Ухвала суду № 52628513, 21.10.2015, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року Справа № 174/1130/14-ц

п/с № 2-с/174/8/2015

Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Пелипас Н.І.

з участю: заявника ОСОБА_1

представника стягувача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, що був виданий за заявою Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про видачу судового наказу про стягнення солідарно з боржників: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 боргу з оплати житлово-комунальних послуг,

У С Т А Н О В И В:

12 грудня 2014 року Вільногірським міським судом, Дніпропетровської області, видано судовий наказ № 174/1130/14-ц, 2-н/174/83/2014, за заявою Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про видачу судового наказу про стягнення солідарно з боржників: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 боргу з оплати житлово-комунальних послуг на загальну суму 5300.52 грн. та судових витрат 121.80 грн., який був отриманий боржником тільки 08.10.2015 р.

08.10.2015 р. від боржника, ОСОБА_1, надійшла заява про скасування вищезгаданого судового наказу. Із заяви боржника витікає, що він категорично не погоджується з вищезазначеним судовим наказом і вважає, що його слід скасувати, виходячи з наступного. Вимога про скасування судового наказу засновується на тому, що КП «Жилсервіс» фактично не надавало йому та членам його родини жодних житлово-комунальних послуг і вони їх не отримували.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України, цивільні обов'язки виникають на підставах, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України. Він та члени його родини договору на надання житлово-комунальних послуг з КП «Жилсервіс» не укладали, послуг не замовляли та, відповідно, ніяких обов'язків на себе не брали. Також відсутні інші юридичні факти отримання і прийняття ним та членами його родини від КП «Жилсервіс» житлово-комунальних послуг: актів виконаних робіт він та члени його родини не підписували, розписок не надавали, оплату за житлово-комунальні послуги не здійснювали. Крім того, жодного рахунку за житлово-комунальні послуги він та члени його родини від КП «Жилсервіс» також не отримували.

Згідно з п.13 Постанови Пленуму ВСУ України N 14 від 23.12.2011 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження", якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, є предметом регулювання спеціального Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно статті 19 цього Закону:

1.Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

2.Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

3.Виробник послуг може бути їх виконавцем.

4.Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» регулюються «Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку»:

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Згідно ст. 21 цього Закону визначено Права та обов'язки виконавця

2. Виконавець зобов'язаний:

3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;

4) надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Крім того, ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачені істотні умови договору.

Стаття 26. Істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем

1. Істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:

1)найменування сторін;

2)предмет договору;

3)вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;

4)порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;

5)порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;

6)права та обов'язки сторін;

7)порядок контролю та звіту сторін;

8)порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг.

6. У разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 527 Цивільного Кодексу України.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 257 Цивільного Кодексу України, загальна позовна давність становить 3 роки. А період, за який кредитор має право стягувати заборгованість (в тому числі за житлово-комунальні послуги), визначається строком позовної давності (3 роки). КП «Жилсервіс» не було надано жодних документів, що підтверджують строк, за який було нараховано заборгованість за житлово-комунальні послуги. Таким чином, не можливо встановити законність заявлених вимог відповідно ст. 257 Цивільного Кодексу України.

Копій судового наказу, як це визначено в судовому наказі, йому та ОСОБА_3, ОСОБА_4 надіслано не було. 08.10.2015 року в Вільногірському міському суді йому було надано лише копію судового наказу без копій заяви стягувача та копій доданих до заяви документів. На письмову вимогу видати копії заяви стягувача, копії доданих до заяви документів йому було відмовлено, пояснюючи тим, що на це в них є 10 днів. Тому він вважає, що термін для подачі заяви про скасування судового наказу відповідно до ст.104 ЦПК України ним дотриманий.

Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, ст. 55 ч.1 і ч. 5 Конституції України, ст. 105, 106 Цивільного Процесуального Кодексу України, заявник прохає: Скасувати судовий наказ №2-н/174/83/2014 від 12 грудня 2014 року, який виданий Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з нього, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Жилсервіс», яке знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Лен. Комсомолу, буд. 53, суми заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі - 5 300 ( п'ять тисяч триста) грн. 52 коп. станом по жовтень 2014 року та судового збору у розмірі 121 (сто двадцяти однієї) грн. 80 коп.

До заяви заявник додав: копію заяви про скасування судового наказу № 2-н/174/83/2014 від 12 грудня 2014 року, виданого Вільногірським міським судом Дніпропетровської області; копію судового наказу № 2-н/174/83/2014; копію витягу із свого паспорта громадянина України; копію пенсійного посвідчення інваліда 2 групи; копія заяви від 08.10.2015 року до Вільногірського міського суду, про надання копії судового наказу.

В судовому засіданні заявник свою заяву та її обгрунтування підтримав в повному обсязі, додатково пояснив, що ним та членами його сім'ї жодного разу не здійснювалася оплата за утримання будинку та прибудинкової території, в тому числі не сплачувалися 100 грн. в квітні 2012 р. та 426.34 грн. в вересні 2015 р. Як йому стало відомо в жовтні 2015 р., останній платіж було стягнуто в примусовому порядку з його пенсії на виконання судового наказу. Квартира є спільної власністю його та його дружини, ОСОБА_3, при цьому формально право власності оформлене на дружину. На його думку житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території не надавалися, оскільки він разом з іншими жильцями будинку за власні кошти ремонтували дах будинку, який протікав, робили ремонт в під'їзді. З КП "Жилсервіс" є укладений договір про водопостачання, за цим договором він та члени його сім'ї сплачують надані послуги і заборгованості немає.

Заінтересовані особи, боржники, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в судове засідання не з'явилися та надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник стягувача, КП «Жилсервіс», в судовому засіданні заявила заперечення проти задоволення заяви про скасування судового наказу, та пояснила, що, на її думку, судовий наказ є обгрунтований і законний. Відсутність договору між сторонами не звільняє споживача від оплати наданих житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Споживачі не надали доказів того, що житлово-комунальні послуги не надавалися, тому вони підлягають оплаті. Окрім того, на її думку, заявник пропустив строк звернення до суду з заявою про скасування судового наказу, також ним було сплачено 100 грн. в квітні 2012 р. та 426.34 грн. у вересні 2015 р. на погашення заборгованості, що підтверджується випискою із особового рахунку ОСОБА_3, з якою є договір на водопостачання та водовідведення. За цим договором боржники здійснюють оплату, заборгованості немає.

Згідно ч. 6 ст. 105-1 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Відповідно до п.2 ч.8 ст. 105-1 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право скасувати судовий наказ та розяснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову.

Приймаючи до уваги, що боржник довів факт наявності спору з стягувачем стосовно правомірності нарахування боргу, його розміру та спливу строків позовної давності , та в установлений законом 10-денний строк, після отримання копії судового наказу, звернувся до суду з даною заявою, суд доходить висновку про задоволення заяви про скасування судового наказу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.209 ч.3, 105-1, 222, 223, 293-294 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, про скасування судового наказу № 174/1130/14-ц, 2-н/174/83/2014, виданого 12.12.2014 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за заявою Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, про видачу судового наказу про стягнення солідарно з боржників: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 боргу з оплати житлово-комунальних послуг на загальну суму 5300.52 грн. та судових витрат 121.80 грн., - задовольнити, зазначений судовий наказ скасувати.

Копію ухвали, протягом двох днів з часу виготовлення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам, розяснивши, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.