Ухвала суду № 52642223, 13.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження №11сс/790/1521/14 Слідчий суддя: Штих Т.В.

Справа № 438/19860/14-к Доповідач: Цілюрик В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Цілюрика В.П.

суддів Зубкова Л.Я., Олефір Р.О.,

за участю секретаря Черкасова А.О.,

прокурора Загурської С.Г.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали провадження за апеляційними скаргами прокурора та захисника ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.11.2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, підозрюваного за ч. 2 ст. 345 КК України за матеріалами кримінального провадження № 12014220480005901 від 05.11.2014 року,

в с т а н о в и л а:

07.11.2014 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3, погоджене з прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладанням на нього обов'язків - заборонити у період часу з 21:00 години по 06:00 годин ранку залишати місце фактичного мешкання, а саме: АДРЕСА_1; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; заборонити відвідування місць масового скупчення людей, окрім тих місць, які пов'язані з трудовою діяльністю останнього.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.11.2014 року клопотання було залишено без задоволення, а відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.01.2015 року.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя вважала, що застосування запобіжного у вигляді домашнього арешту, враховуючи те, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, зареєстрований у Харківській області, не одружений, підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, є незрозумілим його відношення до квартири за адресою - АДРЕСА_1, не зможе запобігти ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважав доцільним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З таким рішенням не погодились прокурор та захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1, які подали апеляційні скарги, просять ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання слідчого, постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання. При цьому апелянти посилаються у скарзі на відсутність вказаних в ухвалі ризиків, а також на даних про особу підозрюваного, наявність у нього утриманців.

Автори апеляційних скарг також підкреслюють, що слідчий суддя Дзержинського районного суд м. Харкова вийшла за межі розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, вказуючи, що клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не доведене і не підлягає задоволенню, та обрала найсуворіший вид запобіжного заходу взагалі без будь-якого обґрунтування.

Апелянти просять скасувати ухвали слідчого судді та постановити нову ухвалу. При цьому прокурор вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого та застосувати у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а захисник просить врахувати дані, які характеризують особу підозрюваного і врахувавши міцність його соціальних звязку просить застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора та захисника, які підтримали апеляційні скарги, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а апеляційна скарга прокурора частковому задоволенню.

Відповідно до наданих до суду матеріалів 05.11.2014 року о 19:45 год. ОСОБА_2 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, в приймальному відділенні КЗОЗ ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Балакірєва, 3-А, вчинили сварку, в ході якої голосно висловлювались нецензурною лайкою одне на одного, заважаючи спокійній роботі персоналу приймального відділення вказаної лікарні.

З метою припинення правопорушення та нормалізації громадського спокою, співробітниками лікарні було викликано черговий наряд міліціонерів, які відповідно до наказу ГМУ ГУМВСУ в Харківській області № 718 від 23.10.2013 року несли добове чергування у відділенні КЗОЗ ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова. На виклик прибули чергові міліціонери - оперуповноважений СКР Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області лейтенант міліції ОСОБА_5 та оперуповноважений СКР Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області лейтенант міліції ОСОБА_6. Після чого, співробітники міліції, перебуваючи у форменому одязі та виконуючи свої службові обов'язки, намагались випровадити з приймального відділення лікарні ОСОБА_2 та ОСОБА_4, однак на виході ОСОБА_2 став висловлюватися на адресу ОСОБА_5 нецензурною лайкою та висловлювати погрози щодо пошкодження його форменого одягу, а вже знаходячись на під'їзному шляху машин швидкої допомоги, ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику міліції у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, наніс ОСОБА_5 не менше трьох ударів кулаками обох рук в область голови, спричинивши останньому, згідно довідки № 10/18529 від 05.11.2014 року наданою КЗОЗ ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова тілесні ушкодження, а саме: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови та обличчя, перелом кісток носу.

Встановлено, що 05.11.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за № 12014220480005901.

Повідомлення про підозру ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 345 КК України здійснено 06.11.2014 року.

Слідчий суддя зазначив, що підозрюваний ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, зареєстрований в Харківської області, санкція статті за інкриміноване йому діяння передбачає обмеженням волі на строк до пяти років або позбавлення волі на той самий строк, утриманців у підозрюваного немає, суду не надано доказів того, що він є батьком неповнолітньої дитини, не одружений, постійного місця мешкання на території м. Харкова не має та не зрозуміло, яке відношення має ОСОБА_2 до квартири за адресою: АДРЕСА_1, оскільки це не його адреса реєстрації, не навчається, перебуваючи на волі, та, будучи обізнаним про передбачене законом покарання, ОСОБА_2 може перешкодити кримінальному провадженню з метою уникнути кримінальної відповідальності, а тому слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі.

Частинами 1, 2 та 4 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, виходячи з аналізу вказаної правової норми апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя приймаючи рішення про погіршення становища підозрюваного, застосувавши більш тяжкий запобіжний захід ніж той, який просив застосувати слідчий, вийшов за межі розгляду клопотання, не дотримався вимог ст. 194 КПК України, що є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого з постановленням нової ухвали.

Ухвалюючи нове рішення апеляційний суд вважає необхідним відмітити, що ОСОБА_2 обгрнутовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, про свідчать протокол його допиту, протоколи допитів ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, апеляційний суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявність вказаних ризиків та обґрунтованої підозри є підставою для застосування запобіжного заходу. Приймаючи до уваги вищенаведене, дані про особу ОСОБА_2, відсутності у нього судимості, апеляційний суд вважає, що у відношенні ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, враховуючи, що надані до суду матеріали не свідчать про те, на яких правових підставах підозрюваний проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, і з цих підстав апеляційний суд вважає, що застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту неможливо.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.11.2014 року про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного за ч. 2 ст. 345 КК України за матеріалами кримінального провадження № 12014220480005901 від 05.11.2014 року скасувати.

ОСОБА_12 з-під варт звільнити.

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання і покласти на нього зобовязання прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора, суду; не відлучатись з Харкова без дозволу слідчого прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання4 не відвідувати місця, визначені слідчим.

Оскарження вказаної ухвали в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий

Судді