Рішення № 52674119, 21.10.2015, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/5278/15-ц

2/264/2750/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"21" жовтня 2015 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д. В., при секретарі Степаненко Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені. В обґрунтування позову вказав, що позивач в період з 14.08.2012 року по 14.04.2015 року працював на ПАТ «Азовзагальмаш», де йому перестали виплачувати заробітну плату. У звязку із чим позивач звільнився за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України. Після звільнення остаточний розрахунок із позивачем проведений не був. У звязку із не проведенням повного розрахунку в день звільнення на підставі статей 116 - 117 КЗпП України просить зобовязати відповідача провести повний розрахунок, в тому числі виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні та інші компенсаційні виплати.

У ході розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги, надавши письмову заяву, в якій просив стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 13 095,42 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 15.04.2015 року по день ухвалення судового рішення в розмірі 27 693,60 грн.; допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за 1 місяць в розмірі 3 147,26 грн.

Позивач та його представник у судове засідання не з'явився, позовні вимоги підтримав, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких позов не визнав та підтвердив, що існує заборгованість підприємства із заробітної плати перед позивачем в розмірі 13 095,42 грн. Також зазначив, що згідно табелю обліку робочого часу в день звільнення 14.04.2015 року позивач не працював (в цей день позивач мав би приступити до роботи у нічну зміну, але до її початку звільнився з підприємства, тому у табелі цей день відмічений літерою «В», а тому відповідно до вимог статті 116 КЗпП України повинен був предявити відповідну вимогу про розрахунок. Позивач на адресу відповідача з письмовою вимогою про розрахунок звернувся лише 05.06.2015р., тому лише з цієї дати починається перебіг строку затримки розрахунку при звільненні. Також надав довідку про розмір середньоденної заробітної плати та графік роботи позивача.

Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, у судове засідання не прибув з невідомих причин, тому за наявності письмової згоди позивача суд вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Згідно із статтею 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Основним законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обовязки, в рівній мірі кореспондується обовязок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Судом встановлено, що позивач з 14.08.2012 року по 14.04.2015 року працював у відповідача, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача.

14.04.2015р. позивач був звільнений з підприємства за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України.

За період роботи позивача йому нараховувалась заробітна платня.

Згідно наданої відповідачем довідки №238/ро-96 від 23.09.2015р. сума заборгованості по заробітній платі з урахуванням вже утриманих обовязкових податків та зборів перед ОСОБА_1 за період його роботи з листопада 2014 року по квітень 2015р. становить 13095,42 грн., що також підтверджується відповідачем у письмових запереченнях.

Положеннями ст. 115 КЗпП України встановлено обовязок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки не виплачувалася та остаточний розрахунок при звільненні не проведений, що підтверджується власною довідкою відповідача та його письмовими поясненнями, внаслідок цього по сьогоднішній день існує заявлена позивачем заборгованість по заробітній платі в розмірі 13 095,42 гривень з вирахуванням вже сум, які підлягають утриманню як обовязкові податки та збори, тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Одночасно з цим, судом також було встановлено, що позивач в день свого звільнення 14.04.2015 року не працював, що підтверджується табелем обліку робочого часу, де в графі за 14 квітня 2015 року стоїть позначка «В», яка відповідно до письмових пояснень відповідача є днем відсутності працівника на роботі. В такому випадку відповідно до вимог статті 116 КЗпП України позивач мав обовязок предявити до відповідача вимогу про проведення остаточного розрахунку. Відповідно до змісту статті 116 КЗпП України обовязок працівника звернутися до працедавця із вимогою про здійснення остаточного розрахунку виникає у випадку, якщо працівник в день звільнення не працював. З письмовою заявою про розрахунок позивач звернувся до відповідача лише 05.06.2015 року, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Тому не пізніше ніж 06.06.2015 року відповідач мав провести остаточний розрахунок, чого виконано не було.

У відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» розяснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За таких обставин з урахуванням положень ст.ст.116, 117 КЗпП України, позивач має право на відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на наступний день після звернення з письмовою заявою до відповідача, тобто з 06.06.2015 року по день ухвалення рішення, оскільки станом на теперішній час відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про виплату заборгованості по заробітній платі перед позивачем.

При розрахунку сум середнього заробітку, суд виходить з наступного.

Порядок обчислення середньої заробітної плати закріплений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», за частиною 3 пункту 2 якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно ч.3 п. 3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з проведеним розрахунком, представленим відповідачем в довідці від 23.09.2015 року вих.№238/ро-95, розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 233,88 грн., що відповідає передбаченому Порядку та не заперечується позивачем.

За даними представленого відповідачем графіку роботи №8 для працюючих в непереривному режимі з робочим днем тривалістю 12 години на 2015 рік середньостатистична кількість робочих днів за період з 06.06.2015р. по 21.10.2015р. складає 69 днів.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 06.06.2015р. по 21.10.2015р. складає 16 137,72 грн. (69 днів х 233,88 грн.).

Законних підстав, передбачених статтею 117 КЗпП України, для зменшення сум середнього заробітку у суду не має, оскільки відсутній спір між сторонами про розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем.

За таких обставин та положень закону, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає задоволенню складає 16 137,72 грн.

Також позивач просив допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за 1 місяць в розмірі 3 147,26 грн.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно довідки відповідача №238/ро-96 від 23.09.2015 року заборгованість по заробітній плат за листопад 2014 року становить 3 256,41 грн. та в межах цієї суми за один місяць підлягає до негайного виконання.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243,60 гривень за вимоги майнового характеру.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218 , 224 ЦПК України, ст.ст. 115, 117, 233, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 13504334) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає та зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 13 095,42 грн. (тринадцять тисяч девяносто пять гривень 42 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 13504334) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає та зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.06.2015р. по 21.10.2015р. в сумі 16 137,72 гривень (шістнадцять тисяч сто тридцять сім грн. 72 коп.), з утриманням ПАТ «Азовзагальмаш» з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 13504334) на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць в розмірі 3 256,41 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д. В. Кузнецов