Рішення № 52627379, 20.10.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р.Справа № 922/5358/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" м. Харків до Комунального підприємства "Флора-Сервіс", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов. №85/1215 від 22.12.2014року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне АТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Флора-Сервіс", м. Харків ,в якій просить суд стягнути :

- з Комунального підприємства «Флора-Сервіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» за договором оренди №35100/13/0032 від 12.12.2013 р.: 208 804,81 грн. суми основного боргу; 29 228,22 грн. пені; 3 722,70 грн. три відсотки річних; 56 739,34 інфляційних витрат;

- з Комунального підприємства «Флора-Сервіс» на користь Публічного піонерного товариства „Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" за договором № 45 від 04.11.2013 р. р. 67 988,29 грн. суми основного боргу, 16 225,50 грн. пені, 1 431,11 грн. три відсотки річних та 27 851,48 грн. інфляційних витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення договору оренди № 35100/13/0032 від 12.12.2013 р. відповідно до умов якого Позивач передав в оренду комплекс нежитлових приміщень 1 -ого поверху, частину приміщення № 3, та приміщення №62,63 загальною площею 726,1 кв. м. нежитлової будівлі, які знаходяться за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 275, а Відповідач прийняв об'єкт оренди та зобов'язався сплачувати орендну плату на умовах, передбачених договором , Відповідачем було отримано послуги з оренди за період з січня по жовтень 2014 р. на загальну суму 142 055,41 грн., що підтверджує актами прийому-передачі послуг № 33 від 1.01.2014 р., № 49 від 31.01.2014 р., № 85 від 28.02.2014 р., № 86 від 28.02.2014 р„ № 152 від .03.2014 р., № 153 від 31.03.2014 р., № 200 від 30.04.2014 р., № 201 від 30.04.2014 р., № 245 від .05.2014 р., № 270 від 28.05.2014 р., № 272 від 31.05.2014 р., № 454 від 27.06.2014 р., № 455 від 27.06.2014 р., № 545 від 31.07.2014 р„ № 546 від 31.07.2014 р., № 644 від 29.08.2014 р., № 662 від 29.08.2014 р., № 710 від 30.09.2014 р., № 718 від 30.09.2014 р„ № 746 від 31.10.2014 р., № 796 від 31.10.2014 р., також було отримано експлуатаційні послуги з січня по жовтень 2014 р. на загальну суму 1 272,35 грн., про те відповідач свої зобов'язання за вищевказаним договором здійснив частково.

Також, позивачем та відповідачем було підписано договір № 45 від 04.11.2013 р. про передачу електроенергії в орендовані приміщення, відповідно до умов Договору № 45 Позивач зобов'язався забезпечити передачу електроенергії в межах величин, дозволених Відповідачу до використання, а Відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати надані послуги, відповідачем було отримано послуги по передачі електроенергії з січня по грудень 2014 р. на загальну суму 207 667,42 грн., що підтверджується актами прийому-передачі послуг № 301 від 22.01.2014 р., №341 від 26.02.2014 р., № 54 від 21.03.2014 р., № 481 від 23.06.2014 р., № 590 від 22.07.2014 р., № 593 від 23.07.2014 р., № 631 від 27.08.2014 р., № 753 від 22.09.2014 р., № 820 від 27.10.2014 р., № 894 від 25.11.2014 р., № 972 від 24.12.2014 р., проте надані позивачем послуги відповідачем сплачені частково. Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2015року порушено провадження у справі №922/5358/15, розгляд справи призначено на 06.10.2015року .

Ухвалою господарського суду від 06.10.2015року , у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 20.10.2015року.

В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені вимоги, просить задовольнити позов

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзив на позов та докази на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав, хоча ухвала суду від 17.09.2015року у даній справі вручена відповідачу 22.09.2015 р., про що свідчить поштове повідомлення долучене судом до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, встановив наступне.

12.12.2013 року між ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджоникидзе" (Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджоникидзе" згідно статуту, позивач) та Комунальним підприємством "Флора-Сервіс", м. Харків (відповідач) був укладений договір оренди №35100/13/0032 (Договір), відповідно до умов якого Позивач передав в оренду комплекс нежитлових приміщень 1 - ого поверху, частину приміщення № 3, та приміщення №62,63 загальною площею 726,1 кв. м. нежитлової будівлі, які знаходяться за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 275, а Відповідач прийняв об'єкт оренди та зобов'язався сплачувати орендну плату на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору ).

Сторони в п. 3.1 договору, визначили, що даний договір набирає чинності з 01.11.2013 р. та діє по 01.11.2014 року.

Відповідно до п. 1.5 Договору, приміщення передаються від позивача відповідачу та повертаються назад за актами приймання-передачі.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, передав відповідачеві майно, що є предметом цього договору, в тому числі комплекс нежитлових приміщень 1 - ого поверху, частину приміщення № 3, та приміщення №62,63 загальною площею 726,1 кв. м. нежитлової будівлі, які знаходяться за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 275, що підтверджується двосторонніми актами приймання-передачі орендованого майна від 12.12.2013 р. (арк.с. 74), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до п. 5.1 договору, орендна плата складається з двох частин: фіксованої і змінної. Орендна плата встановлюється з розрахунку за один квадратний метр орендованої площі.

Відповідно до п. 5.2 договору зазначено, що фіксована частина орендної плати включає в себе плату за користування приміщенням. Фіксована частина орендної плати вноситься орендатором авансом щомісячно на пізніше ніж на п'ятий банківський день звітного місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця. Орендна плата вважається внесеною з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця. При оплаті фіксованої частини орендної плати орендар в платіжному дорученні вказує номер та дату укладення договору , по якому здійснюється оплата і період здійснюваної оплати.

Змінна частина орендної плати включає в себе витрати з оплати електроенергії, комунальних, експлуатаційних послуг, а також інших послуг, фактично спожитих відповідачем і визначається щомісячно на підставі діючих розцінок та документів , отриманих позивачем від постачальників даних послуг. Оплата змінної частини орендної плати проводиться відповідачем щомісяця на підставі рахунку, виставленого позивачем з додатком до нього розрахунку, складеного на підставі документів отриманих позивачем від постачальників послуг протягом п'яти (5) банківських днів з дати виставлення позивачем рахунку (п. 5.3 договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було отримано послуги з оренди за період з січня по жовтень 2014 р. на загальну суму 142 055,41 грн., що підтверджує актами прийому-передачі послуг № 33 від 1.01.2014 р., № 49 від 31.01.2014 р., № 85 від 28.02.2014 р., № 86 від 28.02.2014 р„ № 152 від .03.2014 р., № 153 від 31.03.2014 р., № 200 від 30.04.2014 р., № 201 від 30.04.2014 р., № 245 від .05.2014 р., № 270 від 28.05.2014 р., № 272 від 31.05.2014 р., № 454 від 27.06.2014 р., № 455 від 27.06.2014 р., № 545 від 31.07.2014 р„ № 546 від 31.07.2014 р., № 644 від 29.08.2014 р., № 662 від 29.08.2014 р., № 710 від 30.09.2014 р., № 718 від 30.09.2014 р„ № 746 від 31.10.2014 р., № 796 від 31.10.2014 р., також було отримано експлуатаційні послуги з січня по жовтень 2014 р. на загальну суму 1 272,35 грн., про те відповідач свої зобов'язання за вищевказаним договором здійснив частково в сумі 102 382,52грн.

Як вбачається із матеріалів справи, передбачений договором строк користування об'єктом оренди закінчився 01.11.2014року , після закінчення строку дії договору , відповідач не повернув позивачеві об'єкт оренди по акту прийому - передачі. Листом за №01-71 від 12.12.2014року позивач повідомив відповідача про те, що в нежитлових приміщеннях , які були передачі по договору оренди, постійно перебувають робітники відповідача .

Окрім того, судом встановлено, що відповідачем надані позивачем послуги в розмірі 169 131,92грн. з листопада 2014року по липень 2015року .

Позивач звертався до відповідача з вимогами про сплату боргу, що підтверджується претензіями №1 від 08.05.2014року, №2 від 06.08.2014року,№3 від 05.09.2014року, №4 від 01.05.2015року, №5 від 09.06.2015року.

Листом за №01-60 від 04.11.2014року відповідач визнав заборгованість та зобов'язався сплатити заборгованість до кінця 2014року.

30.06.2015 року позивач направив на адресу відповідача телеграму про розірвання договору оренди з 31.07.2015року та обмеження доступу відповідача до орендованого приміщення на підставі п.8.3.4. договору оренди, вказана телеграма була отримана відповідачем 01.07.2015року.

Проте, відповідач жодним чином на вказані листи позивача не відреагував, заборгованість не сплатив.

Відповідач доказів оплати заборгованості або контррозрахунок орендної плати та заперечень щодо правильності її нарахування суду не надав.

Внаслідок не виконання відповідачем зобов'язання по оплаті орендної плати за користування нерухомим майном, експлуатаційних послуг в розмірі та строки, передбачені договором оренди № №35100/13/0032від 12.12.2013 р., у нього утворилась заборгованість в загальній сумі 208 804,81грн. Окрім того за несвоєчасну оплату за користування об'єктом оренди позивачем нараховано 29 228,22 грн. пені; 3 722,70 грн. три відсотки річних; 56 739,34 інфляційних витрат

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором, а також те, що відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 208 804,81 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд керується положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої встановлено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 56 739,34 та 3 722,70 грн. трьох процентів річних, законними, обґрунтованими, таким, що не спростовані відповідачем, а тому вони підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 10.6 Договору, сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки.Пеня повинна бути сплачена орендарем на протязі трьох банківських днів з дати отримання від орендодавця відповідного письмової вимоги.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 29 228,22 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та договору та підлягає стягненню з відповідача .

Також, позивачем та відповідачем було підписано договір № 45 від 04.11.2013 р. про передачу електроенергії в орендовані приміщення, відповідно до умов Договору № 45 Позивач зобов'язався забезпечити передачу електроенергії в межах величин, дозволених Відповідачу до використання, а Відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати надані послуги(п.1.1. договору).

В п.9.4.договору визначено, що договір укладається на строк до 30.12.2014року і може бути розірваний власником мереж в односторонньому порядку з попередженням за 30 днів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було отримано послуги по передачі електроенергії з січня по грудень 2014р. на загальну суму 207 667,42 грн., що підтверджується актами прийому-передачі послуг № 301 від22.01.2014 р., №341 від 26.02.2014 р., № 54 від 21.03.2014 р., № 481 від 23.06.2014р., № 590 від 22.07.2014 р., № 593 від 23.07.2014 р., № 631 від 27.08.2014 р., № 753 від 22.09.2014р., № 820 від 27.10.2014 р., № 894 від 25.11.2014 р., № 972 від 24.12.2014р., проте надані позивачем послуги відповідачем сплачені частково в сумі 142 876,09грн., станом на 09.09.2015року заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаним договором складає 67 988,29грн.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а також вимоги ст.901 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості за послуги по передачі електроенергії, є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 67 988,29 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача, 16 225,50 грн. пені, 1 431,11 грн. три відсотки річних та 27 851,48 грн. інфляційних витрат.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 431,11грн. та інфляційних нарахувань в сумі 27 851,48грн. і позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.2.1. договору №45 передбачено , що за внесення платежів , з порушенням строку відповідач сплачує пеню в розмірі 3% за кожний день прострочки платежу, враховуючи день фактичної оплати .

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що нарахована позивачем пеня відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" нарахована в межах 6-ти місяців, в зв'язку з чим, суд враховуючи наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати наданих послуг, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в сумі16 225,50 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, в т.ч. з урахуванням суми яка була сплачена, оскільки сплата здійснена після звернення позивача з даним позовом до суду та даний спір доведено до суду з вини відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Флора-Сервіс" (62482, м. Харків, вул. Роганська, 184, код 33414117) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе"(61007, м. Харків, пр-т Московський ,275, код 05750295)- за договором оренди №35100/13/0032 від 12.12.2013 р.: 208 804,81 грн. суми основного боргу; 29 228,22 грн. пені; 3 722,70 грн. три відсотки річних; 56 739,34 інфляційних витрат; за договором № 45 від 04.11.2013 р. р. 67 988,29 грн. суми основного боргу, 16 225,50 грн. пені, 1 431,11 грн. три відсотки річних та 27 851,48 грн. інфляційних витрат, витрат по сплаті судового збору в сумі 6 179,88грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_2