Ухвала суду № 52637936, 22.10.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/942/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Панасюк І. В.

Категорія 122 (102) Доповідач в колегії апеляційного суду Бондарчук Р. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2015 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Бондарчука Р.А.,

суддів Іванова Д.Л., Ремеза П.М.,

з участю: секретаря Ковальовій Н.Д.,

прокурора Агеєва В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження № 12014120120000717 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на вирок Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2015 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Таужна, Гайворонського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює слюсарем в ПП "ОСОБА_10", на даний час мобілізований військовослужбовець, перебуває в зоні проведення АТО для виконання бойових завдань, проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Також, стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 31598, 82 грн., на користь потерпілого ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 5873, 45 грн., а також на користь держави судові витрати в розмірі 13301, 40 грн.

Цим же вироком вирішено питання про речові докази по справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винуватим за нанесення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я та значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, за таких обставин:

02.08.2014 року в період з 21 по 22 годину в м. Гайвороні, Кіровоградської області по вул. Жовтневій поблизу магазину «Лілія» ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 спільно вживали алкогольні напої. Внаслідок надмірно вжитих алкогольних напоїв між вказаними особами виникали сварки на ґрунті неприязних відносин. Після чергового словесного з'ясування стосунків, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 залишивши ОСОБА_4 та ОСОБА_6, відійшли від магазину «Лілія», до будинку напроти по вул. Пісочній, в м. Гайвороні.

Однак ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на продовження з'ясування стосунків, підійшов до вказаних осіб. В цей же момент, ОСОБА_3, утримуючи в руці скляну пляшку з-під пива, яке вживав, розбив її та частиною, яка залишилася в руках, маючою ріжучі властивості, почав розмахувати перед обличчям та передньою частиною тіла ОСОБА_4 В свою чергу ОСОБА_4, намагаючись забрати вказаний предмет та заспокоїти ОСОБА_3, продовжуючи з'ясовувати стосунки, приблизився до останнього, внаслідок чого одержав тілесні ушкодження у виді різаних ран пальця.

Після одержаних тілесних ушкоджень, на ґрунті неприязних відносин, в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_5 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 направився за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1, де взяв невстановлений судом предмет, маючий рублячо-ріжучі властивості, довжиною не менше 40 см.. Після чого, приблизно о 22 год. 10 хв., повернувся до магазину «Лілія», де біля криниці по вул. Жовтневій в м. Гайвороні, побачив ОСОБА_3 Стоячи один навпроти одного, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень та значної шкоди його здоров'ю, ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тримаючи в своїй правій руці предмет, маючий рублячо-ріжучі властивості довжиною не менше 40 см., умисно наніс ОСОБА_3 не менше одного удару в напрямку голови та обличчя, від яких останній прикрившись руками, отримав тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеню тяжкості та згідно таблиць втрати загальної працездатності відсоток втрати загальної працездатності у ОСОБА_3 становить 20%.

Продовжуючи свій злочинний намір спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_5 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень та значної шкоди їх здоров'ю, досягнувши своєї злочинної мети стосовно ОСОБА_3, приблизно о 22 год. 20 хв., по вул. Жовтневій в м. Гайвороні, ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тримаючи в своїй правій руці вказаний предмет, маючий рублячо-ріжучі властивості довжиною не менше 40 см., підійшовши до ОСОБА_5 та умисно, зі значною силою наніс не менше двох ударів в напрямку голови та обличчя потерпілого, в результаті чого, від умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження які відносяться до середнього ступеню тяжкості. Побачивши, що досяг своєї злочинної мети на заподіяння тілесних ушкоджень та значної шкоди здоров'ю потерпілих, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник.

Потерпілий ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуваний вирок та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Свої доводи мотивує тим, що судом безпідставно не задоволено його позов в частині відшкодування витрат пов'язаних з юридичними послугами та необґрунтовано частково задоволено його позов в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки належним чином не взято до уваги його фізичний біль та душевні страждання, які він зазнав внаслідок вчиненого відносно нього злочину.

Також, вважає, що у вироку сфальсифікована думка потерпілих про те, щоб обвинуваченому не призначати реальну міру покарання та невірно викладено покази потерпілих відносно обставин кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора та потерпілих, які просили задовольнити апеляційну скаргу потерпілого та скасувати вирок, обвинуваченого та його захисника, які просили залишити без задоволення скаргу потерпілого, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін, з таких підстав.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі, відповідно до вимог параграфу 3 глави 28 КПК України, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.

Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 122 КК України у колегії суддів сумнівів не викликає. Обвинувачений згоден з кваліфікацією його дій судом першої інстанції.

Тому, колегія суддів відповідно до вимог ст. 404 КПК України, переглядає судове рішення в межах апеляційних скарг, а вина обвинуваченого за ч. 1 ст. 122 КК України - правильна.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, врахував тяжкість злочину, особу винуватого і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_4 без його ізоляції від суспільства, призначивши покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, яке у даному випадку буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, а також відповідатиме цілям покарання.

Думка потерпілого про те, що у вироку сфальсифікована думка потерпілих про те, щоб обвинуваченому не призначати реальну міру покарання та невірно викладено покази потерпілих відносно обставин кримінального правопорушення є безпідставною та спростовується журналом судового засідання та звукозаписом судового засідання на технічному носії, згідно яких всі учасники судового провадження були згодні про порядок дослідження доказів. Зокрема, суд обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого і зокрема, останні були згодні та не оспорювали обставин вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, показання надавали під присягою, під час виступу в судових дебатах не висловлювали будь-яких заперечень, щодо виду та міри покарання обвинуваченому, яку запропонував державний обвинувач.

Доводи потерпілого про те, що судом безпідставно не задоволено його позов в частині відшкодування витрат пов'язаних з юридичними послугами є безпідставними, так як жодних доказів суду першої та апеляційної інстанції про те, що ТОВ "Асоціація "Ваша Надія", якому потерпілим сплачено 1400 грн. за дання юридичних послуг, може бути представником потерпілого чи цивільного позивача. Адже, відповідно до вимог, встановлених ст.ст. 58, 63 КПК України представником потерпілого може бути лише адвокат, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України.

Твердження апелянта про те, що судом необґрунтовано частково задоволено його позов в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки належним чином не взято до уваги його фізичний біль та душевні страждання, які він зазнав внаслідок вчиненого відносно нього злочину є необґрунтованими.

Зокрема, на думку колегії суддів, районним судом обґрунтовано стягнуто з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди 31598, 82 грн., так як будь-яких доказів про доцільність стягнення моральної та матеріальної шкоди у розмірі 101998, 82 грн. потерпілим не надано.

Так, заявлена матеріальна шкода в розмірі 20598,82 грн. витрат на лікування та транспортування повністю підтверджена відповідними документами, а тому суд першої інстанції задовольнив її в повному обсязі і обґрунтовано не взяв до уваги сплачені потерпілим 1400 грн. на користь ТОВ "Асоціація "Ваша Надія", про що зазначалося вище.

Також, з урахуванням моральних хвилювань яких зазнав ОСОБА_3, глибини фізичних та душевних страждань, які пов'язані з отриманою ним ІІІ групою інвалідності, а також виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості суд першої інстанції належним чином визначив розмір спричиненої моральної шкоди останньому у сумі 12000 гривень. Крім цього, суд першої інстанції також врахував, що остаточна сума відшкодування на користь потерпілого повинна бути зменшена на 1000 грн., які він отримав в добровільному порядку від обвинуваченого ОСОБА_4

Статтею 415 КПК України встановлено чіткий перелік обставин, які можуть бути підставами для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Незважаючи, що потерпілий ОСОБА_3 просить скасувати вирок та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, він не навів будь-яких обґрунтованих підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, а тому колегія суддів вважає, що вимоги обвинуваченого слід залишити без задоволення.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування вироку або перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, не встановлено. Також не встановленого упередженого ставлення суду до обвинуваченого чи потерпілих під час розгляду справи.

Враховуючи, що потерпілий ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі не просить змінити розмір стягнутої судом першої інстанції на його користь матеріальної чи моральної шкоди, колегія суддів, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін в кримінальному процесі, не може вийти за межі апеляційних вимог

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що процесуальні права обвинуваченого та їх реалізація в ході судового розгляду справи були забезпечені та дотримані, і їх істотних порушень, не встановлено.

Крім того, часткове задоволення позову у кримінальному провадженні щодо моральної шкоди не перешкоджає для звернення до суду потерпілого в порядку цивільного судочинства, з обґрунтуванням характеру та обсягу страждань, які зазнав останній внаслідок вчиненого відносно нього злочину.

На підставі викладеного, із урахуванням того, що доводи апеляційної скарги під час апеляційного перегляду свого підтвердження не знайшли, тому підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 405,407, 419 КПК України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2015 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

Бондарчук Р.А. Іванов Д.Л. Ремез П.М.