Ухвала суду № 52631530, 22.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №182/6300/14-ц Головуючий в І інстанції

Провадження №22-ц/774/2031/К/15 суддя Багрова А.Г.

Категорія № 27 (І) Доповідач - Бондар Я.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Зубакової В.П., Соколан Н.О.,

при секретарі: Петренко К.І.,

за участі: відповідача ОСОБА_1, представника позивача Бродька Анатолія Івановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 05.03.2012 року в розмірі 16161,93 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «ПриватБанк» посилався на те, що між ним та відповідачем було укладено договір б/н від 05.03.2012 року, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивачем було повністю виконано умови зазначеного кредитного договору, в той час як відповідач, в порушення умов вказаного договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим за ним накопичилась заборгованість, яка станом на 30.05.2014 року в загальному розмірі складає 16161,93 грн., з яких: 13473,89 грн. - заборгованість за кредитом, 1442,23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 745,81 грн. - штраф (процентна складова).

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 205 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" заборгованість за кредитом у розмірі 13473 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят три) грн. 89 коп.; 1442 (одна тисяча чотириста сорок дві) грн. 23 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 (п'ятсот) грн. штраф ( фіксована частина), 745,82 (сімсот сорок п'ять) грн. 81 коп. штраф (процентна складова), всього заборгованість в розмірі 16161 (шістнадцять тисяч сто шістдесят одна) грн. 93 коп., а також понесені судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, поставив питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, зазначив, що він з метою продажу телевізора, розмістив оголошення. Так, 20.09.2013 року відповідачу зателефонували за вказаним оголошенням та в результаті чого, він вирішивши в подальшому укласти з цією людиною угоду щодо продажу телевізора, повідомив раніше йому невідомій особі дві останні цифри з 116-значного номеру, зображеного на лицьовій стороні платіжної карти, що йому була видана позивачем. Однак через деякий час він отримав смс-повідомення щодо зняття з його картки 15000,00 грн. Оскільки ОСОБА_1 не давав нікому згоди на вказану операцію, тому повідомив про даний факт оператора ПАТ «Приватбанк», службу безпеки банку, а також повідомив про вчинення злочину Нікопольский ГАМВС України в Дніпропетровській області.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення ним Умов та правил користування платіжною карткою, оскільки він повідомив незнайомій йому людині лише 2 цифри, що зображені на лицьовій стороні платіжної картки, яку фактично має можливість бачити кожен продавець, коли відповідач купує товари та розраховується через термінали в магазинах. Отже ОСОБА_1 вважає, що у зв'язку із тим, що ним не розголошувався пін-код його платіжної картки, відповідальність за несанкціоноване зняття грошових коштів з його картки сторонньою особою, повинен нести позивач, оскільки він не забезпечив безпеку зберігання коштів на картковому рахунку відповідача.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н від 05.03.2012 року (а.с.6-32), за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно та належно не виконав, в результаті чого за ним станом на 30.05.2014 року накопичилась заборгованість в розмірі 16161,93 грн., яка складається з: 13473,89 грн. - заборгованість за кредитом, 1442,23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 745,81 грн. - штраф (процентна складова).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з такого.

Кредитний договір складають заява, підписана відповідачем, Умови надання і правила банківських послуг, Пам'ятка клієнта та Тарифи Банку (а.с.5-зворот).

За ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також судом встановлено, що у вересні 2013 року з кредитної картки ОСОБА_1 невідома особа зняла кошти в розмірі 14988,5 грн. У зв'язку із чим відповідач звернувся до міліції із заявою про скоєння злочину, яка зареєстрована у єдиному реєстрі досудових розслідувань (а.с.44). Згідно повідомлення від 25.02.2015 року (а.с.53) та довідки від 04 серпня 2015 року (а.с.103) кримінальне провадження № 12013040340007174 знаходиться на стадії досудового розслідування, про підозру нікому не повідомлено.

Крім того службовим розслідуванням ПАТ «ПриватБанк» встановлено факт проведення невстановленою особою несанкціонованої операції по списанню коштів з карти НОМЕР_1 на суму 14988,50 грн. з використанням послуги „ Mobilebanking", яке сталось через невиконання Клієнтом умов та правил надання банківських послуг, оскільки ОСОБА_1 повідомив інформацію про останні 4 цифри карти, що і надало можливість третім особам здійснити крадіжку коштів ( а.с.68-86).

Зокрема, згідно висновку службового розслідування, проведеного службою безпеки позивача, долученого до матеріалів даної справи, встановлено, що паролі щодо зміни фінансового телефону вводив ОСОБА_1 особисто. Також з виписки по карті вбачається, що 20.09.2013 року відповідачем проводились користувацькі транзакції та зміна пін-коду по карті НОМЕР_1 через банкомати CADN5345 та CADN0799. Однак, самим ОСОБА_1 про вказані транзакції не зазначалось в заяві до служби безпеки банку про несанкціоноване зняття коштів з його платіжної карти, що дає підстави вважати, що відповідач таким чином намагався приховати від працівників служби безпеки банку використання ним платіжної картки 20.09.2013 року. При цьому згідно виписок з Приват-24 за відповідачем рахується номер телефону НОМЕР_2 на який 20.09.2013 року йому приходили СМС з паролями від 16:58:46 год. та 17:09:55 год., а також про списання коштів з кредитної карти протягом часу з 18:56:38 год. по 20:23:58 год. Отже, зазначений факт дає підстави вважати, що ОСОБА_1 20.09.2013 року було відомо про зняття коштів з його кредитної картки частинами та відповідно він мав можливість припинити вказані дії невідомої особи, шляхом повідомлення про списання коштів банк, чого вчасно ним здійснено не було.

Згідно п. 1.1.5.13 Умов і правил надання банківських послуг, Клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування карт-рахунку на рух коштів, номеру мобільного телефону на надання банківських послуг.

У відповідності до ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи повну відповідальність покладену на ОСОБА_1 за використання отриманої ним платіжної картки, те, що в ході розслідування кримінального провадження досі не встановлено винних осіб несанкціонованого зняття коштів з карткового рахунку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ПАТ «ПриватБанк».

Розрахунок заборгованості в загальному розмірі 16161,93 грн. підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.5).

Колегія суддів вважає, що відповідачем не спростовано доводів позивача та висновків суду першої інстанції за допомогою належних та допустимих доказів.

Доводи апеляційної скарги щодо нерозголошення ним стороннім особам інформації, яка б дозволила скористатись належною ОСОБА_1 кредитною карткою без його відома, колегією суду не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не спростовують висновків суду, фактично є незгодою з висновками суду по оцінці доказів та зводяться до їх переоцінки. Проте у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: