Постанова № 52627487, 20.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р. Справа№ 910/12442/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Остапенка О.М.

Шипка В.В.

за участі представників сторін:

ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" - Дитинюк Я.Л., довір. №8 від 31.10.2014р.

розглянувши апеляційні скарги

державної організації "Українське агентство з авторських та

суміжних прав"

товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія

"Студія "1+1"

на рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2015р.

у справі №910/12442/15 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.), м. Нью Йорк, штат

Нью Йорк, Сполучені Штати Америки,

організації, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, -

державної організації "Українське агентство з авторських та

суміжних прав", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія

"Студія "1+1", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

іноземне підприємство "1+1 Продакшн", м. Київ,

про стягнення 73080 грн. компенсації за порушення виключних

майнових авторських прав та 7308 грн. штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - Організація) звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.) з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Телерадіокомпанія "Студія "1+1" (далі - ТРК "Студія "1+1", Студія) 73080 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав і 7308 грн. штрафу в дохід державного бюджету України, мотивованим фактом бездоговірного (без надання відповідного дозволу) публічного сповіщення музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2" з текстом, майнові авторські права на які належать Broadcast Music Ink. (BMI), EMI Blackwood Music Inc (США) в ефірі належного позивачу телеканалу "1+1" в складі аудіовізуального твору "Голос України-4".

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.07.2015р. у справі №910/12442/15 позов задоволено частково. Стягнуто з ТРК "Студія "1+1" на поточний рахунок Організації на користь Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.) (320 West 57th, Street, New York 10019, U.S.A.) 24360 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав і 609 грн. судового збору. Стягнуто з ТРК "Студія " 1+1" в дохід державного бюджету України 2436 грн. штрафу. В задоволенні решти вимог відмовлено. Організація звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила змінити резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2015р. у справі №910/12442/15, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі, в решті оскаржене рішення залишити без змін. ТРК "Студія "1+1", також звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015р. (в складі колегії суддів: Верховець А.А. - головуючий, Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.) апеляційні скарги ТРК "Студія "1+1", Організації на рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2015р. у справі №910/12442/15 були прийняті до провадження, спільного розгляду в засіданні суду 22.09.2015р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015р. розгляд скарг відкладався на 20.10.2015р. Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015р. у зв'язку з виходом судді Шипка В.В. з відпустки для розгляду скарг у справі сформовано колегію суддів з числа постійної колегії у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Остапенка О.М., Шипка В.В.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженого рішення, ТРК "Студія "1+1" зазначено про порушення норм матеріального і процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, що Організація не є власником виключних майнових прав на спірні музичні твори у зв'язку з чим не вповноважена розпоряджатися відповідними правами інакше ніж надання дозволу на публічне виконання (не сповіщення) творів, що Організація не уповноважена представляти інтереси BMI, власників прав інтелектуальної власності на музичні твори в Україні, що в складі аудіовізуального твору "Голос України - 4", правами на публічне сповіщення якого володіє Студія, правомірно використані спірні музичні твори, права на які набула третя особа, що здійснювала виробництво телепередачі (твору), згідно з укладеними ліцензійними договорами з власниками відповідних прав.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженого рішення в частині розміру сум компенсації за порушення авторських прав, які підлягають стягненню, Організацією зазначено, що приймаючи рішення суд, з'ясувавши обставини, які мають значення для справи, здійснивши повний і об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, тим не менш, допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного визначення розміру компенсації за порушення ТРК "Студія "1+1" відповідних авторських прав, зокрема, неврахування судом кожного окремого факту протиправного використання об'єктів авторських прав - використання кожного з двох музичних творів тричі, тобто шести (6 х 12180 грн. = 73080 грн.) окремих порушень майнових авторських прав, і як наслідок визначення розміру компенсації (2 х 12180 грн.) в сумі 24360 грн.

Додаткових матеріалів, доказів, яких не було надано в суді першої інстанції, відзиву (-ів) на апеляційну (-і) скаргу (-и) не надійшло, в засіданнях сулу апеляційної інстанції представники сторін заперечували обґрунтованість апеляційних скарг один одного, розглянувши ж доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін в засіданнях суду апеляційної інстанції перевіривши матеріали справи і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, оскаржене рішення підлягає залишенню без змін, зважаючи на наступні обставини.

Звертаючись до господарського суду міста Києва в інтересах Broadcast Music Ink (BMI) з позовом про стягнення з ТРК "Студія "1+1" 73080 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав і 7308 грн. штрафу в дохід державного бюджету України Організація обґрунтовувала вимоги тим, що 18.05.2014р. з 21 год. 02 хв. до 23 год. 00 хв. відповідачем в ефірі належного йому телеканалу "1+1" в складі аудіовізуального твору "Голос України-4" здійснено бездоговірне (без надання відповідного дозволу) публічне сповіщення музичних творів з текстом, майнові авторські права на які належать Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.), зокрема: "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець: ОСОБА_5; композитор/автор тексту (фізична особа): ОСОБА_7; Record Eugene Booker; Carter Shawn C; Knowles Beyonce Gissele; EMI Blackwood Music Inc.; Unichappell Music Inc.; Beyonce Publishing; Carter Boys Music; Hitco South; W В Music Corp; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.)); "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець: ОСОБА_6; композитор/автор тексту (фізична особа): ОСОБА_8; Sony ATV Songs LLC; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.)).

Факт публічного сповіщення ТРК "Студія "1+1" вказаних музичних творів Організацією підтверджено даними моніторингу, зокрема, записом використання музичних творів на карту пам'яті Team micro SDHC 4 GB 4class №MMB TR 04G3CCA-MP та актом фіксації публічного сповіщення творів від 18.05.2014 (далі - Акт), наявність у позивача відповідних прав звернення до суду в інтересах власників прав інтелектуальної власності у т.ч. підтверджено договорами від 23.01.2006р. про передачу прав укладеного EMI Blackwood Music Inc. та Broadcast Music Inc., від 25.02.2004р. про передачу прав між Unichappel Music Inc. та Broadcast Music Inc., від 25.09.2007р. про передачу прав між Sony ATV Songs LLC та Broadcast Music Inc, свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 22.08.2003р. №3/2003, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючі наявні докази, колегія суддів відзначає, згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління. Підпунктом "г" частини першої статті 49 Закону встановлено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим. Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду в порядку, передбаченому статтею 45 Цивільного процесуального кодексу України, за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (далі - Постанова №12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (Організація) є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 22.08.2003р. №3/2003. Організація набула право на звернення до суду про захист авторського права та/або суміжних прав суб'єктів авторського права і суміжних прав, управління майновими правами на твори яких здійснює.

31.12.2004р. Broadcast Music Ink. і Організацією укладено договір про взаємне представництво інтересів (далі - Договір від 31.12.2004р.), за умовами якого Організація є єдиним представником інтересів Broadcast Music Ink. на території України, Організація та її ліцензіати користуються всіма правами на твори Broadcast Music Ink., властивими для звичайної передачі прав на виконання, і якими користуються ліцензіати Організації на музичні композиції на території України.

Broadcast Music Ink. (320 West Street, New York 10019, U.S.A.) є акціонерним товариством, заснованим в 1939 році, за законодавством США, зокрема авторського закону (copyright law), є організацією, яка згідно відомостей публічного звіту (U.S. Copyright office) володіє і розпоряджається правами переважної більшості (понад 8,5 млн.) створених в США музичних творів шляхом надання ліцензій "Суспільне право на виконання" (public performing right), змістом якого є право виконання музики (твору) на публіці, що включає в себе трансляцію музичного твору на радіо чи то телебаченні. Роялті сплачується безпосередньо автору або організації - Broadcast Music Ink.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права. За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Як зазначав суд першої інстанції, що і підтверджується матеріалами справи, у т.ч. виписками з системи IPI про приналежність автора до членів іноземної авторсько-правової організації, яка управляє майновими правами авторів на колективній основі, вбачається, що відповідні права (public performing right) на музичні твори "ІНФОРМАЦІЯ_2" (композитор/автор тексту (фізична особа) - Sony ATV Songs LLC), "ІНФОРМАЦІЯ_1" (оригінальний правовласник: EMI Blackwood Music Inc.; Milmarsh music; Minnesingers publishing LTD) перебувають в управлінні вказаної вище "організації колективного управління" Broadcast Music Ink. (Бродкаст м'юзік Інк.). Broadcast Music Ink. та Unichappel Music Inc., EMI Blackwood Music Inc., Sony ATV Songs LLC укладені договори про взаємне представництво інтересів від 25.02.2004р., 23.01.2006р., 25.09.2007р., що підтверджують передачу виключних майнових авторських на музичні твори з текстом особами, яким ці права належали. Організація набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на музичні твори з текстом "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_1" на території України.

Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Відповідно ст. 440 Кодексу, ч. 3 ст. 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Частиною 2 ст. 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Згідно ст. 1 Закону публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

У пункті 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" відзначалось, що з огляду на приписи ст. 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003р. №71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009р. №450) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Сторонами у справі і не заперечувався факт використання (публічного сповіщення) Студією "1+1" музичних творів (в складі іншого твору) з текстом, майнові авторські права на які належать Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.), зокрема: "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець: ОСОБА_5; композитор/автор тексту (фізична особа): ОСОБА_7; Record Eugene Booker; Carter Shawn C; Knowles Beyonce Gissele; EMI Blackwood Music Inc.; Unichappell Music Inc.; Beyonce Publishing; Carter Boys Music; Hitco South; W В Music Corp; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.)); "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець: ОСОБА_6; композитор/автор тексту (фізична особа): ОСОБА_8; Sony ATV Songs LLC; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.)) в ефірі телеканалу "1+1" в ході транслювання передачі "Голос країни-4".

Як зазначав суд першої інтонації, фіксація факту публічного сповіщення Студією "1+1" музичних творів здійснювалась з використанням фотоапарату Panasonic Lumix DMC-FZ40 на карту пам'яті Team micro SDHC 4 GB 4class №MMB TR 04G3CCA-MP. До матеріалів справи долучено вказану карту пам'яті; суд оглянув у судовому засіданні 23.07.2015р. відеозапис фіксації порушення, з якого вбачається, що публічне сповіщення кожного з музичних творів відбулося тричі (уривками різної тривалості) на телеканалі "1+1" 18.05.2014р. у складі передачі "Голос країни-4" у період з 21 год. 02 хв. до 23 год. 00 хв. На вимогу суду від 08.06.2015р. відповідач надав витяг з журналу обліку телепередач за 18.05.2014р., з якого вбачається, що у період часу з 20 год. 59 хв. до 23 год. 56 хв. в ефірі телеканалу "1+1" транслювалася передача "Голос країни-4".

Відповідачем вказувалось, а у змісті апеляційної скарги наголошувалось, що він набув права на публічне сповіщення аудіовізуального твору "Голос країни-4", до складу якого, як вбачається, увійшли спірні музичні твори, на підставі Договору від 01.08.2013р., згідно з яким ІП "1+1 Продакшн" (виробник) та ТРК "Студія "1+1" (замовник) замовник доручає, а виробник бере на себе зобов'язання з виробництва передачі на основі формату (передачі "Голос країни-4") та подальшої передачі (відступлення) виключних майнових авторських прав на передачу, виробник зобов'язується в порядку, передбаченому законодавством України, придбати майнові права авторів, твори яких (як існували раніше, так і створені в процесі роботи над передачею і рекламними матеріалами) увійдуть як складова частина в передачу та/або та рекламні матеріали.

Відповідно до частин другої-третьої статті 17 Закону якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору;

Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Правовий аналіз наведених приписів свідчить про те, що позивач як власник майнових авторських прав на спірні твори не має права заперечувати проти їх використання у складі іншого аудіовізуального твору лише тоді, коли включення цих творів до складу іншого відбулося з дозволу правовласника, оформленого належним чином.

01.04.2014р. ІП "1+1 Продакшн" (компанія) та ТОВ "Українська музикальна видавнича група" (правовласник) укладено Ліцензійний договір від 01.04.2014р., за умовами якого правовласник надає компанії в користування невиключні авторські та/або суміжні права на використання творів та/або фонограм (права), перелік яких зазначено в додатку до Ліцензійного договору від 01.04.2014р. для створення передач; компанія не має права передавати (субліцензувати) ліцензійне право на використання творів та/або фонограм, отриманих за договором третім особам, які здійснюють виробництво аудіовізуальних творів, а саме передач "Голос країни-4" для наступного включення в ефір телевізійних каналів "ТЕТ", "2+2", "1+1", "Плюс Плюс", "Бигуди", "УНИАН".

Відповідно додатку №2 до Ліцензійного договору від 01.04.2014р. на підставі вказаного договору ІП "1+1 Продакшн" та ТОВ "Українська музикальна видавнича група" було погоджено перелік творів для використання в телепередачі під назвою "Голос країни-4", а саме: твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", авторами якого є ОСОБА_7; Record Eugene Booker; Carter Shawn C; Knowles Beyonce Gissele; доля авторських прав на музику твору якого складає 7,5%.

01.04.2014р. ІП "1+1 Продакшн" (компанія) та ТОВ "УМИГ Мьюзік" (правовласник) укладено Ліцензійний договір, за умовами якого правовласник надає компанії в користування невиключні авторські та/або суміжні права на використання творів та/або фонограм (права), перелік яких зазначено в додатку до Ліцензійного договору для створення передач; компанія не має права передавати (субліцензувати) ліцензійне право на використання творів та/або фонограм, отриманих за Ліцензійним договором, третім особам, які здійснюють виробництво аудіовізуальних творів, а саме передач "Голос країни-4"для наступного включення в ефір телевізійних каналів "ТЕТ", " 2+2", " 1+1", "Плюс Плюс", "Бигуди", "УНИАН".

Відповідно додатку №2 до Ліцензійного договору від 01.04.2014р. на підставі вказаного договору ІП "1+1 Продакшн" та ТОВ "УМИГ Мьюзік" було погоджено перелік творів для використання в телепередачі під назвою "Голос країни-4", а саме: твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", авторами якого є ОСОБА_7; Record Eugene Booker; Carter Shawn C; Knowles Beyonce Gissele; доля авторських прав на музику твору якого складає 37,5%, твір "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець: ОСОБА_6; композитор/автор тексту (фізична особа): ОСОБА_8; Sony ATV Songs LLC; доля авторських прав на музику твору якого складає 100%.

01.07.2014р. ІП " 1+1 Продакшн" (ліцензіат) та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (ліцензіар) укладено Ліцензійний договір, за умовами якого ліцензіар передає ліцензіату невиключні права (авторські та/або суміжні) на використання музичних творів (твори) та/або фонограм, які зазначені в додатку до договору; ліцензіат має право передавати (субліцензувати) ліцензійне право на використання творів/фонограм, отриманих за договором, третім особам, які здійснюють виробництво телепередач для наступного включення в ефір телевізійних каналів "ТЕТ", " 2+2", " 1+1", "Плюс Плюс", "Бигуди", "УНИАН"

Відповідно додатку №1 до Ліцензійного договору від 01.07.2014р. на підставі вказаного договору ліцензіар передав ліцензіату невиключні авторські та суміжні права на твори/фонограми для використання в телепередачі під назвою "Голос країни-4": твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", авторами якого є ОСОБА_7; Record Eugene Booker; Carter Shawn C; Knowles Beyonce Gissele; доля авторських прав на музику твору складає 55%.

Матеріалами справи підтверджено, що ІП "1+1 Продакшн" було укладено ліцензійні договори, які стосуються отримання ІП "1+1 Продакшн" невиключних майнових прав на використання товарів з каталогів правовласників, але разом, як вже зазначав обґрунтовано суд першої інстанції, зазначеними вище договорами передано невиключну ліцензію на музику спірних музичних творів (права передані не в повному обсязі, в відсотках, значення яких наведені вище), при цьому відсутні дані про надання ліцензії на текст таких творів - договорів про передачу авторами музичних творів з текстом своїх прав ТОВ "УМИГ Мьюзік" ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" матеріали справи не містять.

Публічне сповіщення творів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2" в ефірі відповідача відбулося 18.05.2014р., вказані вище дозволи на включення творів до складу телепередачі отримані ІП "1+1 Продакшн" лише 01.07.2014р., тобто після публічного сповіщення твору в ефір телеканалу "1+1", за таких обставин підстави вважати, що ІП "1+1 Продакшн", станом на 18.05.2014р., передало відповідачу права на аудіовізуальний твір за наявними у матеріалах справи ліцензійними договорами відсутні. В змісті апеляційної скарги ТРК "Студія "1+1" зазначено, що на момент сповіщення 18.05.2014р. аудіовізуальний твір "Голос країни-4" вже існував, що і протилежні висновки суду першої інстанції помилкові, разом з тим, такі доводи не містять посилань на наявні в матеріалах справи докази, у зв'язку з чим вбачаються безпідставними, такими, що і не мають значення для справи, оскільки, як вказано вище, на момент сповіщення дозволи були відсутні. Посилання відповідача на те, що в Ліцензійному договорі від 01.07.2014р. зазначено, що його умови поширюються на правовідносини сторін, які склалися з 01.01.2014р. (частина друга статті 631 ЦК України) не може братися до уваги, оскільки наведене суперечить припису статті 31 Закону.

Статтею 445 Цивільного кодексу України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом. Водночас використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

Пунктом 42 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" наголошено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Організацією у зверненні до господарського суду з позовом визначено суму компенсації 73080 грн. (36540 грн. (1 х 3 х 1128 грн.) за 3 порушення за виконання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" та 36540 грн. (1 х 3 х 1128 грн.) за 3 порушення за виконання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" виходячи з того, що: мінімальна заробітна плата складає 1218 грн., мінімальна сума компенсації складає десять мінімальних заробітних плат як компенсація за використання кожного твору. Відповідні доводи щодо розрахунку відтворені і в змісті апеляційної скарги.

Разом з тим, у підпункті 51.3 пункту 51 Постанови №12 вказано, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень. В провадженні господарського суду міста Києва знаходяться (-ились) справи за позовами Організації до Студії про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав в результаті публічного сповіщення музичних творів без відповідного дозволу, тобто за аналогічними підставами і предметами вимог, вказані позови почали надходити з травня 2015 року, а в обґрунтування позовних вимог Організація посилається на публічні сповіщення, які відбувалися протягом 2014 року.

Судом першої інстанції враховано, що ТРК "Студія "1+1" припустилося порушення щодо музичних творів вперше, а тому, виходячи з принципів справедливості, добросовісності, розумності, доцільності і т.ін., і колегія суддів суду апеляційної інтснації з такими висновками повною мірою погоджується, слід притягнути відповідача до відповідальності у вигляді сплати компенсації у мінімальному розмірі (10 мінімальних заробітних плат за кожен неправомірно використаних твір), а саме у сумі 24360 грн. (10 х 1 х 1218 грн. за твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" та 10 х 1 х 1218 грн. за твір "ІНФОРМАЦІЯ_2").

Стосовно доводів апеляційної скарги Організації що, визначаючи розмір компенсації, слід виходити з кожного з окремого факту порушення відповідних прав, тобто трьох окремих порушень кожного з музичних творів, які відбулися шляхом сповіщення уривками різної тривалості у складі одного музичного твору (передачі "Голос країни-4"), то суд такі доводи вважає безпідставними, оскільки вважає, що наявними матеріалами справи обґрунтованість таких доводів не підтверджується, що і наявним в матеріалах справи актом фіксації порушення авторських прав встановлено одне порушення відповідних прав, але двох музичних творів.

Таким чином, правомірним є стягнення з відповідача на користь позивача 24360 грн. (1218 грн. х 10 х 1 за "ІНФОРМАЦІЯ_1"; 1218 грн. х 10 х 1 за "ІНФОРМАЦІЯ_2") суми компенсації; у стягненні ж решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України. З огляду на все викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується і з висновком суду першої інстанції про накладення штрафу на відповідача у сумі 2436 грн. (10% з 24360 грн.), вважаючи його таким, що є небезпідставним.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, за наслідками розгляду апеляційної скарги та перевіряння законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі, повторно розглянувши справу, не вбачає доводи апеляційних скарг обґрунтованими і такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду (перегляду) справи, оскаржене рішення суду такими, що повною мірою відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія "1+1", державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2015р. у справі №910/12442/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили

Повний текст постанови складено 23.10.2015р.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді О.М. Остапенко

В.В. Шипко