донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.10.2015 р. справа №913/489/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддівТатенко В.М. Ломовцева Н.В., Колядко Т. М.
за участю представників сторін: від позивача:Не з'явився від відповідача:Не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. Сєвєродонецькна рішення господарського судуЛуганської області від15.09.2015 рокупо справі№ 913/489/15 (суддя: Фонова О.С.)за позовомДержавного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень», м. Дніпропетровськдо Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. СєвєродонецькпроСтягнення 18' 510,00 грн.
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень», м. Дніпропетровськ (далі - "Позивач") звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. Сєвєродонецьк (далі - "Відповідач") 18' 510,00 грн. штрафу за невірно вказану масу вантажу в накладній.
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.09.2015 року у справі № 913/489/15 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень», м. Дніпропетровськ штраф за неправильно зазначену масу вантажу в сумі 16' 785,00 грн. 00 коп., судовий збір у сумі 1' 827 грн. 00 коп..
Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.10.2015 року.
Сторони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Сєвєродонецьк.
Представник Позивача в судове засідання не з'явився, але 15.10.2015 року через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ надійшов відзив на апеляційну скаргу № б/н від 14.10.2015 року, в якому представник Позивача просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Сєвєродонецьк залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 15.09.2015 року - без змін та провести розгляд справи без його участі.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, поважність причин неявки суду не повідомив.
Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників Позивача та Відповідача.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У січні 2015 року зі станції Довжанська Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» здійснило відправлення вагону № 59716746 (надалі-вагон) згідно накладної № 49019144 на станцію Ігрень Придніпровської залізниці.
При прибутті вантажу на станцію Ігрень Придніпровської залізниці, на підставі ст.. 24 Статуту залізниць України (далі - "Статут"), після здійснення контрольної перевірки маси вантажу - було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.
При контрольному переважуванні було виявлено, що, відповідно до накладної № 49019144 у вагоні № 59716746 вказана маса вантажу складає 70' 000 кг., тоді як фактично було встановлено, що маса вантажу складає 68' 150 кг., що на 1' 850 кг. менше ніж вказано у накладній.
За результатами переважування був складаний комерційний акт РА № 004090/09 від 21.01.2015 року.
На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 18'510,00 грн.: (3702,00 х 5 ).
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - "Правила оформлення"), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до статті 24 Статуту, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.
Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
За таких обставин колегія апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого суду обґрунтованим щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.
Донецький апеляційний господарський суд не приймає до уваги заперечення скаржника, викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.
Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. Сєвєродонецьк - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 15.09.2015 року у справі № 913/489/15 - залишити без змін.
Головуючий суддя: В.М. Татенко
Судді: Н.В. Ломовцева
Т. М. Колядко
Надруковано примірників:
1 - позивачу;
1 - відповідачу;
1 - до справи;
1 - ДАГС.
Судове рішення № 52627462, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 21.10.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 913/489/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: