Рішення № 52644936, 22.09.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2315/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

з участю: відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_6 і його представника ОСОБА_7 та представника ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 25 червня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

24 листопада 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 19 січня 2006 року ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 16 000 грн. на строк до 19 січня 2026 року та зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в такому порядку: щомісяця в період сплати ОСОБА_6 повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно з кредитним договором.

ПАТ КБ «ПриватБанк» зобовязання за даним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Однак, відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 17.09.2014 року має заборгованість 8078,56 грн. яка складається з: -19,33 грн. заборгованість за кредитом;

- 3960 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 4099,23 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором.

05 березня 2015 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» подав до суду заяву про збільшення позовних вимог на суму 8,97 грн., оскільки в позовних вимогах помилково не була врахована сума заборгованості за відсотками за користуванням кредитом та остаточно просив суд стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором від 19.10.2006 року у розмірі 8087,53 грн. та судові витрати у розмірі 243,60 грн.

17 квітня 2015 року відповідач ОСОБА_6 подав до суду заяву про застосування строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 25 червня 2015 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.

Вирішено стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 4588 грн. 49 коп. та 138 грн. 85 коп. судового збору.

Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_6 628 грн. 49 коп. витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7, вважаючи рішення суду необґрунтованим та винесеним із грубим порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, просять його скасувати і ухвалити по справі нове, яким відмовити ПАТ КБ «Приватбанк» в задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк», вважаючи рішення суду незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить його скасувати в частині відмови у стягненні суми та ухвалити нове, яким позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 має заборгованість по Кредитному договору і за цю заборгованість передбачено сплату пені, а також прийшов до висновку, що до сплати підлягає комісія за розрахунково касове обслуговування. При цьому судом застосовано загальну позовну давність щодо стягнення даних платежів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи із наступного.

Встановлено, що відповідно до кредитного договору № CSX0GK00000052 від 19.01.2006 року відповідач ОСОБА_6 отримав у позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 16000 грн. на строк до 19 січня 2026 року (а.с. 13).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору періодом сплати вважається період з «23» по «26» число кожного місяця.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору .

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до норми ст. 629 ЦК договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 17 вересня 2014 року відповідач ОСОБА_6 мав заборгованість в розмірі 8087,53 грн., яка складалась з:

-19,33 грн. заборгованість за кредитом;

- 3960 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 8,97 грн. заборгованість за відсотками;

- 4099,23 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором (а.с. 6-12).

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2010 року у звязку з наявністю простроченої заборгованості за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення (а.с. 46-47).

03 листопада 2010 року відповідачем ОСОБА_6 на погашення кредиту було сплачено 8777 грн. двома чеками, один з яких на суму 8775 грн. ( а.с. 35).

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2010 року позовну заяву ПАТК КБ «Приватбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення залишено без розгляду в звязку з подачею представником позивача відповідної заяви (а.с. 36)

Як вбачається з виписки про погашення по кредиту від 05.03.2015 року, частина суми, сплаченої відповідачем ОСОБА_6 03.11.2010 року - 4322, 28 грн., була зарахована 03.11.2010 року, а інша частина 4454, 72 грн. - 23.11.2010 року (а.с. 51-52).

Позивач в позовній заяви ставить вимогу щодо стягнення з відповідача ОСОБА_6 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19,33 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором станом на 17.09.2014 року, заборгованість за кредитом становить 19,33 грн., в тому числі прострочене тіло 0,00 грн.

Відповідно до виписки про погашення по кредиту від 05.03.2015 року, станом на 23.11.2010 року залишок по тілу кредиту (основний) становить 19,33 грн., залишок по тілу кредиту (прострочений) 0,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19,33 грн. не підлягає до стягнення, так як вказана сума не є простроченою, а тому позивач не набув право на звернення до суду з позовом про стягнення даної суми, оскільки вона є сумою заборгованості по кредитному договору і тому повинна бути повернута банку. Крім того, саме на неї нараховувалася пеня та відсотки.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість за комісією за користування кредитом в розмірі 3960 грн.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору передбачена сплата комісії за розрахунково касове обслуговування у розмірі 0,55 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, яким вважається період з 23 по 26 число кожного місяця.

Згідно з п. 3.7. кредитного договору позичальник сплачує банку комісію в розмірі й у строки, зазначені в тому числі в п. 1.1. даного договору. Якщо згідно з п. 1.1. даного договору передбачена щомісячна сплата комісії, то вона встановлюється у фіксованому розмірі (зазначеному в п. 1.1.) від дня списання коштів з кредитного розрахунку до дати повного погашення кредиту. Фіксований розмір комісії встановлений у розмірі 88 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 17.09.2014 року, заборгованість по комісії у відповідача утворилась після несплати щомісячних платежів по комісії, починаючи з грудня 2010 року (а.с. 10).

Відповідач ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 8087,53 грн.(а.с. 60-61).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В ст. 257 ЦК України визначено загальну тривалість позовної давності у три роки.

Ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 р. у справі № 6-116цс13, відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою 24 листопада 2014 року.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що враховуючи тривалість загальної позовної давності, стягнення платежів по комісії за період з грудня 2010 р. до жовтня 2011 р. включно не підлягає до задоволення.

Заборгованість по сплаті комісії за період з листопада 2011 р. до серпня 2014 р. включно, тобто, до строку, включеного в розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 17.09.2014 року підлягає до задоволення.

Заборгованість по сплаті комісії, що підлягає стягненню, складає 2 992 грн. (88 грн. х 34 платежі).

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 8,97 грн.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору передбачена сплата відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом щомісяця в період сплати, яким вважається період з 23 по 26 число кожного місяця.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів із кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному в п.1.1. даного договору.

Пунктом 3.2. кредитного договору передбачена підвищена ставка відсотків за користування кредитом у розмірі 3,21 % на місяць, нарахованої від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 17.09.2014 року, заборгованість по комісії у відповідача утворилась після несплати щомісячних платежів по комісії, починаючи з грудня 2010 року (а.с. 10).

Отже, враховуючи норми цивільного права щодо застосування позовної давності, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у стягненні платежів за відсотками за період з грудня 2010 р. до жовтня 2011 р. включно. Тому стягненню з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає заборгованість по сплаті відсотків за період з листопада 2011 р. до вересня 2014 р. включно, тобто, до строку, включеного в розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 17.09.2014 року, яка становить 6,83 грн. (8,97 - 2,14 ), де 2,14 грн. - заборгованості за відсотками станом на жовтень 2011 р. ).

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість за пенею за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в розмірі 4099,23 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору при порушенні позичальником кожного із зобовязань, передбачених п.п. 2.2.2., 2.2.3. даного договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні (або суми у валюті кредиту, еквівалентної 1 грн. за курсом НБУ на день сплати) за кожний день прострочення.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 р. у справі № 6-100цс14, за правилами п.1 ч.2 ст.258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобовязання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Тут же зазначено, що частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема, передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦК України щодо обовязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Колегія суддів зазначає, що судом вірно враховані обставини щодо застосування річного строку позовної давності при вирішенні питання про стягнення з відповідача пені.

Проте і сума пені, яку суд нарахував за один рік до звернення позивача до суду за період з 24 листопада 2013 року до 17 вересня 2014 року включно, тобто, до строку, включеного в розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 17.09.2014 року, та яка становить 1589,66 грн., значно перевищує розмір збитків - 26,16 грн.(19,33+6,83) у 60,76 рази. Тому сума пені повинна бути зменшена до 30 грн. та саме в такому розмірі вона підлягає стягненню на користь банку.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору не в повній мірі врахував всі обставини справи і зокрема, зазначені вище норми матеріального права, які підлягали застосуванню до даних правовідносин.

В звязку з цим рішення підлягає до зміни, як передбачено положеннями статті 309 ЦПК України.

Питання судових витрат судом вирішено відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України. Так як в апеляційні вимоги обох сторін задоволено частково, то судові витрати за подачу апеляційних скарг залишаються за обома сторонами.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_6, його представника ОСОБА_7 та представника ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 25 червня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором змінити, зменшивши суму стягнутої з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № CSX0GK00000052 від 19.01.2006 року до 3048 (три тисячі сорок вісім) грн. 16 коп.

В решті частини рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :