АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 524/2032/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3109/15Головуючий у 1-й інстанції Рибалка Ю. В. Доповідач ап. інст. Мартєв С. Ю.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2015 року м. Полтава
Апеляційний суд Полтавської області в складі:
головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,
суддів - ТРИГОЛОВА В.М., ХІЛЬ Л.М.,
за участю секретаря - ГНАТЮК О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки, моральної шкоди.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-
В С Т А Н О В И В :
У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому зазначала, що на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 вересня 1991 року стягнуто аліменти з ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ОСОБА_3 не сплачував їй аліментів на утримання сина, а тому виникла заборгованість у зв'язку з несвоєчасною сплатою аліментів.
Просила стягнути з ОСОБА_3 заборгованість по аліментам у сумі 14 399,57 грн., неустойку у зв'язку з несвоєчасною сплатою аліментів у сумі 1 022 788,06 грн., стягнути з ВДВС Глобинського РУЮ у Полтавській області моральну шкоду у сумі 50 000,00 грн., стягнути судові витрати.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 вересня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1) заборгованість по сплаті аліментів у сумі 13 389,35 грн., неустойку у сумі 50000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати, а саме у відшкодування сплаченого судового збору - 121,80 грн., витрати пов'язані з розглядом справи - 73,39 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 633,89 грн.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушено питання про скасування рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушено питання про скасування рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і ухвалення нового рішення про відмову взадоволенні позову.
Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, вважає, що останні підлягають частковому задоволенню.
Виходячи з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального й процесуального права.
Із справи вбачається, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.09.1991 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частини всіх видів заробітку, починаючи з 14.08.1991 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 20 рублів на місяць.( а.с.175).
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України , обставини, встановлені судовим рішенням , що набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, що до якої встановлено ці обставини.
Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.11.2013року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам встановлено юридичний факт наявності заборгованості коштів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 у розмірі 13389,35 грн.
Зазначена сума заборгованості також підтверджується листом ГУЮ у Полтавській області від 20.01.2012 року ( а.с. 56).
Відповідно до довідки ВДВС Глобинського РУЮ від 20.10.2011 року №11564/02-32/6 11 жовтня 1991 року було відкрито виконавче провадження.( а.с.52).
Згідно з довідкою від 27 березня 2013 року виконавче провадження 30.09.2009 року закінчено на підставі п.6 ст.37 ЗУ « Про виконавче провадження» та передано на зберігання до архіву.
Відповідно до п.9.9 порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання, становить 3 ( три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення строк зберігання яких становить 1 ( один) рік.
20.02.2013 року згідно акту про вилучення дане виконавче провадження було знищено ( а.с.218).
Відповідно до ч.1 ст. 384 ЦПК України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.
Згідно з ч.1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано у десятиденний строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення їх прав чи свобод.
Проте, будь-які відомості про те, що стягувачем з 2009 року по даний час була оскаржена зазначена постанова, або дії чи бездіяльності посадових осіб у справі відсутні.
Також у справі відсутні відомості про місцезнаходження чи перебування даного виконавчого листа № 2-1368 виданого 27.03.1991 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області.
Наведені обставини унеможливлюють встановлення правомірності дій чи бездіяльності органі ВДВС Глобинського РУЮ.
Згідно зі ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Проте, позовні вимоги про стягнення пені по аліментах присуджених рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.09.1991 року обрахувати не можливо в зв'язку із знищенням виконавчого провадження.
Дослідити чи перевірити правильність розміру пені на день погашення за відсутності дати належного надходження платежу , визначення сум, зарахованих до сплати чи не зарахованих, не можливо.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, апеляційницй суд дійшов висновку, що право ОСОБА_2 на отримання пені за несвоєчасну сплату аліментів є порушеним.
Проте, поновити його неможливо в зв'язку із спливом часу, знищенням виконавчого провадження та неможливістю достовірно обрахувати пеню.
З тих самих підстав, неможливо встановити факт дії чи бездіяльності органів ВДВС Глобинського РУЮ.
За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового, яким у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В :
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 вересня 2015 року скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції про стягнення, неустойки, моральної шкоди, - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі: С.Ю. МАРТЄВ
Судді : В.М. ТРИГОЛОВ
Л.М. ХІЛЬ
З оригіналом згідно:
суддя С.Ю. МАРТЄВ
Судове рішення № 52640005, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 20.10.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 524/2032/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: