Вирок № 52635027, 14.04.2014, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14399/13-к

1-кп/357/47/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2014 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя Примаченко В. О. ,

суддів - Сливки В.В. , Шпак Т.С.

при секретарі судового засідання Третьякова Т. С.,

з участю прокурора Шурашкевича Г.М.

обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши в залі судового засідання №2 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у відкритому судовому засіданні, справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженні по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, офіційно не одруженого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, відділення Селекційне, АДРЕСА_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4 церква, АДРЕСА_2, раніше судимого:

19.06.2006 року Сквирським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільненого з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Постановою Сквирського районного суду Київської області від 28.03.2007 року іспитовий строк відмінено та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, міра запобіжного заходу тримання під вартою

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,:

В С Т А Н О В И В:

14.05.2013 приблизно о 00 год. 30 хв. в кімнаті - залі будинку №212 по вул. Леніна, с. Пищики Сквирського району, Київської області на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під час спільного розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, який перебував у стані сильного алкогольного спяніння відбулася сварка. В ході сварки ОСОБА_1 перебував в сидячому положенні в кріслі, а ОСОБА_3 в цей час знаходився навпроти ОСОБА_1 в напівзігнутому положенні над ним. В той час коли ОСОБА_3 намагався витягти ОСОБА_1 з крісла, тримаючи за одяг, у останнього виник умисел на вчинення вбивства ОСОБА_3 З цією метою він взяв правою рукою кухонний ніж, який знаходився на столі, за яким вони розпивали спиртні напої та умисно наніс удар з права на ліво в область лівої частини грудної клітки ОСОБА_3 спричинивши смерть останнього. Того ж дня через 10 15 хв. після вбивства ОСОБА_1 з метою приховати вчинений ним злочин взяв тіло ОСОБА_3 попід руки та поволік до погрібника, що розташований на території цього ж домоволодіння куди вкинув труп потерпілого та згорнув на нього залишки будівельного сміття, серед якого було вапно, де його було знайдено.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення не визнав у повному обсязі, посилаючись на те, що вбивство потерпілого ОСОБА_3 не скоював. При цьому дав суду показання, що був знайомий з ОСОБА_3 з 2006 року. 15.04.2013 року приїхав у с. Пищики Сквирського району, щоб здати комусь в оренду свій город. 16 чи 17 квітня 2013 року зустрівся з ОСОБА_3 і з того дня став проживати з ним у будинку ОСОБА_4, з якою потерпілий перебував у фактичних шлюбних відносинах та яка у той час перебувала у лікувальному закладі на лікуванні від туберкульозу. 13.05.2013 приблизно з 8 години ранку ОСОБА_1, ОСОБА_3 з сусідом на прізвисько «Ремез» вживали спиртні напої, допомагали «Ремезу» по господарству, у якого продовжували вживати спиртні напої. Потім ОСОБА_3 кудись зник в період з 14 до 16 години, і коли повернувся то був сильно пяний і повідомив, що їздив до ОСОБА_4 в лікарню. Приблизно о 17 год., коли допили спиртне ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пішли в будинок ОСОБА_4 ОСОБА_5 постійно комусь дзвонив по телефону. Приблизно о 18 год. знову повернулися до «Ремеза», якому ОСОБА_5 дав йому гроші і попросив поїхати купити горілки. Повернувшись в будинок ОСОБА_4, куди «Ремез» привіз горілку, продовжили вживати алкогольні напої разом з Ремезом, приблизно до 20 год. Весь цей час ОСОБА_5 дзвонив по телефону і йому дзвонили, в тому числі дзвонила ОСОБА_4, яка виганяла його з будинку. Коли «Ремез» поїхав додому у ОСОБА_3 тривав конфлікт по телефону. Потім біля подвіря будинку ОСОБА_4 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з приводу поведінки останнього зі ОСОБА_4 виник конфлікт, який переріс у короткочасну бійку, яка була ними припинена після зауваження невідомого чоловіка який проходив біля двору. Після цього вони пішли в центр села, де ще купили горілки приблизно 0,3л. Коли поверталися, ОСОБА_3 продовжував телефонувати і в тому числі своїй сестрі потерпілій по справі, погрожував, що якщо його вижене ОСОБА_4 то переїде жити до неї в будинок, однак вона йому заборонила. ОСОБА_3 продовжував комусь надзвонювати та розмовляв по телефону. Коли прийшли до будинку ОСОБА_4 то знову продовжили вживати алкогольні напої, дивитись телевізор приблизно до 24 год. Вночі приблизно після 00 год. 14.05.2013 ОСОБА_3 повідомив, що вранці потрібно вибиратись з будинку ОСОБА_4 та переїжджати до його будинку, тобто до будинку його сестри. На це ОСОБА_1 не погодився і ОСОБА_3 вигнав його. ОСОБА_1 одягнувся і пішов у напрямку м. Біла Церква. Однак по дорозі до центру села у своєї знайомої ще купив самогону, і дійшовши до кладовища, випив, і, вирішивши, що не зможе дійти до м. Біла Церква, повернувся до будинку. Коли підходив до будинку вже було світло. По дорозі зустрів чоловіка на імя «Віталій» попросив у нього цигарку. Заліз через вікно, так як будинок був зачинений на навісний замок, та ліг спати. Його розбудив дільничний інспектор міліції, який стукав у вікно та зясовував, де знаходиться ОСОБА_3, на що ОСОБА_1 відповів, що не знає де він знаходиться. Оскільки хата була закрита на замок дільничний інспектор зірвав замок зайшов до хати. Знайшовши телефон ОСОБА_3 та оглянувши будинок, пішов. У ОСОБА_1 після цього виник умисел на заволодіння телефоном, оскільки раніше ОСОБА_5 викрав телефон у тещі ОСОБА_1. Забравши телефон, ОСОБА_1 залишив будинок та поїхав до м. Біла Церква. 12 або 14.06.2013 року ОСОБА_1 по місцю його проживання було затримано. Стверджує, що під час допиту як підозрюваного він себе обмовив, оскільки по дорозі у м. Сквиру на нього чинився психологічний тиск з боку працівників міліції, який полягав у тому, що йому говорили, що експертизами будуть виявлені відбитки слідів пальців його рук та біологічні зразки. Приблизно півтори години інструктували його щодо механізму вбивства. В подальшому під час проведення слідчих дій працівники міліції тиск на нього не чинили. ОСОБА_1 умисно, щоб потім доказати, свою невинуватість у вбивстві сказав, що нібито вбив ОСОБА_3 ножем, який насправді належав ОСОБА_6, і якого він сховав ще раніше від ОСОБА_3 у дивані в іншій кімнаті будинку ОСОБА_4, щоб забрати згодом даний ніж, коли буде їхати додому. Цей же ніж він описав як знаряддя вбивства. Крім того давав визнавальні показання під впливом свого колишнього захисника ОСОБА_7, який навязав йому механізм скоєння вбивства, зокрема, що він нібито сидів у кріслі в момент вбивства ОСОБА_3 На досудовому розслідуванні коли змінив захисника також не давав правдиві показання слідчому, щоб їх слідчий не використав, проти нього.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3, його винуватість у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення та досліджених судом доказами: показаннями, потерплої, свідків, документами: протоколами слідчих дій та матеріалами фотозйомки, відеозаписами; висновками експертиз, зокрема:

Показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8, відповідно до яких вона є рідною сестрою ОСОБА_3 Останній проживав у фактичних шлюбних стосунках зі ОСОБА_4 в с. Пищики Сквирського району. 13.05.2013 року їй по мобільному телефону приблизно о 18 годині зателефонував ОСОБА_3, який був дуже сильно пяний та повідомив, що ОСОБА_4 поставила вимогу, щоб він звільнив будинок. Казав, що переїде жити у її будинок, однак вона сказала йому, щоб він не вибивав двері у будинку, і на цьому грунті вони полаялись. Після цього він ще раз дзвонив, але ОСОБА_8 не взяла трубку. Більше після 13.05.2013 року він їй не дзвонив. Потерпіла сама через деякий час зателефонувала ОСОБА_3, але телефон був відключений. Через деякий час їй зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила, що коли приїхала додому то виявила, що ОСОБА_3 зник, хоча усі його документи були вдома. Крім того підтримала заявлений нею цивільний позов у справі та просить стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_1 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, оскільки внаслідок втрати близької рідної людини пережила душевні страждання.

Показаннями допитаної судом свідка ОСОБА_4, відповідно до яких вона знайома з ОСОБА_1 з 2006 року. З 20 березня 2013 року перебувала на стаціонарному лікуванні упродовж двох місяців. На свято проводів 13.05.2013 року до неї у будинок в с. Пищики Сквирського району приїхала сестра і виявила, що там проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та виживають алкогольні напої, у звязку з чим стала виганяти їх з будинку. У той день між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була бійка, це бачив сусід на імя «Микола», який ввечері проходів біля дому, і зробив їм зауваження. ОСОБА_1 забрав у ОСОБА_3 телефон. Коли 16.05.2013 року ОСОБА_4 зі ОСОБА_9 приїхали після виписки з лікарні до неї додому, то виявили, що у хаті була зачинена, коли зламали замок на дверях і зайшли всередину, то побачила затерту на коврі кров, розбиті бокали, попільничку. Через місяць, коли стало тепло у льоху з'явився неприємний запах, розкопавши землю, виявили труп людини. Була присутня під час слідчого експерименту з участю ОСОБА_6, в ході якого він розповів та показав, як скоїв вбивство ОСОБА_3, при цьому повідомив, що ніж, яким убив ОСОБА_3 був із синьою ручкою та двома полосами, який вона приблизно через два тижні місяць після огляду працівниками міліції будинку виявила в хаті на шафі. Цей ніж не належить свідку. Стверджує, що востаннє розмовляла по телефону з ОСОБА_3 13.05.2013 року ввечері. При цьому ОСОБА_3 просив її приїхати додому та повідомив, що виганяє з будинку ОСОБА_1, а останній заявив, що нікуди не поїде, оскільки не ОСОБА_3 хазяїн будинку, а ОСОБА_4 і лише якщо вона йому скаже то ОСОБА_1 звільнить будинок. Після 13.05.2013 року вона ОСОБА_3 не шукала, оскільки його постійно шукали працівники міліції, так як він перебував під адміністративним наглядом і мало не щодня її турбували з приводу його місцезнаходження. Повідомила також, що коли ОСОБА_1 привезли на слідчий експеримент, вона запитала його де знаходяться ключі від хати, на що він відповів, що коли закрив хату то ключі викинув десь або в с. Пищики або в м. Білій Церкві. Крім того, до неї додому приїжджала на ОСОБА_10 дружина ОСОБА_1 та розповідала, що їй стало відомо зі слів ОСОБА_1, що він не памятає як убивав ОСОБА_3, але памятає як кидав тіло у льох. Перед судовим засіданням до неї підходила ОСОБА_11 та просила не розповідати про те що вона їй розказувала про ОСОБА_1

Показаннями допитаного судом свідка ОСОБА_9, відповідно до яких він та ОСОБА_4 у квітні 2013 року лежали разом у лікарні та між ними виникли близькі стосунки. У звязку з цим ОСОБА_4 зателефонувала 13 чи 14 травня ОСОБА_3 повідомила про вказану обставину та поставила вимогу, щоб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 забрали свої речі та звільнили будинок, оскільки їх виписують і вони приїжджають туди жити. 16.05.2013 року вони приїхали в с. Пищики. Будинок виявили зачиненим на замок. Коли відкрили двері, зірвавши замок, і зайшли в хату, то виявили, в хаті безлад, у великій кімнаті біля столу на килимі на підлозі видно затерту кров, побиті чарки, розбитий світильник. З обстановки в хаті, кількості розбитих чарок зробив висновок, що у хаті було дві особи. Через 2 тижня з телефону ОСОБА_3 зателефонувала особа, яка представилася працівником міліції і поцікавився, де знаходиться ОСОБА_3 приблизно у цей же час з погрібника став відчуватися гнилісний запах. Коли спустився то виявив труп людини і після цього вони викликали міліцію.

Показаннями допитаної судом свідка ОСОБА_11, відповідно до яких вона з ОСОБА_6 перебуває у фактичних шлюбних стосунках. З 1999 року мають спільних дітей 12 та 10 років. З приводу вбивства ОСОБА_3 їй ОСОБА_1 нічого не розповідав. Коли повернувся повідомив, що був у с. Пищики, прогуляв там гроші і йому було соромно повертатись додому. Після приїзду ОСОБА_1 вони приблизно з місяць пожили у матері свідка в с. М. Вільшанка. ОСОБА_1 приїхав з іншим мобільним телефоном, який віддав її матері ОСОБА_12 пояснив, що забрав його у ОСОБА_3, бо той забрав телефон її матері. ОСОБА_1 про вбивство ОСОБА_3 нічого не повідомляв.

Показаннями свідка ОСОБА_13 відповідно до яких вона ОСОБА_1 є її вітчимом. Вона кілька разів бачила ОСОБА_3 Також їй відомо, що ОСОБА_1 близько місця жив у с. Пищики Сквирського району з ОСОБА_3 . Після повернення ОСОБА_1 додому з с. Пищиків, спілкувалася з ним, але він про вбивство нічого не розповідав.

Показаннями свідка ОСОБА_12, відповідно до яких її дочка ОСОБА_11 перебуває у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_1, мають двох спільних дітей, щодо яких її дочку позбавлено батьківських прав і вони усиновлені іншими людьми. У 2012 році її дочка та ОСОБА_6 проходили лікування у психіатричній клініці в смт. Глеваха від алкоголізму. З грудня 2012 року по травень 2013 року проживали у неї вдома. З приводу смерті ОСОБА_3 їй нічого не відомо. Повідомила, що ОСОБА_1 з її мобільним телефоном поїхав по продукти на базар, а опинився в с. Пищики Сквирського району, та його не було приблизно з місяць і в середині травня 2013 року він повернувся та привіз інший телефон замість того, що брав у неї. Пояснив, що її телефон десь загубив. Повернувся трохи випивший. Через деякий час у червні місяці приїхали працівники міліції та шукали ОСОБА_1 Вона повідомила, що ОСОБА_1 та її дочка кудись виїхали. Через кілька днів знову приїхали працівники міліції вже з ОСОБА_1 та попросили надати телефон, який їй дав ОСОБА_1, який вона видала.

Показаннями допитаного судом свідка ОСОБА_14, відповідно до яких він працює старшим інспектором ВДАІ Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області. У травні 2013 року приблизно о 7 годині ранку він привіз в с. Пищики Сквирського району дільничного інспектора Двіняннікова В.В. по місцю проживання ОСОБА_3 Вони виявили будинок закритим. У будинку знаходився обвинувачений, який мав дуже неохайний вигляд, та повідомив, що ОСОБА_3 поїхав у м. Білу Церкву. У будинок свідок не заходив, однак через вікно бачив, що у будинку був сильний безлад. Всередину заходив тільки дільничний інспектор виніс недопиту пляшку горілки. Обвинувачений виходив з будинку.

Показаннями допитаного судом свідка ОСОБА_15, відповідно до яких він працює дільничним інспектором Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області. 14.05.2013 року приблизно о 6 годині ранку він відвідував домогосподарство в с. Пищики, у якому жив ОСОБА_3, оскільки останній перебував під адміністративним наглядом та крім того був учасником ДТП. Коли прийшли з інспектором ДАІ до хати, то виявили її зачиненою. Через вікно побачив, що ОСОБА_1 спав на ліжку. Коли ОСОБА_1 розбудили, він відкрив двері та повідомив, що ОСОБА_3 немає він десь пішов ще раніше на роботу. Свідок зайшов у хату обійшов її і не виявив там ОСОБА_3 але на серванті виявив телефон, який належав ОСОБА_3, він впізнав його бо раніше неодноразово бачив його у ОСОБА_3

Показаннями свідка ОСОБА_16, відповідно до яких він був понятим під час слідчого експерименту, точної дати не памятає, з участю обвинуваченого ОСОБА_1 Під час слідчого експерименту ОСОБА_1 показував та розповідав яким чином скоїв вбивство, при цьому тиск на нього ніхто не чинив. Експеримент проводився у такий спосіб, що ОСОБА_1 задавалися запитання, а він відповідав та показував. ОСОБА_1 під час експерименту був у спокійному стані, показував у якому місці лежав ніж, де він сидів в момент вбивства, як тягнув труп ОСОБА_3, потім показав куди сховав ніж, а саме під диван, але коли оглянули, то ножа там не виявили. У понятого не виникло сумніві, що ОСОБА_1 не орієнтується на місці чи плутається в показаннях щодо перебігу події злочину.

Показаннями свідка ОСОБА_17, відповідно до яких він був понятим у 2013 році точної дати не памятає, в денний час під час слідчого експерименту у с. Пищики, Сквирського району з участю ОСОБА_1 Останній під час слідчого експерименту дав показання яким чином він скоїв умисне вбивство чоловіка. Під час експерименту ОСОБА_1 показання давав добровільно без будь-якого примусу.

Протоколом слідчого експерименту від 15.06.2013 року та відеозаписом до нього, з якого видно, що ОСОБА_1 у присутності понятих, вказав на будинок на вул. Леніна, 212 в с. Пищики, Сквирського району, як на місце вчинення злочину. Частково визнавши вину посилаючись на відсутність умислу на умисне вбивство, розповів та детально показав, яким чином вчинив вбивством ОСОБА_5 куди сховав труп потерпілого. При цьому механізм вчинення вбивства ОСОБА_3 відповідає механізму, викладеному в обвинуваченні. З переглянутого відеозапису видно, що ОСОБА_1 показував та розповідав про обставини вчинення злочину самостійно, впевнено, без будь-яких підказок чи тиску з боку слідства чи захисту, вільно орієнтувався на місці події (а.с.236-243, 245 т. 1).

Протоколом огляду місця події від 12.06.2013 року, схемою та ілюстарційною таблицею до нього, складеного у присутності понятих, у якому зафіксовано факт виявлення на території домоволодіння за адресою Київська область, Сквирський район, с. Пищики, вул. Леніна, 212 в погрібнику в шарі будівельного сміття трупу людини. Труп одягнений в куртку та футболку, спортивні штани. В області лівої сторони футболки на рівні 5-6 ребра мається пошкодження 2,5 см з рівними краями, розташований горизонтально. На дверях у будинку були виявлені сліди папілярних узорів позначені №№ 11,12. При виході з будинку у веранді було виявлено 5 кухонних ножів, серед яких, як видно на ілюстраційній таблиці, є ніж з металевою вставкою на руківї. За результатами проведення огляду місця події заяв та зауважень від його учасників не надходило. (а.с.155-183 т.1).

Протоколом предявлення трупа для впізнання від 12.06.2013 року та ілюстраційною таблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_4 у предявленому їй трупі чоловічої статі впізнала свого колишнього співмешканця ОСОБА_3 за одягом синтетичними спортивними штанами синього кольору зі смугами на боках, футболкою темно-синього кольору та за відсутністю передніх зубів на верхній та нижній щелепі (а.с. 184-186 т.1).

Протоколом огляду трупа від 13.06.2013 року та ілюстраційною таблицею до нього, у якому зафіксовано факт виявлення під час огляду трупа на передній частині футболки зліва пошкодження 2,5 см з гострими кутами та рівними краями (а.с. 188-195 т.1).

Протоколом огляду місця події від 14.06.2013 року та ілюстраційною таблицею до нього, у якому зафіксовано факт вилучення у свідка ОСОБА_12 в будинку за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Вільшанка по вул. Молодіжній,9 мобільного телефону марки «Нокіа 1110і» чорно-сірого кольору. (а.с.209-214 т.1).

Висновком експерта № 69від 15.08.2013 року експертизи трупа відповідно до якого причину смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 встановити не можливо із-за скелетування трупа та виражених гнильних змін. Не виключено, враховуючи наявність ушкодження на тенісці на лівій стороні, що воно могло виникнути від дії колючо-ріжучого предмету типу ножа і дане пошкодження могло проникнути в грудну порожнину. Проникаючі пошкодження грудної клітки, що виникли за життя відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень як небезпечні для життя.

При дослідженні тіла трупа ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлено пошкодження: перелом кісток носу, фрагменти перелому відсутні. Дане тілесне пошкодження могло виникнути як при житті покійного так і посмертно внаслідок закидання тіла тупими предметами (будівельним сміттям) та вапном, шматки якого виявлені всередині трупа. Дане тілесне пошкодження при умові виникнення за життя відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень, що викликало короткочасний розлад здоровя, при умові звичайного перебігу раневого процесу.

Особливості предмету, яким було нанесено пошкодження носу, не відобразилися в області ушкодження, в звязку з чим точно його ідентифікувати неможливо.

Більш детальніше відповісти на запитання викладені в постанові неможливо із-за виражених гнильних змін трупа та його скелетування.

При судово-токсикологічному дослідженні мязу бедра від трупа гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 не виявлений етиловий спирт.

Крім того на трупі виявлений одяг і, зокрема, теніска темного кольору. В області лівої половини на відстані 40 см від поли та 17 см від плечового шва знаходиться ушкодження довжиною 2,5см, з рівними краями та гострими кутами (а.с. 111-112 том. 2).

Відповідно до акту судово-токсикологічного дослідження № 1408 при судово токсикологічному дослідженні дистилята з тканини мязів трупа ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 метиловий, етиловий спирти, а також пропілів, бутиловий, аліловий спирти та їх ізомери не виявлені. (а.с. 114 том. 2).

Висновком експерта № 72 від 20.08.2013 року, відповідно до якого сліди 1,2,3,4,5,6,7,10,12 залишені не громадянином ОСОБА_1, слід 11 вилучений при огляді місця події від 12.06.2013 року в с. Пищики по вул. Леніна, 212 залишений частиною першого тенору та гіпотенеру лівої руки, громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.13-14 том 2).

Висновком експерта №825/х від 22.07.2013 року, відповідно до якого в результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин на зубній щітці (обєкт № 1). Генетичні ознаки поодиноких напівзруйнованих клітин на бритвеному станку (обєкт № 2) не встановлені. В результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) фрагментів ребра трупа, який виявлений в погрібнику домоволодіння № 212 по вул. Леніна с. Пищики Сквирського району Київської області (обєкт № 3). Генетичні ознаки клітин на зубній щітці (обєкт № 1) є змішаними і містять генетичні ознаки встановлені у фрагментах ребра трупа, який виявлений в погрібнику домоволодіння № 212 по вул. Леніна с. Пищики Сквирського району Київської області (обєкт № 3) (а.с. 61-63 том. 2).

Висновком експерта № 103-мк 29.08.2013 року, (4) Виникнення виявлених на футболці пошкоджень від дій наданих на дослідження ножів №№ 2,3,4 не виключається, ножів №№ 1,5,6 виключається. (а.с. 93-97 том. 2).

Актом амбулаторної комісійної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 289 від 15.07.2013 року відповідно до якого ОСОБА_1 страждає на розлад особистості (психопатію), але це захворювання не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, як в даний час, так і під час скоєння інкримінованих йому дій. Під час, коли були скоєні інкриміновані ОСОБА_1 дії, він перебував у стані простого алкогольного спяніння, яке не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує. Він може постати перед судом та слідством.

ОСОБА_1 під час скоєння інкримінованих йому дій в емоційному стані (стрес, фрустрація, розгубленість, тощо), які могли суттєво вплинути на його свідомість та діяльність, не перебував. Про це свідчить відсутність у ОСОБА_1 характерної для цих станів динаміки розвитку емоційної реакції.

ОСОБА_1 притаманні такі індивідуально-психологічні особливості як дратівливість, демонстративність, нетерпимість до протидії його устремлінням, схильність до самозаведення, застосування фізичної сили під час конфліктних ситуацій, егоцентризм, прямолінійність. Вони знайшли своє відображення у його поведінці під час досліджуваної ситуації, але не вплинули на його свідомість.

ОСОБА_1 страждає на хронічний алкоголізм (F- 10.30) . Він потребує лікування від цього захворювання. Протипоказань до такого лікування у нього не виявлено.

Під час бесіди з приводу інкримінованих йому дій показання, які надавав під час досудового слідства в цілому підтвердив. Розповів, що цілий день пили втрьох горілку, випили близько 3 л, що ще зранку був «заведений», в подальшому посварилися з потерпілим і під час сварки вдарив його ножем в ліву частину тулубу. Критика збережена. (а.с. 107-108 том. 2).

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 15.08.2013 року ринкова вартість б/в мобільного телефону NOKIA 1110i, тип RH-93, IMEI 356421/01/168058/2, з урахуванням зношення в процесі експлуатації, станом на 14.05.2013 рік складає 80,75 (вісімдесят гривень 75 коп.) (а.с. 117 том. 2).

Дослідивши усі вищевказані та інші докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення доказано як подію злочину так і винуватість обвинуваченого у його вчиненні, а дані ним показання суду спростовані сукупністю вищевказаних доказів.

З метою перевірки показань обвинуваченого в тій частині, що під час допиту слідчим було порушено його право на захист, оскільки визнавальні показання він дав під впливом свого захисника адвоката ОСОБА_7, який розповідав йому, що і як малювати на схемі будинку, де нібито він скоїв вбивство ОСОБА_3, судом переглянуто відеозапис допиту підозрюваного ОСОБА_1 (а.с. 233 т.1). Як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 був допитаний як підозрюваний у присутності захисника, вів себе при цьому спокійно, детально розповідав про обставини вчинення злочину. На пропозицію слідчого під час допиту намалював схему будинку та кімнати, де сталося вбивство, ескіз ножа, яким вчинив вбивство. На відео чітко зафіксовано, що захисник ОСОБА_1 постійно уточняв у нього, що той малює і що означає той чи інший предмет, просив ОСОБА_1, коли той мав намір щось зобразити, але був не впевнений щодо наявності предмету на вказаному ним місці, не малювати його. Крім того, під час давання ОСОБА_1А, показань, у яких він визнавав себе винуватим у вчиненні умисного вбивства, захисник задавав йому навідні запитання, які давали ОСОБА_1 можливість змінити показання та заявити про вчинення менш тяжкого злочину: вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або вчинення вбивства з необережності.

Як вбачається з переглянутого відеозапису слідчого експерименту ОСОБА_1, відтворюючи обставини вчинення вбивства частково змінив показання та заявив, що вчинив вбивство ОСОБА_3 ненавмисно. Отже зафіксована на відеозаписі тактика допиту захисником підозрюваного, у вигляді задавання навідних запитань була направлена на зміну кваліфікації дій на статтю закону, яка передбачає відповідальність за вчинення менш тяжкого злочину ніж ОСОБА_1 підозрювався та визнавав свою вину.

Таким чином твердження ОСОБА_1 що він дав визнавальні показання під впливом свого захисника адвоката ОСОБА_7 повністю спростовуються вищевказаними доказами та розцінюються судом як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Суд також звертає увагу на протиріччя в показаннях ОСОБА_1, які він дав суду в різний час. Так, вказуючи, що з метою доведення своєї непричетності до вчинення злочину умисно намагався зазначати факти, які спростовують версію слідства, зокрема щодо місцезнаходження та параметрів знаряддя злочину. В той же час, на запитання суду чому він на досудовому слідстві уточнював та вказував на індивідуальні тільки йому відомі обставини, які викривають його у вчиненні злочину обвинувачений пояснив, що для того, щоб його показання були якомога переконливими.

Як видно з протоколу огляду місця події описаний ОСОБА_1 ніж, що мав руківя з металевою вставкою разом з іншими ножами був вилучений з будинку ОСОБА_4 При цьому у протоколі огляду місця події зазначено, що його вилучили на веранді, а не з дивану, де як вказував обвинувачений, він його сховав ще раніше. Крім того, з показань свідка ОСОБА_4 встановлено, що на прохання працівників міліції саме вона видала усі ножі, що були у її будинку, серед яких був і ніж, описаний ОСОБА_1 При цьому зазначила, що усі ножі належать їй і лише через два тижні після огляду місця події на шафі вона та ОСОБА_18 виявили ще один ніж, який їй не належить.

За таких обставин, суд критично оцінює показання обвинуваченого в тій частині, що він умисно описав як знаряддя злочину ніж, який належав йому та який в момент інкримінованого йому вбивства знаходився в дивані в іншій кімнаті, а тому не міг бути використаний ним як знаряддя вбивства.

Суд також критично оцінює доводи ОСОБА_1 в тій частині, що визнавальні показання він давав під тиском працівників міліції. «Умовляння» працівниками міліції обвинуваченого визнати вину у вчиненні злочину під приводом того, що у справі буде проведено експертизи, які доведуть його причетність до злочину суд не розцінює як психологічний тиск на особу. Даних про звернення обвинуваченого із заявами на неправомірні дії працівників міліції суду не надано.

Оцінюючи вищенаведені докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 дав частково правдиві показання, щодо обставин вчинення ним злочину, зокрема щодо подій, які передували вбивству ОСОБА_5, оскільки вони підтверджені показаннями інших допитаних судом свідків, з яких видно, що упродовж дня 13.05.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 постійно вживали спиртні напої. У звязку з неправильною, на думку ОСОБА_1, поведінкою ОСОБА_3, викликаною наміром ОСОБА_4 розірвати стосунки з останнім та вимогою звільнити її будинок, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникали конфліктні ситуації, з переростанням у короткочасні бійки. При цьому вони постійно продовжували вживати спиртні напої. ОСОБА_3, будучи у нетверезому стані, постійно протягом дня телефонував та розмовляв по телефону, на що вказує у своїх показаннях обвинувачений та обєктивно підтвердили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_9, потерпіла ОСОБА_8 В той же час із пізнього вечора 13.05.2013 року ОСОБА_3 більше нікому із своїх рідних та знайомих не телефонував. Відповідно до показань обвинуваченого, які підтверджені показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які приблизно о 6 год. ранку намагалися застати ОСОБА_3 вдома, виявили там телефон останнього. Таким чином судом достовірно встановлено, що телефон з 00 год. 14.05.13 року до 6 год. ранку того ж дня постійно перебував у будинку.

Одночасно суд звертає увагу, на показання обвинуваченого ОСОБА_1, який стверджував, що приблизно після 00 год. 14.05.2013 року, після того як ОСОБА_3 вигнав його з дому він, повернувшись до будинку, його вже більше не бачив і йому не відомо куди він пішов, про що він повідомив ОСОБА_14 і ОСОБА_15 Однак свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 спростували, показання обвинуваченого та зазначили, що ОСОБА_1 повідомив їм, що ОСОБА_5 до їх приходу поїхав чи то в м. Білу Церкву чи то на роботу. Та обставина, що труп ОСОБА_3 був виявлений у погрібнику домогосподарства по місцю його проживання, і з 14.05.2013 року ОСОБА_3 ніхто живим не бачив, не викликає у суду сумніву, що останній домогосподарство з кінця доби 13.05.2013 року до моменту його вбивства не залишав, про що було відомо ОСОБА_1

Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 з метою відведення від себе підозри у вбивстві ОСОБА_5 створив для свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 видимість, що до їх прибуття бачив потерпілого все ще живим і, що останній залишив домоволодіння.

Про відсутність у ОСОБА_1 наміру залишати будинок також свідчать показання свідка ОСОБА_4, якій ОСОБА_3 по телефону повідомив, що виганяє з будинку ОСОБА_1, а останній заявив, що піде лише якщо сама ОСОБА_4 йому про це скаже.

Суд визнає належним та допустимим доказом вини обвинуваченого проведений за його участю слідчий експеримент в ході якого обвинувачений хоча і вказав, що не умисно вчинив вбивство. Однак при цьому детально відтворив механізм вчинення вбивства та розповів як ховав труп ОСОБА_3 в погрібнику. Описаний ОСОБА_1 механізм вбивства, зокрема заподіяння одного удару ножем в лівий бік потерпілого відповідає одному пошкодженню, виявленому на футболці потерпілого в проекції, вказаному ОСОБА_1, що зафіксоване протоколом огляду місця події, протоколом огляду трупа, висновком експертизи трупа.

З огляду на усі вищевказані обставини, суперечливо-нелогічні показання обвинуваченого, які спростовуються показаннями потерпілої, свідків, слідчим експериментом з участю самого обвинуваченого та іншими дослідженими судом доказами у їх сукупності суд критично оцінює показання ОСОБА_1 в суді що він не скоював вбивства ОСОБА_5

Про вчинення ОСОБА_1 вбивства свідчить і його поведінка після приїзду працівників міліції, який заволодівши телефоном ОСОБА_5, відразу залишив домоволодіння.

З огляду на зазначені вище обставини, надані суду докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України, за якою він і повинен нести кримінальну відповідальність.

Обставин, які помякшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено;

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів.

Призначаючи вид та розмір покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є особливо тяжким злочином, наслідки у вигляді смерті людини особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра не перебуває та перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголізму з 2012 року та негативно характеризується по місцю проживання, веде антисоціальний спосіб життя, не працює, раніше судимий, має постійне місце проживання, наявність двох обтяжуючих та відсутність пом'якшуючої покарання обставини.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 йому необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Як вбачається з пояснень цивільного позивача смерті рідної людини внаслідок злочинних дій обвинуваченого заподіяла їй душевні страждання. Суд погоджується з доводами позивача та приходить до висновку що злочином їй було завдано моральної шкоди, яку суд оцінює в розмірі 15 000 грн.

За таких обставини цивільний позов ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого по справі, щодо якого винесено обвинувальний вирок, а саме: за проведення судової дактилоскопічної експертизи №61 від 21.06.2013 року в сумі 782 грн. 40коп., за проведення судової дактилоскопічної експертизи №72 від 20.08.2013 року в сумі 782 грн. 40коп., за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи №825/х від 22.07.2013 року в сумі 2 942 грн., за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи №849/х від 22.07.2013 року в сумі 2 942 грн. на загальну суму 7 448 грн. 80 коп.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 127, 369-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком 10 (десять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведені по кримінальному провадженні судово-хімічні експертизи у сумі 7 448 (сім тисяч чотириста сорок вісім) грн. 80 коп., перерахувавши їх на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва КОД 37975298.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання з 14.06.2013 року.

Речові докази по кримінальному провадженню:

Два магнітні носії СD-R диски з інформацією про прийняті та переадресовані дзвінки абонентів мобільного оператора «Київстар» (а.с.206 т.1) DVD-R диск з відеозаписом слідчого експерименту з участю підозрюваного ОСОБА_1 (а.с. 245 т.1), дактилоскопічну карту на імя ОСОБА_1 та перовий конверт з висновком експерта №61 від 21.06.2013 року зберігати при справі;

Паперовий конверт зі зразками крові ОСОБА_8 (квитанція про прийняття на зберігання речових доказів №392); спецпакет №1024057 з трьома станками для гоління та зубною щіткою), спецпакет №0217243 з паперовими конвертами з речовиною бурого кольору на ганчірці, фрагментами килиму та доріжок, конвертами зі змивами, спецпакет №1611154 з фрагментами ребер та мязів трупа (квитанція про прийняття на зберігання речових доказів №393); пять ножів, футболку з трупа (квитанція про прийняття на зберігання речових доказів №395) знищити.

Мобільний телефон NOKIA 1110i, тип RH-93, IMEI 356421/01/168058/2 повернути потерпілій ОСОБА_8

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий ОСОБА_19

СуддяВ.В. Сливка

СуддяТ.С. Шпак