Рішення № 52627070, 20.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015Справа №910/21349/15За позовом Приватного підприємства "Соснова"

до Державної інноваційної фінансово - кредитної установи

про стягнення 500 000,00 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Ілляшов Б.М. за дов.

Від відповідача: Тарасенко О.В., Семків Ю.В. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

22.09.2015 у засіданні суду оголошувалась перерва на підставі ст.77 ГПК України.

Пред'явлені вимоги про стягнення 500 000 грн. вартості виконаних підрядних робіт по договору підряду № 0104-МО від 01.04.2015.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як зберігачем майна відповідача (поклажодавця) по договору зберігання майна від 12.01.2009 року, на виконання своїх зобов'язань по зберіганню обладнання, з метою недопущення його подальшої руйнації, було укладено з ТОВ «К-П Ф «Апекс» договір підряду № 0104-МО від 01.04.2015 на проведення ремонтних робіт майна відповідача, та понесені витрати на суму 500 000 грн. вартості виконаних підрядних робіт, які позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2015 порушено провадження у справі № 910/21349/15, розгляд справи призначено на 22.09.2015.

У судовому засіданні 22.09.2015 представник позивача подав документи для доручення до матеріалів справи.

30.09.2015 через канцелярію суду відповідач подав документи по справі.

Відповідач позов не визнає, у відзиві на позовну заяву вказує про неможливість здійснення компенсації понесених позивачем витрат у зв'язку з тим, що фінансовим планом Державної інноваційної фінансово - кредитної установи на 2015 рік не передбачено витрат на проведення ремонтних робіт зернопереробного комплексу, стверджує, що про вказані обставини він повідомляв позивача неодноразово.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.01.2009 між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Соснова» (зберігач за договором), правонаступником якого є позивач та відповідачем (поклажодавець) був укладений договір зберігання майна, що належить Державній інноваційній фінансово - кредитній установі, в порядку та на умовах якого відповідач передав, а позивач прийняв на зберігання майно відповідача та технічну документацію до нього, яка є невід'ємною частиною майна, за плату, а позивач зобов'язався повернути прийняте для зберігання майно після закінчення строку зберігання. Обладнання зберігається за адресою: С.Соснова, Переяслав-Хмельницький р-н Київської області.

Факт передачі майна на зберігання сторони підтвердили шляхом підписання Акта приймання-передачі майна на зберігання від 12.01.2009, в якому вказано перелік та вартість майна, що передається.

За умовами п.3.1 договору зберігач зобов'язався прийняти майно на зберігання, виконути усі заходи, необхідні для цілодобового зберігання майна, виконувати всі необхідні дії (в т.ч. використання) для підтримання майна у робочому стані.

Пунктом 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 7 від 29.12.2014 визначено строк зберігання: з 12 січня 2009 року по 31 грудня 2015 року.

У позовній заяві позивач вказує, що у 2012 році у зв'язку із складними погодними умовами, із незалежних від позивача причин, було пошкоджено один із силосів для зберігання зерна, переданий на зберігання позивачу по договору.

Листом № 373 від 04.09.2014 позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку з пошкодженням майна виникла небезпека руйнування зернопереробного комплексу, яка посилюється, висловив прохання терміново розглянути питання проведення ремонтних робіт на зернопереробному комплексі.

У відповідь на вказані обставини відповідач листом № 15-553 від 17.09.2014 повідомив ПП «Соснова», що Державна інноваційна фінансово - кредитна установа не має можливості у найближчий час провести ремонтні роботи на зернопереробному комплексі, враховуючи тяжкий фінансовий стан підприємства, просила розглянути можливість зберігача щодо проведення ремонтних робіт силами ПП «Соснова», з попереднім погодженням переліку та вартості робіт та подальшому компенсацією витрат за рахунок коштів, отриманих після продажу зернопереробного комплексу.

Актом технічного стану майна станом на 02.02.2015 комісією у складі представників позивача, відповідача та ТОВ «КПФ Апекс» було зафіксовано технічний стан зернового переробного комплексу та встановлено, що силос використанню не підлягає, та у зв'язку з пошкодженням, потребує ремонту, ремонтні роботи доцільно провести згідно наданого кошторису.

Листуванням сторін підтверджено, що позивач направляв поклажодавцю кошторис на проведення ремонтних робіт на суму 500 000 грн., який був погоджений ДІФКУ, після проведення підрядних ремонтних робіт на підставі договору підряду № 0104-Мо від 01.04.2015, укладеного між ПП «Соснова» та ТОВ «К-П Ф «Апекс» та їх оплати, відповідач на вимогу позивача понесені витрати у розмірі 500 000 грн. не компенсував.

Відповідач не заперечує факту погодження умов, вартості проведення ремонтних робіт зернопереробного комплексу, виконання робіт на спірну суму, зазначаючи, що установа позбавлена можливості компенсувати вказані витрати, оскільки фінансовим планом Державної інноваційної фінансово - кредитної установи на 2015 рік не передбачено витрат на проведення ремонтних робіт майна, належного установі.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 938 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 949, 951 ЦК на зберігача покладається обов'язок зберегти та повернути річ, яка передавалось на зберігання, а в разі неможливості - сплатити її вартість.

Частиною 2 статті 947 ЦК України визначено, що витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві.

Приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано доводів позивача про те, що у зв'язку з належним виконанням своїх зобов'язань за договором зберігання від 12.01.2009, укладеним з ДІФКУ, ПП «Соснова» за погодженням з відповідачем було укладено договір підряду № 0104-ОМ від 01.04.2015 з ТОВ «К-П Ф «Апекс» на виконання ремонтних робіт належного відповідачу майна: демонтаж силоса СМВУ 73.12.К45.В12 ( 1 шт)., монтаж силоса СМВУ 73.12.К45.В12 із заміною пошкоджених деталей( 1 шт)., вартість робіт на суму 500 000 грн.

Факт виконання ремонтних робіт та понесення позивачем витрат у розмірі 500 000 грн. підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за 2015 рік форми КБ-3 на суму 500 000 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт від 07.07.2015 форми КБ-2в на суму 500 000 грн. по договору № 0104-ОМ, платіжними дорученнями № 325 від 03.04.2015 на суму 250 000 грн., № 836 від 29.07.2015 на суму 250 000 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Всупереч ст. 33 ГПК України, відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження наявності обставин, що були б підставою для звільнення його від обов'язку оплати вартості понесених позивачем витрат на спірну суму.

Твердження відповідача про те, що позивач був повідомлений про можливість відповідача компенсувати його витрати лише за рахунок коштів, отриманих після продажу зернопереробного комплексу, проте у зв'язку з перебуванням органу управління майном в процедурі ліквідації, відповідач не мав змоги відчужити вищезазначене нерухоме майно, зводяться до ненастання строків компенсації витрат на спірну суму.

Проте, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язання строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Продаж нерухомого майна відповідача залежить від дії третіх осіб, а не від волі позивача, тобто це не є відкладальною обставиною погашення боргу, бо вказана подія може не настати взагалі.

Доказів оплати відповідачем суми 500 000 грн. боргу, в тому числі на вимогу позивача (претензія № 400 від 08.07.2015), суду не надано.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги похивача про стягнення з відповідача суми 500 000 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної інноваційної фінансово - кредитної установи (01604, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, 65-Б, код ЄДРПОУ 00041467) на користь Приватного підприємства "Соснова" (08423, Київсбка область, Переяслав-Хмельницький район, село Соснова, пер.Леніна, 3, код ЄДРПОУ 03753450) 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак