Постанова № 52641455, 23.10.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/8403/15-а

2-а/639/116/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Труханович В.В.

за участю секретаря Антохіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, суд

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2015 року позивач звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова, як адміністративного суду, з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, в якому просила суд: 1) визнати неправомірними дії працівників УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова, 2) вилучити грошову винагороду за пенсію ОСОБА_1 з березня 2014 року у розмірі 40000 грн. з УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова; 3) вручити пенсійне посвідчення ветерана освіти.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, педагог за фахом, у січні 2014 року звернулась до УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова за призначенням пенсії. Страховий стаж становить 41 рік. У зв'язку з тим, що міський центр зайнятості м. Харкова прийняв корінець направлення про працевлаштування вихователя ОСОБА_1 тільки на один місяць, позивач вважає дії відповідача неправомірними, у зв'язку з чим і звернулась до суду з даним позовом.

19 жовтня 2015 року начальником УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова було подано письмові заперечення, в яких вказано, що ОСОБА_1 народилась 11.02.1959 року, а тому право на призначення пенсії виникає в неї при досягненні віку 57 років 6 місяців (11.08.2016 року). Щодо можливості призначення пенсії за віком в 55 років вказано, що страховий стаж позивача становить 29 років 4 дні, який є недостатнім для призначення такої пенсії. Стосовно видачі посвідчення ветерана освіти зазначено, що оскільки позивач не вийшла на пенсію, то права на встановлення статусу ветерана праці вона не має.

ПозивачОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просила суд його задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідачаОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 24.09.2015 року, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, з підстав, викладених у письмових запереченнях, просила суд відмовити в його задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за період з 03.09.1976 року по 02.02.2015 року обіймала різні посади в різних підприємствах, установах та організаціях. На теперішній час обіймає посаду прибиральника службових приміщень Харківського ліцею №9 Харківської міської ради Харківської області. (а.с. 18-38)

Позивач в судовому засіданні пояснила, що 19.08.2015 рок вона зверталась до УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова з заявою про призначення пенсії, оскільки вважає, що вона має право на призначення пенсії за віком в 55 років та на отримання посвідчення ветерана освіти, так як її страховий стаж становить більше 40 років.

При цьому ОСОБА_1 пояснила суду, що документи, які необхідні для призначення пенсії, вона до Управління не надавала.

Станом на день звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 виповнилося 56 років 6 місяців.

ОСОБА_1 вказує, що відповідь на заяву було отримано нею 18.09.2015 року, якою їй фактично було відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з чим вона і була змушена звернутися до суду з даним позовом.

За правилами статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тощо.

18 серпня 2015 року позивач звернулась до УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова з заявою про надання розяснення причин, з яких вона не отримує пенсію за віком. (а.с. 53)

27 серпня 2015 року ОСОБА_1 було надано відповідь, повідомивши, що у заявника відсутнє право на призначення пенсії.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Позивач ОСОБА_1 народилась 11 лютого 1959 року, тому право на призначення пенсії за віком виникає в неї після досягнення віку 57 років 6 місяців.

Таким чином, станом на день звернення ОСОБА_1 до УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова позивач не досягла віку з якого в неї виникає право на призначення пенсії, а тому дії відповідача, щодо відмови в її призначенні в даному випадку є правомірними.

Крім того, представник відповідача пояснила, що ОСОБА_1 не зверталась з заявою про призначення пенсії, а звернулась з письмовою заявою, яка була розглянута відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

З тексту письмових заперечень представника відповідача вбачається, що у червні 2014 року позивач ОСОБА_1 зверталась до УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова з питання можливості призначення пенсії за віком в 55 років, на що спеціалістом Управління було надано усну консультацію про неможливість призначення пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу 30 років. Стаж позивача складав 29 років 4 дні.

Відповідно до п. 7-2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

За таких обставин, дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком у 55 років також були правомірними, оскільки позивач не мала необхідного страхового стажу.

Щодо вимог позивача видати їй посвідчення ветерана освіти, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» ветеранами праці визнаються громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи 40 років - для чоловіків і 35 років - для жінок і вийшли на пенсію.

Під час розгляду справи було встановлено, що позивач ОСОБА_1 станом на 20.10.2015 року не вийшла на пенсію.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 посилалась на те, що її страховий стаж становить 41 рік.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. (ч.4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»)

Згідно повідомлення начальника відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова інформація на застраховану особу ОСОБА_1 за 2003-2004 та 2008-2011 роки відсутня. (а.с .11)

Отже, у зв'язку з відсутністю доказів наявності страхового стажу 41 рік, суд позбавлений можливості встановити достовірність посилань позивача на саме такий обсяг страхового стажу.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1,2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, твердження позивача спростовуються запереченнями представника відповідача, а тому судом не вбачається порушення вимог чинного законодавства внаслідок дій УПФУ в Жовтневого району м. Харкова, що в даному випадку є підставою для відмови у позові в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 12, 17-19, 69-72, 86, 99, 100, 122, 128, 130, 158 КАС України, ст. 19, 64, 92 Конституції України, ст. 24, 26, 28, п. 7-2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Головуючий суддя підпис ОСОБА_3

Повний текст постанови виготовлено 23.10.2015 року.