Вирок № 52644224, 22.10.2015, Оболонський районний суд міста Києва

22.10.2015 Справа № 756/12305/15-к

№ 1-кп/756/824/15

Ун. 756/12305/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Римара Є.П.;

при секретарі - Цяпко І.Т.,

за участю прокурора прокуратури Оболонського району м. Києва ПРИХОДЬКА І.О., обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що народився у м. Вінниця, українця, громадянина України, такого, що має незакінчену вищу освіту, тимчасово не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

Судовим слідством Оболонський районний суд м. Києва, -

в с т а н о в и в :

02.08.15 р., біля 18-ї години громадянин ОСОБА_2 перебував за адресою: м. Київ, вул. Приозерна 4, де неподалік озера «Вербне» знайшов згорток зеленої ганчірки, в якому знаходилась граната РГО 802189 та ударно - дистанційний запал (УДЗ) до неї.

В цей час у громадянина ОСОБА_2 виник намір, спрямований на придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій вказаний вище намір, ОСОБА_2, усвідомлюючи, що знайдені ним предмети являються корпусом ручної гранати РГО 802189 та ударно - дистанційний запал (УДЗ) до неї, та які знаходились у незібраному стані, взяв ці предмети собі, чим придбав бойовий припас без передбаченого законом дозволу. В подальшому ОСОБА_2 носив вказаний бойовий припас у незібраному вигляді із собою.

03.08.15 р., близько 06 год. 30 хв., біля під'їзду №9 буд. №44 по пр. Г.Сталінграду в м. Києві ОСОБА_2 був затриманий працівниками патрульної служби м. Києва, а з його сумки було вилучено корпус ручної гранати РГО 802189 та ударно - дистанційний запал (УДЗ) до неї.

У відповідності до висновку експерта №1/180-ВТ від 03.08.15 р., наданий на дослідження вилучений предмет, схожий на корпус ручної гранати РГО 802189 та предмет, схожий на запал до гранати, є корпусом ручної гранати РГО та ударно - дистанційним запалом УДЗ. Вказаний запал УДЗ відноситься до боєприпасів. Корпусом ручної гранати не відноситься до боєприпасів, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини. Експерт також зазначає, що у відповідності до положень ч.3 ст.69, ч.3 ст.102 КПК України, слід зазначити, що наданий на дослідження ударно - дистанційний запал УДЗ, при поєднанні в єдину конструкцію з РГО, що передбачено їх конструктивними особливостями, представляють собою оборонну осколкову ручну гранату РГО, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до боєприпасів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище та при цьому показав, що 02.08.15 р., біля 18-ї години він перебував за адресою: м. Київ, вул. Приозерна 4, де на березі озера «Вербне» знайшов згорток зеленої ганчірки, в якому виявив гранату РГО та запал (УДЗ) до неї та залишив їх собі.

В подальшому, 03.08.15 р., близько 06 год. 30 хв., біля під'їзду №9 буд. №44 по пр. Г.Сталінграду в м. Києві його було затримано працівниками патрульної служби м. Києва, а з його сумки було вилучено корпус ручної гранати РГО та ударно - дистанційний запал (УДЗ) до неї.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 незаконно придбав, незаконно носив бойовий припас без передбаченого законом дозволу, а тому ці його дії кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують його покарання та знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину, формально позитивну характеристику за місцем проживання, прагнення останнього стати на шлях виправлення, та те, що обвинувачений має на утриманні хвору мати.

У відповідності до вимог ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває на час розгляду провадження, дав негативну оцінку своїм діям, суд вважає за можливе в даному конкретному випадку призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмір, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину. Також суд враховує тривале утримання обвинуваченого під вартою.

Підстав для застосування ч.3 ст. 263 КПК України в судовому засіданні не встановлено.

У той же час, підсумовуючи все вказане вище, суд вважає, що виправлення обвинуваченого в даному конкретному випадку та на даний час можливе без ізоляції від суспільства.

При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись 349, 368, 369, 374, 376 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, навчання або роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши останнього з під варти в залі суду.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 відшкодування судових втрат 491 гривні 04 коп. в доход держави.

Речові докази за даним провадженням: ручну гранату РГО 802189 в комплекті з ударно - дистанційним запалом - передати до Міністерства оборони України для використання за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суду м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є.П.Римар