Вирок № 52636906, 21.10.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9265/15-к

Провадження № 1-кп/369/454/15

В И Р О К

іменем України

21.10.2015 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гришка О.М.,

за участю секретаря Стрілецької К.І.

за участю прокурора Пастуха І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця с.Мала Дівиця, Прилуцького району, Чернігівської області; зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1; громадянина України; українця; раніше не судимого,в силу ст.89 КК України

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2015 близько 09 години водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21083» реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Шевченка в с. Хотів, Києво-Святошинського району, Київської області, від смт. Чабани у напрямку с. Лісники. Рухаючиюсь у вказаному напрямку, поблизу будинку №23 вул. Шевченка с. Хотів, водій ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем марки «CHEVROLET AVEO» реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, котрий рухався в зустрічному напрямку, в межах своєї смуги руху. В результаті ДТП пасажир автомобіля марки «ВАЗ 21083» реєстраційний номер НОМЕР_1, - ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: подвійний перелом лівої ліктьової кістки зі зміщенням відламків, перелом проксимального кінця діафізу основної фаланги ІІ пальця правої кисті зі зміщенням відламків. Згідно висновку експерта №219/Д від 27.08.2015, описані тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для зрощення переломів необхідно більше 21 дня. В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п.: 1.5. (Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); 2.3. «б» (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі); 10.1. (Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 1.5., 2.3. «б», та 10.1. Правил дорожнього руху України, стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав та суду пояснив, що 31.07.2015, він їхав на автомобілі «ВАЗ 21083» реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Шевченка в с. Хотів, раптом на дорогу вибігла жінка і він виїхав на зустрічну смугу де зіткнувся з автомобілем «CHEVROLET AVEO». В результаті ДТП ОСОБА_3,яка знаходилась в автомобілі,отримала тілесні ушкодження. У вчиненому щиро розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді, давав правдиві, послідовні показання, які відповідають встановленим судом обставинам справи.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю, його дії кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Признаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 286 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий згідно ст.89 КК України, негативних характеристик за місцем проживання не має ( а.с.60 т.1 ), на обліку у лікаря-психіатра( а.с. 58 т.1) та у лікаря-нарколога (а.с. 59 т.1). не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному злочині, що полягає у критичній оцінці обвинуваченого своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі в межах санкції вказаної статті.

Враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, його щире каяття, відсутність претензій з боку потерпілої, суд приходить до переконання про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Долю речових доказів по кримінальному провадженні суд вирішує згідно з п.3 ч.9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Судові витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов′язати ОСОБА_1 в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1, , на користь держави ( Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області, розрахунковий рахунок 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ в Подільському районі м. Києва, код 37975298, призначення платежу: «за витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12015110200000757» - 492 (чотириста дев'яносто дві) гривні 04 копійки процесуальних витрат (а. с. 38- 41 т.1 ).

Речові докази по справі, а саме: автомобіль марки «CHEVROLET AVEO» реєстраційний номер НОМЕР_2, повернутий під розписку ОСОБА_4 (а.с. 19 т.1), автомобіль марки «ВАЗ 21083» реєстраційний номер НОМЕР_1, повернутий під розписку ОСОБА_1 ( а.с. 23 т.1) - залишити у їх користуванні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, потерпілою та обвинуваченим.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя Гришко О.М.