Ухвала суду № 52658257, 19.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/2837/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Отвіновський П.Л.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Бець О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Беця О.В.,

суддів Глиняного В.П., Сокуренка Д.М.,

за участю прокурора Кіщака Д.С.,

секретаря судового засідання Самойленко І.С.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю під час відео конференції ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги прокурора прокуратури Подільського району м. Києва Кіщака Д.С. та захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання начальника відділення СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Терьохіна Д.С., погоджене із прокурором прокуратури Подільського району м. Києва Кіщаком Д.С., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 год. 20 хв. 26.11.2015 р. включно відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Петрашівки, Герцаївськогорайону, Чернівецької області, громадянина України, працюючого на посаді голвного спеціаліста Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Одночасно підозрюваному визначено заставу в розмірі 164 мінімальних заробітних плат, що становить 199752 (сто дев'яносто дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дві) гривні з покладенням на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України з визначенням 2-х місячного терміну дії цих обов'язків.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, оцінивши в сукупності надані сторонами кримінального провадження докази, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, врахувавши вагомість наявних у справі доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на можливість ОСОБА_3 переховуватись від органів досудового слідства та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі спеціальною конфіскацією та з конфіскацією майна, оскільки відповідно до змін внесеними в КК України згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014 року ст. 75 КК України за корупційні злочини не передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому усвідомлюючи невідворотність реального терміну покарання у разі визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінують, останній, на думку слідчого судді, може здійснити спробу переховуватись від органів досудового слідства та суду, впливати на заявника та на іншого свідка, оскільки знає заявника та свідка в обличчя, був ознайомлений з протоколами допиту заявника та свідка в яких зазначено їх адреси, а також з урахуванням того, що ОСОБА_3 працює на посаді головного спеціаліста Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в м. Києві, останній може вчинити дії спрямовані на знищення, або підроблення документів, щодо його причетності до кримінального правопорушення, оскільки на момент розгляду клопотання підозрюваний не відсторонений від посади, а тому більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною, такою, що не відповідає матеріалам кримінального провадження, винесеною з порушенням кримінального процесуального закону та міжнародного законодавства, просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 30.09.2015 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 та постановити нову ухвалу, якою застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, захисник підозрюваного вказує на те, що слідчим суддею, при розгляді вказаного клопотання, не з'ясовано чи є пред'явлена підозра обґрунтованою, оскільки саме тяжкість інкримінованого діяння є основою застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважає пред'явлену ОСОБА_3 підозру не обґрунтованою.

Також на думку захисника, слідчий суддя не взяв до уваги те, що в клопотанні слідчого відсутні докази, які підтверджують наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а прокурором в судовому засіданні не доведено, що вказані ризики існують і в самій ухвалі слідчий суддя не зазначив конкретних обставин, які свідчать про існування таких ризиків.

Крім того, апелянт зазначає також про те, що визначаючи розмір застави, слідчий суддя в порушення вимог ст. 182 КПК України, не з'ясував матеріального становища підозрюваного, склад його родини, їх матеріальне становище, працевлаштування, характеристики та безпідставно встановивши виключний випадок, визначив розмір застави, який є непомірним для ОСОБА_3

В апеляційній скарзі прокурор також вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою що винесена з порушенням норм кримінального процесуального законодавства, просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 30.09.2015 р. та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу у розмірі 821 мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з поданої прокурором апеляційної скарги, останній погоджується із застосованим слідчим суддею до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою та прокурором не оспорюється. Разом з тим в апеляційній скарзі прокурором порушується питання щодо застосованої, як альтернативний запобіжний захід, застави, розмір якої, на думку прокурора, не зможе в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3, а тому його необхідно збільшити, як про це зазначено в апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, а проти апеляційної скарги захисника підозрюваного заперечував, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу захисника, просили її задовольнити, а апеляційну скаргу прокурора просили залишити без задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга захисника підозрюваного підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12015100070006960 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3, підозрюється в тому, що будучи службовою особою, уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих функцій, а саме: - головним спеціалістом Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в м. Києві, діючи умисно із головним спеціалістом Інспекції ОСОБА_6, поставив вимогу ОСОБА_7 про те, що для забезпечення нормального функціонування діяльності ФОП «ОСОБА_11» та вирішення питань, що входять до їх компетенції, в тому числі прийняття рішень по результатах скарг громадян та проведення позапланових перевірок діяльності ФОП у майбутньому кварталі, необхідно передати йому мобільний телефон марки «Apple IPhone 6» в якості не правомірної вигоди.

28.09.2015 р. ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції, в порядку ст. 208 КПК України, при отриманні мобільного телефону, який було виявлено в ході огляду салону автомобіля марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1, того ж дня останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

30.09.2015 р. начальник відділення СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Терьохін Д.Г., за погодженням із прокурором прокуратури Подільського району м. Києва Кіщаком Д.С., звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб відносно ОСОБА_3, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення та на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування тримання під вартою підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, а також з урахуванням того, що ОСОБА_3 має можливість внести заставу, яка перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати, орган досудового розслідування вважає за необхідне визначити йому заставу в розмірі 821 мінімальної заробітної плати, що становить 1000000 (мільйон) грн.

30.09.2015 р. ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 18 год. 20 хв. 26.11.2015 р. включно та визначено заставу в розмірі 164 мінімальних заробітних плат, що становить 199752 грн.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_3, вислухана думка прокурора, слідчого та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також інші дані про особу ОСОБА_3, в їх сукупності.

Як правильно зазначив в своїй ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, що відповідно до Рішень європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Підставами взяття під варту виступають, спочатку докази, що викривають особу у вчиненні злочину, достатні для пред'явлення звинувачення (у виняткових випадках запобіжний захід може бути застосований при недостатності доказів для пред'явлення звинувачення, але вказують на причетність особи до вчиненого злочину).

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим злочином підтверджується наявними у провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_3 до одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, є обґрунтованим, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу, передбаченого ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою здійснення подальшого розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тих, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; впливати на заявника та свідків, вчинити дії спрямовані на приховування слідів злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя встановив, що доводи є обґрунтованими, зважаючи на конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному. З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя залишив поза увагою вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Однак, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що визначена судом першої інстанції застава у розмірі 164 мінімальних заробітних плат є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_3

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальних заробітних плат, а тому колегія суддів вважає, що застава у розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.

За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Доводи, на які посилається в своїй апеляційній скарзі прокурор, а саме що визначений слідчим суддею розмір застави не зможе в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3, а тому його необхідно збільшити, як про це зазначено в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та дані, які б могли їх підтвердити матеріали судової справи не містять.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Подільського району м. Києва Кіщака Д.С. - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року, якою задоволено клопотання начальника відділення СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Терьохіна Д.С., погоджене із прокурором прокуратури Подільського району м. Києва Кіщаком Д.С., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 год. 20 хв. 26.11.2015 р. включно відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначено заставу в розмірі 164 мінімальних заробітних плат, що становить 199752 (сто дев'яносто дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дві) гривні з покладенням на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання начальника відділення СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Терьохіна Д.С., погоджене із прокурором прокуратури Подільського району м. Києва Кіщаком Д.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1- задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Петрашівки, Герцаївського району, Чернівецької області, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді головного спеціаліста Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 год. 20 хв. 26.11.2015 р.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,заставу у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 97440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) грн. в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками в цьому ж кримінальному провадженні,

- здати на зберігання слідчому свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13 УДДУПВП в м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 УДДУПВП в м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Подільського району м. Києва КіщакаД.С.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ :

_____ ____ ____

О.В. Бець В.П. Глиняний Д.М. Сокуренко