Постанова № 52627627, 22.10.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р.Справа № 915/566/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання: Максиміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Опанюк Д.Г., за довіреністю;

від відповідача: Бень Н.Л., Овчаренко Д.В., за довіреностями;

від третьої особи: Шевцова Т.М., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 23.06.2015 року

по справі № 915/566/15

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлтранстермінал"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі Філії публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт"

про стягнення 336284,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлтранстермінал" 336 284,41 грн., що складають адміністративний та корабельний збір.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 6-й та 7-й причали ПАТ «СК «Укррічфлот» використовувались відповідачем, а саме здійснювались вантажні операції з використанням суден Філії ПАТ «СК «Укррічфлот» «Миколаївський річковий порт» по навантаженню морських суден.

Тому, виходячи з положень ч.3 Прикінцевих положень ЗУ «Про морські порти», відповідно до яких підприємства морського транспорту, незалежно від їх місцезнаходження, підлягають включенню до меж морського порту, акваторією якого вони користуються або до меж найближчого морського порту, позивач вважає, що у відповідача виникли зобов'язання перед ним по сплаті портових зборів.

Отже, на думку позивача, факт входу /виходу суден відповідача з операційної акваторії 6-го та 7-го причалів Філії "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот" під час виконання вантажних операцій тягне за собою оплату портових зборів позивачу.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.05.2105 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м.Київ, вул. Електреків, будинок 8, код ЄДРПОУ 00017733) в особі філії Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (54058, місто Миколаїв, Вул. Проектна, будинок 1, Код ЄДРПОУ 37974053).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27 липня 2015 року по справі № 915/566/15 (суддя Семенчук Н.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що згідно Постанови КМУ № 934 в межі акваторії морського порту Миколаїв не включено операційну акваторію 6-го та 7-го причалів Філії "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот", що підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

За таких обставин, суд зазначив, що посилання позивача на ч.3 Прикінцевих положень Закону України "Про морські порти України", відповідно до якої - Підприємства морського транспорту, на які на день набрання чинності цим Законом поширюється визначення терміну "морський термінал", незалежно від їх місця знаходження в межах або за межами існуючих державних підприємств - морських портів, підлягають включенню до меж морського порту, акваторією якого вони користуються, або до меж найближчого морського порту, не може бути підставою для автоматичного включення Філії "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот", як морського терміналу, до меж морського порту, оскільки позивачем в порушення приписів ст.33 ГПК України не доведено належними доказами (рішення Кабінету Міністрів України), що операційна акваторія 6-го та 7-го причалів входить до меж акваторії морського порту Миколаїв.

Не погодившись із вказаним рішенням, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі чого просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що суд неправильно застосував п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про морські порти України", оскільки згідно вказаного закону, підприємства морського транспорту, до яких відноситься морський термінал, підлягають включенню до меж морського порту.

Також скаржник зауважує, що третя особа отримала право сервітуту на причал №6, а причал №7 є власністю третьої особи, що підтверджує її визначення як морського терміналу.

Апелянт наголошує, що на операційній акваторії біля причалів №6 та №7 відповідач та філія проводять перевантажувальні роботи на морські судна, отже термінал Філії при забезпеченні роботи морського транспорту не існує як окремий порт, а є морським терміналом ММТП і його діяльність поза межами морського порту неможлива.

На думку скаржника, зазначена норма чітко вказує на включення таких морських терміналів до меж найближчого морського порту та не передбачає рішення КМУ з цього питання.

Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлтранстермінал" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі Філії публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт" у додаткових письмових поясненнях заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з травня 2014 року по березень 2015 року на операційній акваторії 6-го та 7-го причалів Філії "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот", судна відповідача, що належать до групи А (вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди) були задіяні в перевантаженні вантажу, що підтверджується довідками інспекторів служби капітана порту.

Позивач виставив відповідачеві рахунки № 27502526 від 31.05.2014, № 29792526 від 28.06.2014, № 29802526 від 30.06.2014, № 33302526 від 07.07.2014, №33312526 від 07.07.2014, № 33322526 від 09.07.2014, № 34002526 від 21.07.2014, № 34892526 від 28.07.2014, № 25002526 від 30.07.2014, № 39542526 від 06.08.2014, № 39992526 від 11.08.2014, № 40002526 від 11.08.2014, № 40012526 від 11.08.2014, № 44582526 від 31.08.2014, № 445922526 від 31.08.2014, № 44602526 від 31.08.2014, № 44612526 від 31.08.2014, № 46592526 від 16.09.2014, № 52212526 від 08.10.2014, № 53532526 від 31.10.2014, № 58142526 від 10.11.2014, № 58172526 від 05.11.2014, № 59512526 від 24.11.2014, № 59532526 від 26.11.2014, № 62142526 від 25.11.2014, № 63832526 від 03.12.2014, № 65072526 від 19.12.2014, № 65572526 від 26.12.2014, № 00552526 від 09.01.2015, № 00572526 від 12.01.2015, 00982526 від 16.01.2015, № 01542526 від 28.01.2015, № 07162526 від 12.02.2015, № 07782526 від 25.02.2015, № 12042526 від 10.03.2015, № 12052526 від 12.03.2015 та відомості розрахунків до них, відповідно до яких нарахував корабельний збір відповідно до п. 2.1 Порядку для суден груп А, Б, і Г у каботажному плаванні (за ставкою 0,0085 долара США за 1 куб. метр об'єму судна) та адміністративний збір.

Приписами ст.22 ЗУ "Про морські порти" встановлено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом. Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна норма міститься в пункту 1.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України №316 від 27.05.2013р.

Згідно п. 7.1 Порядку із суден груп А, Б, В і Г у каботажному плаванні адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт за ставкою: 0,0022 долара США за 1 куб. м умовного об'єму судна.

Відповідно до п. 2.1 Порядку для суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, зокрема для суден у каботажному плаванні по порту Миколаїв становить 0,0085 долара США за 1 куб. метр об'єму судна.

Отже, підставою справляння адміністративного та корабельного зборів є настання певної події, а саме заходження у морський порт або вихід судна з морського порту.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне дослідити правомірність нарахування вказаних портових зборів саме Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про морські порти України", визначено, що цей Закон регулює відносини у сфері портової діяльності, зокрема встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об'єктів портової інфраструктури. Цей Закон не поширюється зокрема на річкові порти (п. 3 ст. 2 Закону).

Морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності;

Акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден;

Морський термінал - розташований у межах морського порту єдиний майновий комплекс, що включає технологічно пов'язані об'єкти портової інфраструктури, у тому числі причали, підйомно-транспортне та інше устаткування, які забезпечують навантаження-розвантаження та зберігання вантажів, безпечну стоянку та обслуговування суден і пасажирів;

Операційна акваторія причалу (причалів) - гідротехнічна споруда в межах портової акваторії, призначена для безпечного підходу суден до причалу та відходу від причалів, маневрування суден під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами;

Гідротехнічні споруди морських портів (гідротехнічні споруди) - інженерно-технічні споруди (портова акваторія, причали, пірси, інші види причальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки), розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.

Згідно ст. 8 Закону України "Про морські порти України", межами морського порту є межі його території та акваторії. Межі території морського порту визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України, виходячи з положень Земельного кодексу України. Межі акваторій морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України без порушення меж акваторій суміжних морських рибних портів та річкових портів. Відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до закону. (п.1, 2, 3).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 року №934 визначено межі акваторії морського порту Миколаїв та постановлено Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" забезпечити безпеку мореплавства в межах визначеної акваторії.

При цьому, згідно Постанови КМУ № 934 в межі акваторії морського порту Миколаїв не включено операційну акваторію 6-го та 7-го причалів Філії "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот", а також будь-яку іншу територію (акваторію) філії «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот».

Судовою колегією встановлено, що відповідно до технічного паспорта на акваторію Миколаївського річного порту, за даними координат операційна акваторія причалів № 6 та № 7 входить до меж акваторії Миколаївського річкового порту (т.7 а.с.13-23), що спростовує доводи апелянта про їх віднесення до меж морського порту Миколаїв.

В порушення ст. 33 ГПК України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, апелянтом не надано доказів наявності у апелянта права власності/користування/розпорядження ані на причали № 6 та № 7 , ані на операційну акваторію (складовою частиною якої були б і операційні акваторії причалів №6 та №7).

Відповідно до положень частини 3 Прикінцевих положень Закону України "Про морські порти України", Державні підприємства - морські порти, інші підприємства морського транспорту, на які на день набрання чинності цим Законом поширюється визначення терміну "морський термінал", в яких на день набрання чинності цим Законом здійснюється надання послуг, вважаються відкритими незалежно від дня внесення відомостей про них до Реєстру морських портів України. Відомості про морські порти, функціонування яких організовано відповідно до цього Закону, та морські термінали вносяться до Реєстру морських портів України в установленому законодавством порядку.

Підприємства морського транспорту, на які на день набрання чинності цим Законом поширюється визначення терміну "морський термінал", незалежно від їх місця знаходження в межах або за межами існуючих державних підприємств - морських портів, підлягають включенню до меж морського порту, акваторією якого вони користуються, або до меж найближчого морського порту.

Територія таких морських терміналів, у тому числі територіально відокремлена від основної території морського порту, включається в межі відповідного морського порту.

Судова колегія вважає цілком обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що положення частини 3 Прикінцевих положень Закону України "Про морські порти України" не можуть бути підставою для автоматичного включення Філії "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот", як морського терміналу, до меж морського порту, оскільки віднесення будь-яких об'єктів до меж морського порту відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України.

Посилаючись на те, що норма ч.3 Прикінцевих положень Закону чітко вказує на включення таких морських терміналів до меж найближчого морського порту та не передбачає рішення КМУ з цього питання, апелянт безпідставно нівелює виключні повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення меж акваторій морських портів та відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України.

Судова колегія зазначає, що саме лише зазначення у Законі про те, що територія морських терміналів включається в межі відповідного морського порту, не являється належним доказом того, що операційна акваторія 6-го та 7-го причалів входить до меж акваторії морського порту Миколаїв, адже належним доказом цього може бути лише положення, закріплені відповідною постановою Кабінету Міністрів.

Крім того, слід звернути увагу на листування між позивачем та відповідачем, а саме лист позивача № 1016 від 08.09.2013 року, направлений на адресу філії «Миколаївський річковий порт» ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот», в якому ДП «АМПУ» у зв'язку з розглядом проекту постанови КМУ «Про визначення меж території морських портів України», у разі зацікавленості входження до меж морського порту Миколаїв, просив Миколаївський річковий порт надати межі території підприємства...», на що відповідач надав відповідь листом № 746 від 15.05.2013р., в якому Миколаївський річковий порт зазначив про те, що не має на меті та відмовляється від входження до меж ДП «Миколаївський морський

торговельний порт».

Вищенаведене також спростовує доводи апелянта про те, що при здійсненні перевантажувальних робіт та обслуговування морських суден в операційній акваторії біля причалів № 6 та № 7 відповідачем від позивача (апелянта) отримано послуги із забезпечення безпеки мореплавства, які оплачуються корабельним та адміністративним портовими зборами, оскільки позивачем не доведено надання таких послуг.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що термінал Філії при забезпеченні роботи морського транспорту не існує як окремий порт, а є морським терміналом ММТП і його діяльність поза межами морського порту неможлива, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Досліджуючи питання щодо визначення події, що спричиняє виникнення у Відповідача зобов'язань по сплаті адміністративного та корабельного портових зборів, судова колегія зазначає, що такою подією, відповідно до Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України № 316 від 27.05.2013 року, є вхід та вихід з меж акваторії порту, які повинні були визначені належним чином, оскільки ж позивачем не доведено наявність права власності, або користування операційною акваторією причалів № 6 та № 7, вимога щодо сплати ТОВ «Ойлтранстермінал» адміністративного та корабельного портових зборів на користь апелянта є безпідставною та необґрунтованою.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «АМПУ» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 23.06.2015 року по справі № 915/566/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови складений та підписаний 22 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Н.М. Принцевська

Суддя Я.Ф. Савицький