Ухвала суду № 52672297, 06.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/51332/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Міністерства доходів і зборів України про скасування наказів в частині за касаційною скаргою Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати п.2.5 наказу Міндоходів України від 11.03.2014 року № 551-О та п.1 наказу Міндоходів України від 23.05.2014 року № 315 щодо оголошення догани.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року.

Міністерство доходів і зборів України не погодилась з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року і звернулось до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

Відповідно до Указу Президента України від 18.03.2013 року №141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» тапостанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» наказом №1152-о від 04.06.2013 року ОСОБА_4 призначено в порядку переведення на посаду заступника начальника Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.03.2014 року № 551-о «Про застосування заходів стягнення», зокрема, п.2.5, на підставі ст.ст. 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України оголошено догану за неналежну організацію роботи з погашення податкового боргу, допущення його значного зростання та недоліки у роботі з розпорядження безхазяйними алкогольними напоями і тютюновими виробами заступнику начальника Головного управління Міндоходів у м. Києві ОСОБА_4

Як вбачається з наказу №229 від 08.04.2014 року «Про проведення аудиту відповідності Головного управління Міндоходів у м. Києві», відповідно до п.1 Плану діяльності з внутрішнього аудиту Міндоходів на перше півріччя 2014 року наказано провести з 08.04.2014 року по 25.04.2014 року аудит відповідності Головного управління Міндоходів у м. Києві з оцінки діяльності щодо дотримання процедур, визначених законодавчими актами при розгляді звернень громадян та надання відповідей на них.

За наслідками виконання наказу Міністерства доходів і зборів України №229 від 08.04.2014 року шляхом проведення перевірки Головного управління Міндоходів України у м. Києві складено акт про результати перевірки ГУ Міндоходів у м. Києві щодо дотримання процедур, визначених законодавчими актами при розгляді звернень громадян та наданні відповідей на них в ході проведення аудиту відповідності ГУ Міндоходів у м. Києві № 3561/8 від 24.04.2014 року.

Головне управління Міндоходів у м. Києві 14.05.2014 року листом №2045/8126-15-14-01-04 відповідно до п.6.20 глави 6 наказу Міністерства фінансів України від 04.10.2011 року №1247 «Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту» надіслало обґрунтовані коментарі, зокрема, і до акту перевірки від 24.04.2014 року № 3561/8.

За результатами проведеного аудиту відповідності діяльності Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо дотримання процедур, визначених законодавчими актами при розгляді звернень громадян та наданні відповідей на них Міністерством доходів і зборів України прийнято наказ № 315 від 23.05.2014 року, згідно п.1 якого заступнику начальника Головного управління Міндоходів у м. Києві ОСОБА_4 за неналежну організацію та незабезпечення контролю за підпорядкованими підрозділами та державними податковими інспекціями у частині дотримання нормативно-правових документів при розгляді звернень громадян та наданні відповідей на них оголошено догану.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття вищевказаних наказів Міністерства доходів і зборів України щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд, дійшов висновку, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани здійснено з порушенням норм Кодексу законів про працю України, зокрема, прострочений строк застосування дисциплінарного стягнення на підставі п.2.5 наказу №551-о від 11.03.2014 року, відсутні особисті письмові пояснення про порушення трудової дисципліни, а також позивач не ознайомлений з наказами під розписку.

Свої висновки обґрунтовували наступними правовими нормами.

Згідно зі ст. 147 Кодексу законів про працю, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ч 1. ст.148 зазначеного Кодексу, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Судами встановлено, що підставою прийняття Наказу № 551-О, є те, що сума загального податкового боргу до зведеного бюджету, визначена за даними І С «Податковий блок» станом на 01.01.2014 року, склала 18,83 млрд. грн., що на 321 млн. грн. (або 1,7 відс.) менше порівняно з 01.01.2013 року. Однак, жодним із структурних підрозділів, які у 2013 році відповідали за цей напрям роботи, не забезпечено суттєвого скорочення податкового боргу і, як наслідок, не досягнуто позитивного тренду, встановленого розпорядженням Міндоходів від 26.11.2013 №384-р, у частині зменшення абсолютного значення суми податкового боргу до рівня 18,3 млрд. грн. Основною причиною невиконання зазначеного тренду - виникнення у 2013 році значних сум новоствореного податкового боргу (11,8 млрд. грн..) через незабезпечення стовідсоткової сплати платниками податків самостійно задекларованих податкових зобов'язань та донарахування сум за результатами контрольно-перевірочної роботи.

У зв'язку із встановленими по справі обставинами та відповідними нормами ч 1. ст.148 зазначеного Кодексу, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо порушень з боку відповідача строку застосування дисциплінарного стягнення, оскільки датою виявлення порушення є саме 01.01.2014 року, а дисциплінарне стягнення застосовано до позивача 11 березня 2014 року.

Також судами встановлено, що пп. 1.5 п.1 Наказу «Про розподіл обов'язків між керівним складом Головного управління Міндоходів у м. Києві» Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11 червня 2013 року №29, копія якого наявна в матеріалах справи на Позивача покладено обов'язки з керівництва роботою структурних підрозділів Головного управління Міндоходів у м. Києві, таких як: адміністративно-господарського управління; управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку; інформаційно-комунікаційне управління; управління обслуговування платників податків; управління доходів і зборів з фізичних осіб; управління ІТ та обліку платників; управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів; сектор реалізації інновацій. А обов'язок з керівництва управлінням погашення заборгованостей було покладено на Позивача лише Наказом «Про розподіл обов'язків між керівним складом Головного управління Міндоходів у м. Києві» Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25 січня 2014 року №59, копія якого також наявна в матеріалах, тобто після виявленого правопорушення.

Відповідно до пп.пп. 2.6.2, 2.6.3 п.2.6 Розділу ІІ Регламенту Міністерства доходів і зборів України, затвердженого Наказом Міндоходів України 12 квітня 2013 року №40, відомчий контроль здійснюється шляхом проведення комплексної перевірки, тематичної або оперативної перевірки. Внутрішній аудит проводиться за одним або кількома напрямами одночасно: аудит ефективності, фінансовий аудит та/або аудит відповідності. Проведення внутрішнього аудиту регламентується Порядком планування і проведення внутрішніх аудитів, документування, реалізації їх результатів в Міндоходів та його територіальних органах, розробленим з урахуванням Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року №1001, Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Мінфіну від 04.10.2011 №1247, Кодексу етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2011 №1217.

Згідно з пп.6.6 п.6 Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 04.10.2011 року №1247 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 року за №1219/19957, офіційним документом є аудиторський звіт - документ, складений за результатами внутрішнього аудиту, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок. До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення діяльності установи залежно від характеру виявлених проблем.

Відповідно до пп.пп. 6.20, 6.21 п.6 Стандартів, у разі якщо за результатами обговорення відповідальний за діяльність не погоджується з висновками аудиторського звіту та рекомендаціями, протягом 15-ти робочих днів він надає керівнику аудиторської групи обґрунтовані коментарі за своїм підписом. Керівник аудиторської групи розглядає такі коментарі та готує письмовий висновок щодо їх обґрунтованості.

Оскаржуваний Наказ Міністерства доходів і зборів України «Про проведення аудиту відповідності Головного управління Міндоходів у м. Києві» від 23.05.2014 року №315, прийнято на підставі висновків Акта «Про результати перевірки ГУ Міндоходів у м. Києві щодо дотримання процедур, визначених законодавчими актами при розгляді звернень громадян та наданні відповідей на них в ході проведення аудиту відповідності ГУ Міндоходів у м.Києві» від 23.04.2014 року №3561/8.

У зв'язку з наявністю у керівництва ГУ Міндоходів у м. Києві зауважень до Акта, листом від 14.05.2014 року №2045/8/26-15-14-01-04, відповідачу надіслано відповідні Коментарі.

Проте в порушення пп.6.21 Стандартів відповідачем зазначені коментарі не розглянуто та висновок щодо їх обґрунтованості не надано. Більш того, прийняття за результатом аудиту Акта перевірки чинним законодавством взагалі не передбачено.

Також суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що в порушення вимог ст.147 Кодексу законів про працю, в Наказах №551-О та №315 відсутні будь-які посилання на порушенням позивачем трудової дисципліни, невиконання або неналежне виконання ним своїх трудових обов'язків.

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо неправомірного застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни, що виявилося у невиконанні (неналежному виконанні) покладених на позивача обов'язків, а оскаржувані накази винесені з порушенням строку та без дотримання порядку притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець