Ухвала суду № 52649042, 20.08.2015, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/2245/15-ц

Номер провадження №6/318/122/2015

У Х В А Л А

іменем України

"20" серпня 2015 р. м. Камянка-Дніпровська

Суддя Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Комишня Н.І., розглянувши заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа ВДВС Кам»янсько-Дніпровського РУЮ Запорізької області про скасування, припинення обтяження арешту на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, зацікавлена особа ВДВС Кам»янсько-Дніпровського РУЮ Запорізької області про скасування обтяження, в якій просить суд винести ухвалу про припинення зареєстрованого 06.06.2005 року за № 2049797 реєстратором Камянсько-Дніпровською державною нотаріальною конторою на підставі постанови АА 798042 Кам»янсько-Дніпровського ВДВС від 12.11.2003 року обтяження арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1

Як вбачається зі змісту заяви, за заявником у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 визнано право власності на нерухоме майно житловий будинок. При зверненні до державної реєстраційної служби про реєстрацію прав на вищезазначене майно заявнику було відмовлено в реєстрації на підставі того, що на даний час є обтяження на все майно померлого батька, а саме арешт, що був накладений на підставі постанови Кам»янсько-Дніпровської ВДВС від 12.11.2003 року. При зверненні до ВДВС Кам»янсько-Дніпровського РУЮ заявник дізнався, що в зв»язку зі смертю батька виконавче провадження було закрито, тому він вважає, що або не знято арешт державним виконавцем, або не направлені дані про його зняття до реєстру.

Заявником при зазначенні назви та в резолютивній частині заяви вжито різну термінологію: в першому випадку зазначено про скасування обтяження, в другому про припинення обтяження на нерухоме майно, що не є тотожними поняттями.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

На підставі ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, крім іншого, арештом на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в іншіх осіб.

Відповідно ч.3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Відповідно до п. 5 ч 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, крім іншого, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

З наведеного випливає, що накладення арешту застосовується як в період провадження цивільної справи в суді, так і державним виконавцем в порядку виконавчого провадження, при цьому, суд своєю ухвалою заходи забезпечення позову скасовує, а державний виконавець своєю постановою арешт знімає.

Таким чином, в порядку цивільного судочинства як накладення арешту, яке є заходом забезпечення позову, за виключенням забезпечення позову з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності, так і скасування такого заходу, можливе лише в період розгляду відповідної справи судом або відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення, іншого цивільно-процесуальним кодексом не передбачено.

Як вбачається з матеріалів поданої до суду заяви, в провадженні Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області відсутня цивільна справа, по якій судом були вжиті заходи забезпечення позову, а скасування обтяження-арешту або його припинення судом після розгляду справи та що був накладений іншим органом, не передбачено цивільно-процессуальним кодексом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Таким чином, скасування або припинення обтяження арешту на нерухоме майно не підлягає розгляду в судовому порядку на підставі ст. 154 ЦПК України.

Крім цього, заявник в обгрунтування для постановлення ухвали про скасування, припинення обтяження, посилається на ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» та Постанову Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року за № 703, яка втратила чинність та зазначає, що припинення обтяження відбувається на підставі судового рішення.

Як вбачається зі ст. 75 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. за № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили, є одним із перелічених в цій статті, але не є єдиним документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, з наведеного вбачається, що накладення арешту було застосовано в процесі виконавчого провадження, відповідно до закону накладення арешту повинно було знято державним виконавцем, дані про зняття арешту в державному реєстрі відсутні, тому заявник може звернутись на дії державного виконавця до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його заявою про скасування, припинення обтяження арешту на нерухоме майно.

Рекомендувати заявнику звернутись до суду в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Камянсько-Дніпровський районний суд протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: Н.І. Комишня