Ухвала суду № 52642064, 15.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/5357/15 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 638/2467/13-ц Задорожний М.І.

Категорія:договірні Доповідач -Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого , судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Колтунової А.І.,

Костенко Т.М.,

за участю секретаря: Сватенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 06 червня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство Верус», в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «Верус » у Дзержинському районі м.Харкова , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА :

26 лютого 2013 року представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з , у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 кредитну заборгованість у розмірі 39641,96 грн. за кредитним договором № HAE2G50000004459 від 14.01.2008 року та солідарно з відповідачів 200,00 грн. вказаної заборгованості, а також з ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в сумі 398, 42 грн.

Вказані вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до укладеного між позивачем та ОСОБА_5 кредитного договору , остання отримала кредит в розмірі 30 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном його повернення 14.01.2028 року

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» (далі - ТОВ «УФА «Верус») в особі філії ТОВ «УФА «Верус» у Дзержинському районі м. Харкова 01.09.2010 року було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники. В розмірі 200,00 грн.

Як на підставу вимог, представник позивача , з посиланням на вимоги ст.ст. 526, 530, 1050 ЦК України зазначає на неналежне виконанням позичальником умов кредитного договору, у зв»язку з чим станом на 09 листопада 2012 року утворилася заборгованість у зазначеному розмірі, яка складається з 29773, 20 грн. - заборгованості за кредитом, 8227,87 грн .-- заборгованості за відсотками, та 1840,89 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов»язань.

Як на підставу солідарного стягнення заборгованості в розмірі 200.00 грн. посилається на наявність зазначеного договору поруки та вимоги ст.ст.553, 554 ЦК України.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 червня 2013 року вказані позовні вимоги позивача задоволені. Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь позивача зазначену заборгованість та витрати по сплаті судового збору в сумі 392, 42 грн. та Солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «УФА «Верус» в особі філії ТОВ «УФА «Верус» у Дзержинському районі м. Харкова 200 грн. вказаної заборгованості.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 10 червня 2015 року,заява ОСОБА_3 про перегляд зазначеного заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Як на підставу скасування вказаного заочного рішення відповідач зазначає, що справу розглянуто судом за підсудність за місцезнаходження ТОВ «УФА «Верус» в особі філії ТОВ «УФА «Верус» у Дзержинському районі м. Харкова, тоді як їй нічого не відомо про укладення такого договору поруки, у зв»язку з чим вважає наявність підстав для визнання укладеного договору поруки недійсним, а тому на її думку справа повинна була розглядатись за місцем її проживання. Також зазначає, що суд ухвалив вказане заочне рішення при недоведеності позивачем своїх вимог, а саме : при відсутності документів , які підтверджують отримання нею вказаних кредитних коштів та наявності належним чином зроблених розрахунків. Щодо невідповідності наданих позивачем розрахунків, відповідач зазначає, що позивач розрахував заборгованість по відсоткам виходячи з 15% річних, тоді як умовами договору (пунктом 7.1. такі відсотки були визначені в1, 25 на місяць).Також зазначає. що суд ухвалив вказане рішення при відсутності доказів отримання нею кредиту.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з»явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, про що свідчать як телефонограми, так і розписки про отримання судових повісток ( а.с. 92-94).

Про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили.

За таких обставин, на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України, судова колегія вважає необхідним розглянути справу за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку , апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з їх доведеності позивачем та обґрунтованості.

При цьому, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 14.01.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір відповідно до умов якого кредитним договором № HAE2G50000004459 від 14.01.2008 року відповідно до пунктів 1.1. , 7.1. якого Банк зобов»язувався надати відповідачу кредит в розмірі 30300,00 грн., шляхом видачі готівки через касу або перерахування на рахунок на строк з 14.01.2008 року по 14.01.2028 року зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1, 25 % на місяць, а відповідач зобов»язувалась повернути кредитні кошти та відсотки в період 14 числа кожного місяця з визначенням щомісячного платежу в розмірі 403, 66 грн. ( а.с. 10-14).

Відповідно до пунктів 3.8,, 3.2, 4.1., 7.4. умов зазначеного договору, при порушенні строків сплати кредиту, заборгованість у частині непогашеної суми на залишок заборгованості нараховуються відсотки в розмірі 2,50 відсотків на місяць та пеня в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Як свідчить надана позивача заявка про отримання готівки , вказані кредитні кошти відповідач отримала 14.01.2008 року готівкою ( а.с. 89).

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що на забезпечення виконання зазначеного кредитного договору між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство Верус», в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «Верус » у Дзержинському районі м.Харкова (далі Товариство) 01.09.2010 року було укладено договір поруки, відповідно до умов якого Товариства поручалось за належне виконання Боржником умов кредитного договору в межах 200,00 грн. ( а.с.15-16).

Дійсність вказаного договору в межах зазначеної справи сторонами не оспорювалась та на теперішній час він є чинним.

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наданим позивачем розрахунком, що взяті на себе зобов»язання за зазначеним кредитним договором відповідач виконувала неналежним чином, у зв»язку з чим станом на 09.11.20012 року відповідач мала прострочену заборгованість за процентами 8227 87 грн. по пені в розмірі 1840,89 грн. та по тілу кредиту в розмірі 29773, 20 грн. ( а.с.8-9).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти . До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений орбов»язок позичальника повернути позику частинами ( з ростроченням) , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась , та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Право позивача на дострокове повернення кредитних коштів в разі порушення Боржником зобов»язань за вказаним кредитним договором також встановлено підпунктом а пункту 2.3.3. умов зазначеного кредитного договору.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку щодо задоволення зазначених позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної заборгованості.

При цьому судова колегія вважає безпідставним доводи , викладені відповідачем в апеляційній скарзі щодо невідповідності розрахунку позивачем розміру відсотків, пункту 7.1. умов кредитного договору, оскільки встановлені вказаним пунктом умов договору відсотки за користування кредитом 1, 25 % на місяць відповідають 15 % на рік ( 1, 25% Х 12 міс).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку про залишення заочного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 319, 218 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 06 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді :