Постанова № 52650156, 21.10.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/4927/15-п Суддя в 1 інстанції Жупанова І.Б.

№ провадження 33/778/421/15 Суддя в 2 інстанції Татарінова А.І.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Татарінова А.І., у відкритому судовому засіданні, розглянувши у присутності ОСОБА_1, адвоката Малахова В.В. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2015 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, який працює слюсарем ПП «ОСОБА_9», визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 4000 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Дорошенка О.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за таких обставин, 11 липня 2015 року о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_1 на перехресті вул. Бочарова - вул. Верещагіна в м. Запоріжжі керував автомобілем марки «Ford Scorpio», д.н. НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що постанова суду, на його погляд, є необґрунтована і така, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, стверджує, що, вирішуючи справу, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що в його діях не має складу адміністративного правопорушення, не погоджується з висновками суду щодо фактичних обставин справи бо, на його твердження, він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, який був проведений за його ініціативою в 00 год. 30 хв. 12.07.2015р. Стверджує, що від проходження перевірки за допомогою алкотестеру «Драгер» не відмовлявся, але заперечував проти проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, оскільки підвозив літню жінку, яка потребувала його турботи. Після того, коли інспектори ДАЇ його відпустили, завіз знайому додому, потім звернувся до медичного закладу із заявою про проходження огляду на стан сп'яніння, ознак сп'яніння виявлено не було, тому він вважає, що в сенсі ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відмовився від проходження медичного огляду. В апеляційній скарзі стверджує, що інспектор ДАЇ запропонував пройти тест «Драгер», за результатами якого інспектор ДАЇ повідомив, що у нього легке сп'яніння, з таким висновком він - ОСОБА_1 не погодився. Також посилається на порушення положень п. 1.6 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», № 400/666 від 09.09.2009р., оскільки огляд за допомогою спеціальних технічних засобів належним чином не проводився. Також зазначає про порушення вимог ст.ст. 254, 266 КУпАП, які мали місце при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, та вказує, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення свідки є упередженими особами. У зв'язку з чим просить постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши ОСОБА_1, захисника, які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, вважаю, що остання підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні з наступних підстав.

Апеляційна скарга, у відповідності до ч.7 ст. 294 КУпАП, розглянута в межах її доводів і на підставі даних, які містяться в справі.

При апеляційному перегляді встановлено, що суд обґрунтовано дійшов до висновку щодо винуватості ОСОБА_1, у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи спростовується доказами, перевіреними у судовому засіданні, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння визначено ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС і МОЗ № 400/666 від 09.09.2009р.

Відповідно до ст. 266 КУпАП та п.1.2 Інструкції, огляд водіїв на стан сп'яніння проводиться лише у тому випадку, коли є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Відповідно до п.1.4. Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 2.12. Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. за № 1103 - у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

В суді першої інстанції не встановлено порушень цих вимог.

Обставини скоєного ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами по справі:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 246501 від 11.07.2015р. (а.с. 4), відповідно до даних якого у працівника ДАЇ Сологуба Є.О. були достатні підстави вважати, що водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, мав ознаки алкогольного чи іншого сп'яніння та він підлягав оглядові, відповідно до встановленого порядку, від якого у присутності двох свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 він відмовився;

-поясненнями працівника ДАІ Сологуба Є.О. у суді першої інстанції з яких вбачається, що останній підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1 № 246501 від 11.07.2015 року та пояснив, що на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, від проходження огляду, у встановленому порядку він відмовився у присутності свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, керування автомобілем було передано ОСОБА_6, водій ОСОБА_1 пояснив, що за вечерею випив 100гр. горілки;

-доданими до протоколу поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на місці зупинки на стан сп'яніння уповноваженою особою Державтоінспекції за допомогою спеціальних технічних засобів, та від огляду в закладі охорони здоров'я (а.с. 5, 6);

-поясненнями у суді свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які узгоджуються з даними письмових пояснень, та які пояснили суду першої інстанції, що працівникам ДАІ ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного чи іншого сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів та у медичному закладі, на що він відмовився. У суді першої інстанції свідок ОСОБА_5 дав показання, що він чув, як ОСОБА_1 казав інспектору, що вони їдуть зі свята.

Наведені пояснення свідків узгоджуються з їх письмовими поясненнями, наявними у матеріалах справи (а.с. 5, 6).

Таким чином, фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, викладені у протоколі серії АП1 № 246501 від 11.07.2015р. щодо ОСОБА_1 підтверджені поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_3 та письмовими доказами, які узгоджуються між собою.

Зазначені докази, в розумінні ст. 251 КУпАП, є належними та допустимими та не спростовуються показами допитаних у суді першої інстанції свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та висновком № 5296, наданим ОСОБА_1

Як вбачається з тексту апеляційної скарги і сам ОСОБА_1 не заперечує, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі здоров'я, оскільки мав відвезти додому знайому літню людину.

При розгляді справи у суді першої інстанції були ретельно перевірені всі доводи наведені ОСОБА_1, про відсутність в діях складу адміністративного правопорушення, які є тотожними доводам апеляційної скарги, та ці доводи суперечать доказам наявним у адміністративній справі та твердження викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду про винуватість особи. При розгляді справи у суді першої інстанції були досліджені всі надані докази, та оцінені у відповідності із вимогами ст. 252 КУпАП. Клопотань про дослідження нових доказів до апеляційного суду не надходило.

Докази, які б підтверджували вимагання грошей, погрози та будь- який тиск з боку працівників ДАЇ на ОСОБА_1 по справі відсутні. Особа не оскаржила дії працівників міліції у встановленому законом порядку. Згідно листа ВДАЇ з обслуговування м. Запоріжжя № 10/16-3404 від 10.08.2015 року в архіві тестів газоаналізатору, який був отриманий ОСОБА_3, будь-яких тестувань з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в період часу з 19 год. 11 липня 2015 року до 7 год. 12 липня 2015 року не проводилось, що спростовує пояснення ОСОБА_1 стосовно проходження ним огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівників міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Наданий ОСОБА_1 медичний висновок № 5296, складений о 00 год. 30 хв. 12.07.2015 року, за результати огляду проведеного за ініціативою останнього, без присутності працівника ДАЇ, через деякий час, при наявності реальної можливості виконати вимоги п.2.5 ПДР, не спростовує його провину у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння. Переконливих доказів про поважність причин, з яких особа відмовилась від такого огляду, не надано.

Суд правильно визнав особу винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення та обґрунтовано кваліфікував його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Порушень КУпАП, які б вплинули на правильність висновків суду першої інстанції щодо винуватості особи та які тягнуть скасування судового рішення, при перегляді постанови судді за доводами апеляційної скарги, не встановлено. Як вбачається з матеріалів справи, копію протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 отримав 15.07 2015 року, але відповідно до пояснень свідка ОСОБА_3 та даних протоколу про адміністративне правопорушення, 11.07.2015 року ОСОБА_1 на місці події від пояснень та будь-яких підписів у присутності свідків, вказаних у протоколі відмовився. До суду апеляційної інстанції не надано доказів щодо упередженості, допитаних у суді першої інстанції свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Адміністративне стягнення накладено в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

При накладенні стягнення відповідно до положень ст. ст. 33-35 КУпАІІ, суддею в повній мірі були враховані обставини, що впливають на відповідальність, особу правопорушника який раніше адміністративним стягненням не піддавався, потребує користування транспортним засобом, та обґрунтовано призначив стягнення у виді штрафу. Однак, суд в повній мірі не врахував положень ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якої розмір штрафу складає 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень, у зв'язку з чим постанова в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Призначене постановою судді Шевченківського району м. Запоріжжя у відношенні ОСОБА_1 стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 4000 гривень, змінити на штраф в розмірі 3400 гривень.

В решті постанову залишити без змін.

У разі несплати штрафу у 15 денний строк, у порядку примусового виконання постанови, з правопорушника стягуються подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень (ст.ст. 307 ч. 1, 308 КУпАП).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області А.І. Татарінова