Постанова № 52658262, 20.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М., за участю ОСОБА_3 - особи, щодо якої винесено постанову, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Боярка Києво-Святошинського району Київськоїобласті, працюючого водієм-експедитором у СПД ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року,

у с т а н о в и в :

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24.09.2015 року на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Як встановив суд, 27 серпня 2015 року о 9 годині ОСОБА_3 керував автомобілем Volksvagen д/н НОМЕР_2 на вул. Василенка, 6 в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 "a" Правил дорожнього руху України. Оглядом на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу "Drager Alcotest 6810" у ОСОБА_3 виявлено 1,53 проміле алкоголю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді змінити в частині накладеного стягнення на менш суворий його вид - штраф у сумі 3 400 гривень.

Правопорушник не оспорює свою винуватість, але зазначає про недотримання судом вимог ст.ст.30, 33, 245 КУпАП. На його думку, поза увагою судді залишилося те, що він працює і щоденно використовує транспортний засіб, що було головною умовою при влаштуванні на роботу. Він утримує дружину, яка довгий час хворіє, і неповнолітню дитину, допомагає батькам пенсійного віку. А тому позбавлення спеціального права може призвести до неможливості виконувати посадові обов'язки, а також обов'язки по сплаті кредиту за транспортний засіб, що негативно позначиться на матеріальному стані сім'ї.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити. По суті вчиненого правопорушення пояснив, що 27 ______________

Справа № 33/796/1179/2015 Постанова винесена суддею Губко А.О.

Категорія: ст.130 КУпАП

вересня 2015 року прокинувся вранці у родичів і дізнався, що в його автомобілі вночі розбили вікно. Вимушений був сісти за кермо і рухався на аварійних ліхтарях до найближчої стоянки, щоб залишити там транспортний засіб, коли був зупинений працівниками патрульної служби. Не заперечує, що напередодні вживав алкогольні напої, а так само результат його огляду на стан алкогольного сп'яніння, і щиро кається у вчиненому.

Вислухавши пояснення правопорушника, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу належить задовольнити, з таких підстав.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові судді місцевого суду, доведена наявними в справі доказами і в апеляційній скарзі не оспорюється.

Разом з тим, накладаючи на ОСОБА_3 адміністративне стягнення, суддя не дотримав загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, не врахувавши в повній мірі характер вчиненого правопорушення, особу порушника, інші обставини, тощо.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом.

Суддею не установлені такі обставини, і накладено найсуворіший вид стягнення, що є неправильним.

Як зазначено у постанові, ОСОБА_3 вперше притягується до адміністративної відповідальності, і його стаж водіння становить 20 років. Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суд правильно визнав щире розкаяння винного.

Однак апеляційний суд вважає, що суд невірно врахував як обставину, що обтяжує відповідальність, вчинення правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, оскільки вказана обставина зазначена в диспозиції статті 130 КУпАП і входить до об'єктивної сторони складу правопорушення, за яке ОСОБА_3 притягнутий до відповідальності.

Посилання на те, що наявність алкоголю в крові ОСОБА_3 більше ніж у сім разів перевищувала допустиму норму є помилковими, оскільки 1,35 проміле - це наявність алкоголю у видихуваному повітрі. І незрозумілими є висновки про те, суспільно небезпечні наслідки яких своїх дій передбачав і свідомо припускав їх настання правопорушник.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3 працює водієм-експедитором у СПД ОСОБА_4, тобто за родом занять постійно використовує транспортний засіб. Правопорушник утримує дружину, яка тривалий час хворіє, несе витрати, пов'язані з сплатою кредиту за транспортний засіб, а також піклується про батьків пенсійного віку.

Враховуючи наведене, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є надмірно суворим, а тому постанова судді місцевого суду підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права шляхом пом'якшення виду стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік, змінити, наклавши штраф у розмірі 200 /двохсот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 /три тисячі чотириста/ гривень.

У решті постанову залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва Т.М. Тютюн