеріальної шкоди, завданої особою державі під час проходження військової служби, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Така ж правова позиція міститься у п.28 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013р. «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».

Сторони не заперечують, що ОСОБА_2, видаючи наказ про звільнення ОСОБА_5, перебував на посаді військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату, тобто був військовослужбовцем, і виконував свої службові обовязки.

З урахуванням цього суд приходить до висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір у ній є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку, передбаченому КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_2 задовольнити.

Закрити провадження у цивільній справі Заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України, що діє в інтересах держави, в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, Міністерства оборони України в особі Закарпатського обласного військового комісаріату до ОСОБА_2 про стягнення заподіяної державі шкоди.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6