Рішення № 5266041, 09.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.09 Справа № 8/133

За позовом Приватного підприємства «Новопсков Торг», смт. Новопсков Луганської області,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, смт. Новопсков Луганської області, -

про стягнення 2820 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача Должков О.І. директор, - паспорт ЕК №НОМЕР_1, вид. Новопсковським РВ УМВСУ у Луганській обл. 23.10.98 року; довідка №42 від 13.07.07 року;

від відповідача ОСОБА_4 приватний підприємець, - паспорт ЕН №НОМЕР_2, вид. Новопсковським РВ УМВСУ у Луганській обл. 09.07.05 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивач просить стягнути з відповідача:

основний борг з орендної плати у сумі 1200,00 грн., а також пеню за період 15 лютого по 15 травня 2009 року у сумі 1620,00 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди №181, укладеного між сторонами 01.08.08 року;

судові витрати.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.06.09 року, представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

В ході розгляду цього спору судом звернуто увагу на те, що прізвище відповідача «ОСОБА_3»позивач у позовній заяві виклав невірно, оскільки згідно паспорту ЕН №НОМЕР_2, виданому Новопсковським РВ УМВС України у Луганській області 09.07.05 року, її прізвище вказано як «ОСОБА_4».

Суд вважає, що саме у такому викладі прізвище відповідача слід вважати правильним та відобразити у всьому подальшому викладі цього рішення.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов визнав у повному обсязі (відзив на позов за вих. №б/н від 09.06.09 року).

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.

01.08.08 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди торгівельного модуля та надання послуг, згідно якому орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування металевий торговий модуль за №181, надає послуги по обслуговуванню території навколо споруди, утримує місця загального користування та санітарні зони у належному стані та забезпечує освітлення ринку.

Обєкт, що орендується, являє собою металевий контейнер розміром 3,0м х 2,5м, що закривається (п.1.1. договору).

Обєкт оренди передається в оренду для здійснення торгівельної діяльності товарами промислової групи (п.2.1).

Термін оренди складає 12 міс. з моменту прийняття орендованого обєкта (п.3.1). Термін оренди може бути скорочено лише за згодою сторін (п.3.2).

Розмір орендної плати за весь обєкт, що орендується, складається з плати за користування ним, плати за користування земельною ділянкою, на якій він знаходиться, плати за послуги ринку і у цілому складає 300,00 грн. за місяць. Ринковий збір у суму орендної плати не входить (п.4.1). Орендна плата сплачується орендарем щомісячно, готівкою, у касу орендодавця не пізніше 15 числа кожного місяця (п.4.2). Розмір орендної плати може переглядатися сторонами не частіше, ніж один раз у квартал або за згодою сторін у разі (п.4.4):

зміни умов господарювання, передбачених договором (п.4.4.1);

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у т.ч. внаслідок інфляції (п.4.4.2);

погіршення стану обєкта оренди не з вини орендаря, що підтверджено документами (п.4.4.3).

Про зміни орендної плати складається додаткова угода до договору (п.4.4.4).

Обєкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання договору (п.5.2).

Орендар зобовязаний своєчасно здійснювати орендні платежі (п.6.1.2).

У випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 3% від суми боргу за кожен день прострочення (п.8.1.1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.08.09 року (п.9.1).

Як стверджує позивач, основний борг у сумі 1200,00 грн. виник за період з лютого по травень 2009 року включно; пеня нарахована за період з 15 лютого по 15 травня 2009 року у сумі 1620,00 грн., - що разом становить 2820,00 грн., які він просить стягнути з відповідача.

Останній позов визнав повністю.

ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як сказано у п. 1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), цивільні права та зобов'язання виникають з дій осіб, встановлених актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та зобов'язань, між іншим, є договори та інші правочини.

Згідно частині 1 ст.202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Одностороння відмова від зобовязання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, що мають місце між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний термін (частина 1 ст.759 ЦКУ).

Згідно частині 1 статті 762 ЦКУ за користування майном, у т.ч нерухомим, з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦКУ).

Згідно ст. 11 ЦКУ, зобов'язання виникають з підстав, встановлених названою статтею Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно статті 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦКУ передбачено правові наслідки порушення зобов'язання: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Статтею 623 ЦКУ встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч.1). Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч.2). Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ч.3).

Частиною 1 ст. 549 ЦКУ встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно частині 3 цієї статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Укладений між сторонами за цим спором договір належить до категорії господарських, а тому суд при вирішенні спору в частині стягнення пені керується частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦКУ для стягнення пені встановлено скорочений річний термін.

Зі справи вбачається, що позивач при визначенні суми пені дотримався умов договору та вищецитованого чинного законодавства України.

Як стверджує позивач, орендар в період з лютого по травень 2009 року (включно) припустився несплати орендної плати.

Орендар ці доводи визнав.

Таким чином, неповне виконання відповідачем зобовязань щодо сплати орендної плати за користуванням орендованим майном, - тобто істотної умови договору оренди, підтверджено матеріалами справи; при цьому відповідач не довів суду правомірність своєї односторонньої відмови від сплати орендної плати у спірній сумі.

Позивач належним чином довів суду, що відповідач по справі систематично порушував терміни сплати орендної плати.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 47, 47-1 та 49 ГПК України, суд покладає судові витрати на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, чинене законодавство та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,509,525,530,610,611,759,762,773 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_4, яка мешкає у АДРЕСА_1, - на користь Приватного підприємства «Новопсков Торг», ідентифікаційний код 34165544, яке знаходиться за адресою: смт. Новопсков, , вул. Дзержинського, 9 Луганської області, - основний борг з орендної плати у сумі 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп., пеню у сумі 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 00 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 09.06.09 року за згодою представників сторін оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення згідно ст.84 ГПК України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду області у десятиденний термін з дня його підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.06.09 року.

Суддя А.П.Середа