Постанова № 52627346, 19.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. Справа№ 910/11260/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Славський М.Г. - представник, дов. № 573/18 від 03.03.2015;

від відповідача: Лисенко Д.В. - представник, дов. № 1466 від 29.05.2015;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015

у справі № 910/11260/15 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

про відшкодування шкоди у розмірі 18 559,14 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/11260/15 відкладено на 19.10.2015.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 у справі № 910/11260/15 позов задоволено частково; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 18 190,43 грн. та 1 790,34 грн. судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи, в межах суми 50 368,71 грн.; на виконання претензії від 05.12.2014 № 1901/04401/УБК, відповідач частково сплатив страхове відшкодування у розмірі 31 309,57 грн., тобто несплаченим залишилось 18 190,43 грн. (50 000,00 грн. - ліміт відповідальності по майну, 500,00 грн. - франшиза, 31 309,57 грн. сплачене страхове відшкодування).

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 у справі № 910/11260/15 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що відповідач, сплативши на користь позивача 31 309,57 грн., у повному обсязі виконав зобов'язання за полісом (договором) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/7009501 від 09.09.2013; в рамках досудового врегулювання спору, відповідач розрахував належний розмір відшкодування саме у сумі 31 309,57 грн., а не 49 500,00 грн., оскільки експертом автотоварознавцем (висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 52 від 06.03.2015) розраховано та застосовано коефіцієнт фізичного зносу; отже, відповідач правомірно, в порядку досудового врегулювання спору, сплатив 31 309,57 грн.

Скаржник вважає, що позивачу для відшкодування різниці між виплаченим страховим відшкодуванням (50 368,71 грн.) та відшкодуванням, сплаченим відповідачем (31 309,57 грн.), яка складає 19 059,14 грн., слід звернутись до заподіювача шкоди.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 18 559,14 грн.; судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.09.2013 між Акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" Придніпровське відділення та ОСОБА_4 укладено договір № 255874Га/13по добровільного страхування наземного транспорту, об'єктом страхування якого є транспортний засіб марки "Hyundai Sonata", реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, рік випуску 2007.

Пунктом 18 договору № 255874Га/13по погоджено строк дії договору: з 28.09.2013 по 27.09.2014.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996, № 85/96-ВР (далі - Закон № 85/96-ВР) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Така ж норма закріплена і в ч. 1 ст. 979 ЦК України.

Згідно із ст. 8 Закону № 85/96-ВР страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

У відомості № 9362216 про дорожньо-транспортну пригоду, сформованій АІПС ДТП станом на 18.04.2014, вказано, що сталась дорожньо-транспортна пригода (вид ДТП): зіткнення; місце скоєння ДТП: н/п Автозаводський, Кременчук р-н, Полтавська обл., вул. Молодіжна, ЕО16; дата та час скоєння: 15.03.2014 о 17 год. 00 хв.; учасники дорожньо-транспортної пригоди: 1. Тип, марка транспортного засобу: Легковий, ВАЗ2101, номерний знак НОМЕР_3 № кузова НОМЕР_5, що належить ОСОБА_5; наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або іноземний сертифікат "Зелена картка": серія АС7009501 з терміном дії до 09.09.2014, виданий ПрАТ "УПСК"; зовнішнім оглядом установлено, що автомобіль отримав такі механічні пошкодження: передня центральна частина; водій: ОСОБА_6; перевірка на стан сп'яніння: у стані сп'яніння; 2. Тип, марка транспортного засобу: Легковий "Hyundai Sonata", номерний знак НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_6, що належить ОСОБА_4; наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або іноземний сертифікат "Зелена картка": серія АС9181423 з терміном дії до 02.03.2015, виданий АТ "СК "АХА Страхування"; зовнішнім оглядом установлено, що автомобіль отримав такі механічні пошкодження: задня центральна частина; водій: ОСОБА_7; дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення: ОСОБА_6 - керування транспортним засобом у нетверезому стані; недодержання дистанції.

Згідно із висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 52, виконаного Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8, дата складання звіту: 06.03.2015, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Hyundai Sonata ЗНГ № НОМЕР_1 внаслідок пошкодження в ДТП, яке сталося 15.03.2014, складає величину 38 849,34 грн.

Як вбачається із висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 52, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Hyundai Sonata" реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових.

До матеріалів справи надано ремонтну калькуляцію № 52/2015 від 06.03.2015, складену на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована в п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395, відповідно до якої загальна сума вартості робіт складає 7 845,00 грн., загальна сума фарбування складає 6 766,47 грн., загальна сума запчастин складає 36 613,10 грн., а всього вартість ремонту складає 51 224,57 грн. Відповідно до висновку № 1.004.14.0 від 10.04.2014 всього сума (після знижки) складає 50 368,71 грн.

Згідно із рахунком № 04/01 від 10.04.2014, виставленим ПП ОСОБА_9, вартість ремонтно-відновлювальних робіт згідно із калькуляцією № 1.001.14.04401 від 10.04.2014 складає суму у розмірі 50 368,71 грн.

Відповідно до п. 10.2 договору № 255874Га/13по франшиза (безумовна) за ризиком (застосовується по кожному окремому страховому випадку): збитки внаслідок ДТП - 0,00 грн.

Згідно із складеним позивачем страховим актом № 1.001.14.04401/VESCO11947 від 18.04.2014, до виплати в якості страхового відшкодування визначено 50 368,71 грн.

Позивачем перераховано ОСОБА_9 СТО ПП грошові кошти у розмірі 50 368,71 грн. згідно із платіжним дорученням № 103962 від 22.04.2014, у графі: "Призначення платежу" якого зазначено: "Страхове відшкодування згідно акту VESKO11947/2014, ОСОБА_4, ІПН № НОМЕР_4, зг. рах. № 04/01 від 10.04.14р. без ПДВ".

Постановою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 11.04.2014 у справі № 524/2472/14 встановлено, що 15.03.2014 близько 17.00 год. в м. Кременчуці по вул. Молодіжній водій ОСОБА_6 керував автомобілем ВАЗ2101 д/н НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9(а) ПДР України; він же, керуючи автомобілем ВАЗ2101 д/н НОМЕР_3, не витримав безпечну дистанцію та допустив зіткнення з автомобілем Hyundai д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався попереду, чим порушив п. 13.1 ПДР України; в результаті вищевикладеного, автомобілі отримали механічні пошкодження; ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України та накладено стягнення із застосуванням ч. 2 ст. 36 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. в прибуток держави.

Згідно із інформацією, наданою Моторним (транспортним) страховим бюро України до матеріалів справи, вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_6, як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс АС7009501, відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - ВАЗ2101, державний номер ТЗ НОМЕР_3, розмір франшизи 500,00 грн.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV із змінами та доповненнями (далі Закон № 1961).

Згідно із п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961 у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України; якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності ОСОБА_6, є особою, зобов'язаною відшкодувати завдані спірною ДТП збитки відповідно до положень Закону № 1961, встановлених полісом № АС7009501.

З метою отримання від відповідача спірного страхового відшкодування, позивач звернувся до відповідача із вимогою від 05.12.2014 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу за № 1901/04401/УБК, в якій просив здійснити відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 50 368,71 грн.

Згідно із платіжним дорученням № 209 від 02.03.2015 відповідачем сплачено позивачу страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 31 309,57 грн.

Щодо розміру заявленого до стягнення страхового відшкодування слід зазначити наступне.

Згідно із п. 2 полісу АС № 7009501 визначено ліміт відповідальності по майну 50 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн. Отже, враховуючи сплату відповідачем відшкодування у сумі 31 309,57 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 18 190,43 грн.

Доводи апеляційної скарги не є такими, що ґрунтуються на нормах матеріального права та матеріалах справи.

Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що, виплативши страхове відшкодування відповідно до договору, позивач набув права зворотної вимоги до відповідача у сумі страхового відшкодування у межах фактичних витрат, із врахуванням ліміту відповідальності та вирахуванням франшизи, є обґрунтованим і законним.

Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14.

В ч. 1 ст. 111-28 ГПК України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Перевіркою встановлено, що оскаржуваним рішенням судовий збір покладено на відповідача у порядку та розмірі, відповідно до ст. 49 ГПК України, Закону України "Про судовий збір".

Апеляційний господарський суд не вбачає порушень господарським судом першої інстанції норм матеріального права.

Скаржник в апеляційній скарзі не вказав на існування обставин, які б свідчили про прийняття судом першої інстанції неправильного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 у справі № 910/11260/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" без задоволення.

2. Справу № 910/11260/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 22.10.2015.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Н.Ф. Калатай

В.І. Рябуха