Ухвала суду № 52636687, 20.10.2015, Миронівський районний суд Київської області

20.10.2015 Єдиний унікальний № 371/1791/15-к

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 1791 /15-к

Провадження № 1-кс/371/ 207 /15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року м. Миронівка

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С., при секретарі Харченко І.С., за участі прокурора прокуратури Миронівського району Київської області ОСОБА_1, слідчого СВ Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області підполковника міліції ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2В про надання дозволу на затримання ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 262 Кримінального кодексу України, з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015110220000431,-

У С Т А Н О В И В:

Клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_3 з метою приводу надійшло до суду 20 жовтня 2015 року, одночасно з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_3 вмотивовано тим, що він, перебуваючи на волі, матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти нове кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи.

Суддя перевіривши клопотання, заслухавши думку прокурора, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

В провадженні начальника слідчого СВ Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 знаходиться кримінальне провадження № 12013100220000431, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2015 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 262 Кримінального кодексу України.

За обставинами кримінального правопорушення, викладеними у клопотанні, ОСОБА_3 06 липня 2015 року таємно проник до дачного будинку, який розташований по вулиці Запоріжська, 37 села Великий Букрин Миронівського району Київської області, звідки викрав мисливську нарізну рушницю ТОЗ-99 і 15 набоїв до неї, які належать ОСОБА_4

За положеннями ч. 4 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:

1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;

2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

Тобто слідчий суддя зобовязаний відмовити у задоволенні клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу у випадку якщо прокурор не доведе у судовому засіданні наступні обставини:

по-перше, є підстави для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого;

по-друге, є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування;

по-третє, є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

Як вбачається із клопотання, необхідність затримання з метою приводу ОСОБА_3 виникла у звязку із тим, що він ухиляється від проведення слідчих та процесуальних дій.

Так відповідно до рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_5, з метою виконання доручення слідчого, про вручення ОСОБА_3 повістки про виклик для явки до Миронівського РВ, він здійснив виїзд в село Малий Букрин Миронівського району Київської області, вулиця Жукова, 18, але повістку не вручив, у звязку із відсутністю його за вказаною адресою.

Відповідно до рапорту начальника СКР Миронівського РВ ОСОБА_6Л, з метою виконання доручення слідчого, про вручення ОСОБА_3 повістки про виклик для явки до Миронівського РВ, він здійснив виїзд у село Великий Букрин Миронівського району Київської області, вулиця Запоріжська, 37 та вулиця Жукова, 18, але повістку не вручив, у звязку із відсутністю його за вказаними адресами.

Відповідно до рапорту начальника СКР Миронівського РВ ОСОБА_6, з метою виконання доручення слідчого, про вручення ОСОБА_3 повістки про виклик для явки до Миронівського РВ, він здійснив виїзд у село Великий Букрин Миронівського району Київської області, вулиця Жукова, 18, але повістку не вручив, у звязку із відсутністю його за вказаною адресою.

Відповідно до ст. 133 КПК України слідчий під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Частиною 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого шляхом вручення повістки про виклик.

Тобто відповідно до вищевказаних норм, слідчий має право викликати підозрюваного лише для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Як видно із копії корінця повістки про виклик ОСОБА_3 на 08.10.2015 року (а.с. 26), графа «для забезпечення участі у» не заповнена.

Таким чином підозрюваний ОСОБА_3 викликався слідчим з порушенням вимог норми частини 1 ст. 133 КПК України, а тому копія корінця повістки до уваги не береться.

Крім того, як видно із копій рапортів начальника СКР Миронівського РВ ОСОБА_6, він намагався вручити ОСОБА_3 повістку про виклик у населеному пункті ОСОБА_7 (Великий ОСОБА_7) Миронівського району Київської області за адресами вулиця Запоріжська, 37 та вулиця Жукова, 18, в той час як відповідно до довідки Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області від 19.10.2015 № 116 та інших матеріалів клопотання, підозрюваний проживає в іншому населеному пункті, що має назву Малий Букрин Миронівського району Київської області (вулиця Жукова, 18).

Таким чином у слідчого судді виникає сумнів, що підозрюваного ОСОБА_3 дійсно намагалися викликати для проведення слідчих чи інших процесуальних дій. Такий сумнів слідчого судді підтверджується також тим, що до матеріалів клопотання не додано копії повістки про виклик ОСОБА_3, яку ОСОБА_6 намагався йому вручити.

Як вбачається із копії рапорту ОСОБА_5, йому не вдалося вручити повістку про виклик ОСОБА_3 в звязку із тим, що останнього на той момент не було вдома.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає.

В супереч вимозі ч. 2 ст. 135 КПК України, встановивши, що підозрюваного не має вдома, ОСОБА_5 не вручив повістку про виклик ОСОБА_3 його матері, про що свідчить відсутність в матеріалах клопотання корінця повістки про виклик та відповідного запису у рапорті, що мати підозрюваного відмовилась від отримання повістки.

Таким чином, у матеріалах клопотання відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_3 переховується від слідства та не виконує обовязку по явці до слідчого для проведення слідчих чи процесуальних дій.

При розгляді клопотання слідчий суддя не бере до уваги копії постанови начальника СВ Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 від 16 жовтня 2015 року, про оголошення ОСОБА_3 в розшук, оскільки її винесення вмотивовано тим, що у ході розслідування 22 серпня 2015 року, якомусь громадянинові «ОСОБА_8М.» направлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. При цьому, 04.08.2013 року та 01.10.2013 року було надано доручення про встановлення місця знаходження підозрюваного громадянина ОСОБА_8, місце знаходження якого так і не було встановлено.

Таким чином, матеріали клопотання не містять конкретних даних, які вказують на те, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду, одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

Тобто висновок слідчого про переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування є лише його припущенням.

У клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні дані про не можливість застосування до ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу, яким являється домашній арешт.

За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК України слідчий суддя змушений відмовити слідчому у наданні дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 188, 189, 190, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12015110220000431 залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя підпис ОСОБА_9

Згідно з оригіналом

Слідчий суддя А.С. Поліщук