Постанова № 52627228, 20.10.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015 року Справа № 904/5271/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Широбокова Л.П., Дармін М.О. (зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження голови суду Євстигнеєва О.С. від 20.10.2015р.)

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

Представники сторін:

від відповідача: Кононенко О.В., довіреність №б/н від 15.07.13, представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп", м.Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015р. у справі №904/5271/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп", м.Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області

до приватного підприємства "Віконт", м.Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.1997р. №01 в сумі 11000 грн. та неустойки в сумі 46000 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп" звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Віконт" про визнання права власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, м.Зеленодольськ, вул.Енергетична, буд.17-В, яка складається з будинку побуту "Б-2" (площа 608 м, висота - 7,4 м, об'єм - 4499 м), прибудови "б" (площа 10,1 м, висота - 4 м, об'єм - 32 м); входу в підвал "б2" (площа - 8,8 м); замощення І (площа - 880 м); всього - 1130,4 кв.м; стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.1997р. №01 в сумі 11 000 грн. та неустойки в розмірі 46 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невизнанням відповідачем права власності на орендоване приміщення за позивачем у зв'язку з відмовою повернути зазначене приміщення, порушенням зобов'язання зі сплати орендної плати за період з 1 січня 2008 року по 1 листопада 2009 року та неповерненням об'єкта оренди після припинення договору оренди.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2014р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2015р., в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2015р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2015р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2014р. у справі № 904/5271/13 скасовано в частині відмови в позові про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 01 від 01.01.1997р. з орендної плати в сумі 11 000 грн. та неустойки в сумі 46000 грн., а також розподілу судових витрат. Справу в означеній частині вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2015р. справу №904/5271/13 в частині стягнення з відповідача орендної плати в сумі 11 000 грн. та неустойки в сумі 46 000 грн. прийнято до провадження та призначений її розгляд у судовому засіданні.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 року у справі №904/5271/13 (суддя Рудь І.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судових засіданнях представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

01.01.1997 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Віконт" (орендар) укладено договір №01 оренди приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення площею 89,89 кв.м. за адресою: м.Зеленодольськ, вул.Енергетична,15.

Орендар вступає в строкове платне користування приміщенням з моменту підписання сторонами договору (п.2.1. договору).

Відповідно до п.2.2. договору передача приміщень здійснюється протягом 10 (десяти днів) після підписання договору по акту приймання-передачі його в оренду. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною договору (додаток № 2). Обов'язок орендодавця передати орендарю за актом приймання-передачі орендовані приміщення передбачений і підпунктом а) пункту 3.2. договору.

01.01.1997 року сторони підписали акт приймання-передачі приміщення міського Будинку побуту площею 89,9 кв.м. для розміщення виробничої ділянки у відповідності до договору оренди.

01.01.1998 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди від 01.01.1997 року №01, за якою відповідачу було додатково передано в оренду приміщення площею 25 м2, у зв'язку з чим загальна площа орендованих приміщень складає 114,89 м2 .

Орендар не є власником орендованих приміщень, не має права продажу, відчуження, застави, передачі третім особам (п.2.3. договору).

Відповідно до п.4.1. договору орендна плата встановлюється у відповідності з угодою про договірну ціну (додаток №3), яка є невід'ємною частиною договору.

Протоколом узгодження орендної плати від 01.01.1997 року плата за користування приміщенням встановлена у сумі 120 грн.

Додатковою угодою від 01.01.1998 року орендна плата встановлена в сумі 160 грн., додатковою угодою від 01.11.2004 року орендна плата встановлена в сумі 500 грн.

Пунктами 4.2.-4.4. договору передбачено, що нарахування і виплата належних орендодавцю сум проводиться на підставі виставленого орендодавцем рахунку попередньо за кожні наступні три місяці, якщо інше не погоджено в письмовій формі. Оплата може бути проведена послугами, товаром або в іншій погодженій формі.

Кінцевий розрахунок за всіма платежами проводиться сторонами після закінчення трьох місяців на підставі акту звірки між сторонами.

У випадку закінчення дії договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі орендованих приміщень.

Пунктом 5.1. договору передбачена відповідальність орендаря за порушення строків платежу за оренду у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (включаючи день плати).

Відповідно до п.7.1. договору договір діє з 01.01.1997 року по 31.12.1997 року. Договір вступає в силу з моменту його підписання.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його продовження. За відсутності заяви однієї із сторін за три місяці до закінчення строку дії договору договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені договором до моменту закінчення строку його дії (п.7.4. договору оренди).

В подальшому строк дії договору оренди було продовжено додатковими угодами від 01.01.1998 року - на період з 01.01.1997 року по 31.12.2000 року, від 01.01.2001 року - на період з 01.01.2001року по 31.12.2002 року, від 03.01.2003 року - на період з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року, від 03.01.2004 року - на період з 03.01.2004 року по 31.12.2004 року, від 01.11.2004 року - на період з 01.11.2004 року по 01.11.2005 року, від 01.11.2005 року - на період з 01.11.2005 року по 31.12.2008 року.

Після закінчення строку дії договору, встановленого додатковою угодою від 01.11.2005 року до договору оренди, відповідач продовжував користуватися орендованим майном, проти чого позивач не заперечував.

Листом від 05.11.2009 року №15 позивачем було повідомлено відповідача про відмову від продовження дії договору оренди на новий термін та обов'язок звільнити приміщення в строк до 05.02.2010 року. Лист-відмову від договору отримано відповідачем 12.11.2009 року.

Листом від 16.02.2011 року №12/2011 наймодавець повторно направив наймачу вимогу про звільнення та повернення орендованого приміщення.

Листом від 19.02.2011 року відповідач повідомив позивача, що для виконання його вимог просить направити на його адресу копію документа про право власності на нерухомість, що знаходиться за адресою: м.Зеленодольск, вул.Енергетична, буд.17-В, та копію договору оренди, який ПП "Віконт" укладав з ТОВ "Олімп".

Відповідно матеріалам справи господарським судом розглядались вимоги орендодавця до орендаря про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки у зв'язку з невиконанням зобов'язання з внесення орендної плати за спірним договором оренди за період з 1 січня 2008 року по 1 листопада 2009 року і неповернення орендованого майна після припинення договору найму, а саме: заборгованість з орендної плати в сумі 11 000грн. за період з 01.01.2008р. по жовтень 2009 року включно (22міс.х500грн.) та неустойку у сумі 46000 грн. за 1 місяць 2009р. - 1000 грн., 12 місяців 2010р. - 12 000 грн., 12 місяців 2011р. - 12000 грн., 11 місяців 2012р. - 11 000 грн.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п.4.2.-4.4. договору нарахування і виплата належних орендодавцю сум проводиться на підставі виставленого орендодавцем рахунку попередньо за кожні наступні три місяці, якщо інше не погоджено в письмовій формі. Кінцевий розрахунок за всіма платежами проводиться сторонами після закінчення трьох місяців на підставі акту звірки між сторонами.

В матеріалах справи відсутні витребувані судом рахунки, що виставлялися до сплати відповідачу за умовами п.4.2 договору, та акти звірки розрахунків між сторонами, передбачені п.4.3 договору, які складалися у спірному періоді.

Згідно наданих позивачем до матеріалів справи банківських виписок (т.1, а.с.40-65) відповідачем у 2008 році на виконання умов спірного договору оренди сплачено 6500 грн.

Врахувавши умови договору, зміст додаткових угод, розмір та періодичність внесення відповідачем платежів з орендної плати у 2008 році, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про встановлення сторонами у спірному договорі, в редакції останньої додаткової угоди, орендної плати в сумі 500 грн., що вноситься орендарем за кожні три місяці.

Таким чином за нарахований позивачем період (з 01.01.2008р. по жовтень 2009р.), з урахуванням встановлених судом обставин справи, заборгованість відповідача по орендній платі відсутня.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За приписами ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

05.11.2009р. позивач направив відповідачу лист №15, в якому попередив відповідача про те, що у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати за орендоване приміщення по договору №1 від 01.01.1997р. та виробничою необхідністю вважати договір №1 від 01.01.1997р. розірваним, у відповідності до п.7.3 договору відповідач повинен звільнити вказане приміщення в строк до 05.02.2010р.

Встановлені матеріалами справи обставини про визначення умовами п.п.4.2-4.3 договору періодичності внесення орендних платежів (один раз на три місяці), здійснену відповідачем оплату в сумі 6500 грн. у 2008 році, та залишок її на час направлення позивачем вищезазначеного листа в сумі 3000 грн., свідчать про те, що підстави для відмови від договору в порядку ст.782 Цивільного кодексу України та вимоги повернути орендоване приміщення станом на 05.11.2009р. у товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" були відсутні.

За встановлених обставин, відповідно до статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано належних доказів на підтвердження заборгованості по орендній платі та не доведено підстав для нарахування визначеної законом неустойки на підставі ст.782 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З урахуванням встановлених господарським судом обставин справи та через недоведеність позовних вимог, господарський суд правомірно зазначив про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності, про яку заявлено відповідачем.

Отже, висновки господарського суду відповідають матеріалам і обставинам справи, а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують таких висновків.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування рішення господарського суду, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп", м.Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015р. у справі №904/5271/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 23.10.2015р.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя Л.П.Широбокова

Суддя М.О.Дармін