Рішення № 5263593, 01.07.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2009 р. Справа № 05/1156

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., секретаря судового засідання Бойко Т.В., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2- за довіреностями;

від відповідача: ОСОБА_3- за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4

до суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5

про стягнення 643790,85 грн. та розірвання договору оренди,

та за зустрічним позовом суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5 до суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ:

Суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 (далі за текстом позивач) заявлено позов до суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 (далі за текстом відповідач) про стягнення 643790,85 грн., з яких: 468432,79 грн. заборгованість по орендній платі за договором оренди від 07.04.2008, 175358,06 грн. пені та розірвання вказаного договору.

Суб"єкт підприємницької діяльності- фізична особа ОСОБА_5 заявив зустрічний позов до суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, яке є предметом оренди за вищевказаним договором оренди.

Первісні позовні вимоги мотивовано наступним.

07.04.2008 між сторонами укладено договір оренди нежитлової будівлі для використання під кафе-піцерію, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі за текстом Договір).

Згідно з п. 4.1 Договору, розмір орендної плати встановлено у сумі 17 євро за 1 кв.м., що становить 54000 грн. на місяць, та є еквівалентом 6800 євро за курсом Національного банку України. Позивач вважає, що встановлена Договором орендна плата на місяць становить 6800 євро та вноситься щомісячно не пізніше п"ятого числа поточного місяця за наступний (п.4.2).

За час дії Договору відповідач повинен був сплатити орендну плату у сумі 61200 євро . Сплачено 31900 євро . Борг становить 29300 євро, що у перерахунку на національну валюту України становить 468432,79 грн.

Крім того, відповідно до п. 7.3 Договору, відповідач зобов"язаний сплатити пеню у сумі 175358,06 грн.

Крім того, згідно з п. 6.1.9, відповідач зобов"язаний на протязі 30 днів з моменту укладення Договору, за власний рахунок застрахувати об"єкт оренди на користь позивача, що відповідачем не зроблено, та склало для позивача небезпеку невідшкодування матеріальної шкоди в разі втрати або пошкодження об"єкта оренди.

Позивач вважає, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов"язання, що є підставою для розірвання договору, стягнення боргу та пені.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою від 29.05.2009 зустрічний позов прийнято до провадження.

Зустрічні позовні вимоги мотивовано наступним.

В процесі виконання Договору між сторонами виник спір з приводу розміру орендної плати, порядку та термінів її внесення, відповідності розміру площі, вказаної у Договорі до розміру площі, яку використовує відповідач, розміру понесених витрат на проведений відповідачем ремонт об"єкта оренди та порядку зарахування понесених витрат до орендної плати.

22.04.2009 відповідач в порядку ст.188 ГК України направив позивачу пропозицію про зміну договору оренди.

Позивач чинить перешкоди відповідачу у користуванні орендованим приміщенням, а отже і у здійсненні ним підприємницької діяльності, а саме:

- 9 лютого 2009 року позивач, без будь-яких попереджень, здійснив відключення водопостачання, яке було відновлено тільки 14.02.2009. Таким чином, внаслідок неправомірних дій позивача протягом 5 днів робота кафе була заблокована;

- 24 квітня 2009 року, знову без попередження, повторно припинено водопостачання приміщень, у зв'язку з чим робота кафе була тимчасово, до 01.05.09, припинена рішенням Черкаської міської санепідемстанції. Водопостачання орендованого приміщення не відновлено на сьогоднішній день;

- 21 квітня 2009 року без попередження позивач самостійно припинив газопостачання, чим заблокував роботу кафе на 5 днів, так як внаслідок відсутності газопостачання, з метою поновлення роботи кафе, відповідач змушений був терміново придбати додаткове електричне обладнання для забезпечення роботи кухні без споживання газу;

- 22 травня 2009 року позивач звернувся до Черкаського міського РЕМ з заявою про припинення електропостачання орендованих відповідачем приміщень, що безумовно призведе до повної зупинки роботи кафе на невизначений термін.

Протягом майже чотирьох місяців позивач постійно здійснює протидію нормальному використанню відповідачем орендованого приміщення та здійснення підприємницької діяльності.

Представники позивача первісні позовні вимоги в судовому засіданні підтримали, зустрічний позов не визнали.

Представник відповідача позов не визнав. Зустрічні позовні вимоги підтримав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення. Зустрічний позов підлягає до повного задоволення.

За своїм правовим змістом укладений між сторонами договір оренди є договором найму і на нього поширюються вимоги глави 58 ЦК України. Разом з тим, на сторони, як на господарюючі суб"єкти, також поширюються вимоги чинного господарського законодавства.

Пунктом 4.1 Договору сторони визначили розмір орендної плати у сумі 17 євро за 1 кв.м., що в цілому складає 6800 євро, є еквівалентом 54400 грн. на місяць за курсом Націонаьного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 189 ГК України, ціна є істотною умовою договору та зазначається у гривнях.

Пункт 1 ст. 83 ГПК України передбачає право господарського суду визнати недійсним повністю чи у певній частині пов"язаний із предметом спору договір, який суперечить законодавству. У постанові Судової палати з господарських справ Верховного Суду України від 20.01.2004 зазначається, що, згідно з п. 1 ст. 83 ГПК України, якщо у вирішенні спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то господарський суд повинен з власної ініціативи визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.

З огляду на вказане, суд вважає необхідним визнати недійсним Договір в частині встановлення орендної плати у євро. Виходячи із змісту п. 4.1 Договору, нормам чинного законодавства відповідає умова щодо встановлення розміру орендної плати у сумі 54400грн. на місяць, що слід вважати місячною орендною платою, встановленою Договором.

Згідно з п. 4.9 Договору, позивач зобов"язаний щомісячно надавати відповідачу рахунок на внесення орендної плати.

Посилаючись на вказаний пункт Договору, відповідач стверджує, що відсутність рахунків стало підставою для невнесення орендної плати.

Суд не може погодитись з таким твердженням відповідача з тих підстав, що Договором не передбачено внесення орендної плати на підставі виставленого позивачем рахунку. Пунктом 4.9 Договору не встановлено строку надання рахунку. Разом з тим, п. 4.7 Договору визначено строк внесення орендної плати. Відповідач до виникнення спору з позивачем вносив орендну плату самостійно, без отримання від позивача рахунків.

Позивач просить стягнути заборгованість по орендній платі станом на 01.05.2009.

В судовому засіданні встановлено, проти чого також не заперечує і представник позивача ОСОБА_1, яка фактично виступає від імені позивача при вирішенні всіх питань, пов"язаних з орендою та розпорядженням орендованими приміщеннями, що станом на 01.11.2008 заборгованість по орендній платі у відповідача відсутня. Починаючи з листопада 2008 року відповідач припинив внесення орендної плати. 14.04.2009 відповідач платіжними дорученнями №№ 33-35 перераховував по 1000 грн., призначенням платежу: орендна плата, відповідно, за листопад 2009 року, грудень 2009 року, лютий 2009 року. Суд вважає, що у платіжних дорученнях №№ 33, 34 допущена описка. Вказані у платіжних дорученнях кошти слід віднести до орендної плати за листопад-грудень 2008 року, оскільки внесення орендної плати наперед Договором не передбачено.

Таким чином, стягненню підлягає заборгованість по орендній платі за період листопад 2008-квітень 2009 років. За вказаний період відповідач зобов"язаний був сплатити орендну плату у сумі 326400 (54400х6). Відповідачем сплачено 3000 грн. (14.04.2009 платіжні доручення №№ 33-35). Борг становить 323400 грн.

Відповідно до п. 7.3 Договору позивач просить суд стягнути пеню, виходячи з її розміру 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Суд вважає, що вимога позивача про стягнення пені у розмірі 0,5 % є незаконною, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1). Згідно з ст. 3 вказаного Закону, розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з наведеного, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 24802,05 грн.

Відповідач стверджує, що в лютому-травні 2009 року позивач свідомо створював перешкоди у користуванні орендованим приміщенням, що є підставою у відповідності з ст. 219 ГК України для звільнення від внесення орендної плати за вказаний період та стягнення пені за порушення строків внесення орендної плати.

Суд вважає такі вимоги відповідача неправомірними, виходячи з наступного.

Відповідачем не надано доказів, що припинення водо- та газопостачання позивачем проведено свідомо з наміром зашкодження господарській діяльності відповідача, а також доказів, що у зазначений період відповідач не здійснював господарську діяльність внаслідок неправомірних дій з боку позивача.

Суд також вважає, що при вирішенні даного спору не заслуговує на увагу твердженння відповідача щодо невідповідності реально використовуваної орендної площі та площі, вказаної у Договорі, суми витрат, понесених відповідачем на проведення ремонту та порядку зарахування вказаних сум до орендної плати, оскільки в разі неврегулювання вказаних питань у добровільному порядку, сторони можуть врегулювати їх у встановленому законом порядку.

Порядок розірвання договору передбачено ст. 188 ГК України та ст. 11 ГПК України, згідно з якими сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, або у разі неодержання відповіді у 20-денний строк із врахуванням поштообігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивачем не надано доказів надання відповідачу пропозицій щодо розірвання Договору, тому позивач не може ставити питання про розірвання Договору у судовому порядку.

Вимоги щодо розірвання Договору позивач обгрунтовує з посиланням на норми Цивільного кодексу України.

Підстави для розірвання договору найму на вимогу наймача передбачені ст. 784 ЦК України. Така підстава, як невнесення орендної плати, вказаною статтею не передбачена.

Наймодавець може відмовитись від договору найму та вимагати повернення речі з підстав, передбачених ч. 1 ст. 782 ЦК України - у разі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, тому звернення до суду в даному випадку з позовом про розірвання договору не потрібне.

Посилання позивача на невиконання відповідачем вимог п. 6.1.9 Договору щодо страхування об"єкту оренди на протязі 30 днів з дня укладення договору, що складає для позивача небезпеку відшкодування матеріальної шкоди в разі втрати (пошкодження) об"єкта оренди, також не є підставою для розірвання Договору. Позивач вважає, що відсутність страхування предмету оренди створює для цього небезпеку щодо відшкодування шкоди в разі втрати (пошкодження) предмету оренди.

Цим же пунктом передбачено, що в разі неоформлення договору страхування у встановлений термін, відповідач зобов"язаний протягом 30 календарних днів від затоплення, пожежі, вандалізму на об"єкті оренди відшкодувати заподіяну шкоду за власний рахунок.

Таким чином, п. 6.1.9 Договору не є імперативною нормою та надає відповідачу право вибору щодо страхування об"єкта оренди чи відшкодування заподіяної шкоди об"єкту за власний рахунок.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для дострокового розірвання Договору.

Оскільки Договір є чинним, то у відповідності з ч. 1 ст. 193 ГК України сторони повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів та договору, що також передбачено ст. 526 ЦК України, якою встановлено, що зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що також не заперечується представниками позивача, що у зв"язку з виникненням конфліктної ситуації щодо своєчасного внесення відповідачем орендної плати, позивач звернувся до Черкаського міського РЕМ із заявою про припинення енергопостачання до орендованих приміщень.

Такі дії позивача не відповідають вимогам ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України.

При цьому суд враховує той факт, що використана відповідачем електроенергія обліковуєтьсмя окремим лічильником і оплачується відповідачем самостійно.

Судом встановлено, що облік газу, води, що використовується позивачем та відповідачем, обліковується одним лічильником. Позивач, як власник, має можливість впливати на забезпечення відповідача газом та водою.

На даний час між сторонами є розбіжності з приводу причин виникнення заборгованості за спожитий газ, а також приймаючи до уваги наявність спору щодо розміру орендної плати та порядку її внесення, суд не виключає можливості впливу з боку позивача на господарську діяльність відповідача шляхом відключення водо-, газо- та енергопостачання, а також іншим будь-яким способом.

Виходячи з наведеного, зустрічний позов підлягає до задоволення.

При зверненні до суду позивачем не оплачено державним митом у розмірі 85 грн. позовні вимоги в частині розірвання Договору.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позовні вимоги майнового та немайнового характеру, що заявлені в одній позовній заяві, оплачуються окремо. В зв"язку з цим з позивача підлягає стягненню до державного бюджету недоплачене державне мито у розмірі 85 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 323400,00 грн. боргу, 24802,02 грн. пені, 3482,02 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 07.04.2008 в частині визначення розміру орендної плати з розрахунку 17 євро за 1 кв.м. та є іквівалентом 6800 євро на місяць за курсом Національного банку України.

В решті вимог за первісним позовом відмовити.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в доход державного бюджету на рахунок № 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, отримувач УДК в м. Черкаси, код 22809222, через ДПІ у м. Черкаси - 85 грн. державного мита.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Зобов"язати суб"єкт підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_4 усунути перешкоди суб"єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_5 у користуванні нежитловим приміщенням, розташованим в АДРЕСА_2, яке є об"єктом договору оренди від 07.04.2008, шляхом відновлення водо- та газопостачання вказаного приміщення та заборонити вчиняти будь-які дії, направлені на перешкоджання використання приміщення відповідно до умов договору оренди.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 85 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.А.Швидкий