Постанова № 52648091, 22.10.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5040/15-а

Провадження № 2-а/265/148/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суду міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Щербіна А.В., при секретарі судового засідання Карповій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, третя особа Головне ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобовязання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя (надалі ОСОБА_2 ПФУ) про визнання дій неправомірними, зобовязання здійснити перерахунок пенсії. В обгрунтування позову, з урахуванням уточнень від 22.10.2015 року, зазначив, що при розрахунку йому пенсії у 2015 році, ОСОБА_2 ПФУ застосувало показники середньої заробітної плати працівників за 2007 рік, а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням призначення пенсії. Таким чином, порушили вимоги ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Посилаючись на викладене, просив суд: - визнати дії ОСОБА_2 ПФУ при призначенні йому пенсії з використанням показника середньої заробітної плати за 2007 рік незаконними; - зобов'язати ОСОБА_2 ПФУ провести з 28 січня 2015 року перерахунок та виплату недоотриманої пенсії з використанням показників середньої заробітної плати за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за Списком №1.

Відповідач ОСОБА_2 ПФУ подало до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначило, що в період з 24.12.2002 року по 31.10.2014 року позивач ОСОБА_1 перебував на обліку в ОСОБА_2 пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсіне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно Атестату про зняття з обліку, позивач ОСОБА_1 з 01.11.2014 року знятий з обліку в ОСОБА_3 управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. 28.01.2015 позивач ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 ПФУ із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший. Аналіз ст.10 та ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дозволяє дійти до висновку, що переведення з одного виду пенсії на інший є зміною виду пенсії. При цьому, пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону. Враховуючи норми п.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.1 Постанови Кабінет Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» від 03.04.2011 року №327, вважало, що оскільки первинне призначення пенсії позивачу ОСОБА_1 відбулося у 2002 році, то ОСОБА_2 вірно застосовано середню заробітну плату у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік. Просило у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.09.2015 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи було залучено ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Головне ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Донецькій області також подало до суду письмові заперечення проти позову, зміст яких був аналогічний запереченням ОСОБА_2 ПФУ. Крім того, зазначило, що у розрахунку пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати не застосовується. Просило у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_4, що діє на підставі договору, підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник ОСОБА_2 ПФУ ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності, в судовому засідання, позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Головне ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Донецькій області свого представника в судове засідання не направило, хоча про день та час розгляду справи було повідомлено належним чином. У поданих до суду запереченнях проти позову, просило направити на адресу управління копію судового рішення за наслідками розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 24.12.2002 року по 20.11.2014 року перебував на обліку в ОСОБА_3 ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких осіб». При цьому в цей час, позивач ОСОБА_1 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У листопаді 2014 року позивач ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Донецькій області атестат №2882 про зняття з обліку через перехід на пенсію за іншим законом на підставі його особистої заяви.

28 січня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 ПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.

Під час проведення розрахунку заробітку для обчислення пенсії, ОСОБА_2 ПФУ було застосовано середній заробіток за 2007 рік.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Частина 3 ст.45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає. що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз приписів статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить про те, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший (в даному випадку за віком) пенсійний орган може враховувати заробітну плату за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача ОСОБА_2 ПФУ були відсутні правові підстави для застосування показника заробітної плати за 2007 рік, оскільки позивач не надавав згоду на врахування зарплати із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно із статтею 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Частиною 1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

В той же час, ч3. ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами пенсійного фонду України.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Суд вважає, що аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше.

Крім того, після звільнення з органів внутрішніх справ позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення пенсії, а дії відповідача ОСОБА_2 ПФУ щодо застосування показника заробітної плати за 2007 рік під час призначення пенсії за віком є незаконними.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною ним у постанові від 31.03.2015 року у справі №21-612а14.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.8-11, 17, 18, 69, 71, 72, 99, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, третя особа Головне ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобовязання здійснити перерахунок пенсії задовольнити.

2. Визнати дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя при призначенні пенсії ОСОБА_1 в 2015 році з використанням показника середньої заробітної плати за 2007 рік - незаконними.

3. Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя провести з 28 січня 2015 року перерахунок та виплату недоотриманої пенсії з використанням показників середньої заробітної плати за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за Списком №1.

4. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ця постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

5. Ця постанова може оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення постанови, а учасниками процесу, що не були присутні при проголошенні, - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. У разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини цієї постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови складеної у повному обсязі.

Повний текст цієї постанови було складено - 23 жовтня 2015 року.

Суддя А.В. Щербіна