Рішення № 52626942, 16.10.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2015р. Справа№ 914/2444/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет", м. Трускавець

до відповідача - 1: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Сокільники Львівської області

до відповідача - 2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дрогобич Львівської області

про стягнення заборгованості в розмірі 39 456,63 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Куць М.Я.

Представники:

Від позивача: Коврижних В.І. - представник за довіреністю від 14.07.2015р.

Від відповідача-1: ОСОБА_5 - представник за довіреністю від 28.08.2015р., фізична особа-підприємець ОСОБА_2.

Від відповідача-2: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет" подано позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, про стягнення заборгованості в розмірі 39 456,63 грн. Ухвалою суду від 22.07.2015р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 31.08.2015р. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Судом роз'яснено встановлене ч. 7ст. 811 ГПК України право на заявлення вимоги про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу і з'ясовано (в представників) про відсутність зазначеної вимоги.

Судом роз'яснено представникам сторін, які з'явилися в судове засідання, норми ст.ст. 20, 22 ГПК України. Відводу не заявлено.

Оголошені права та обов'язки стороні зрозумілі.

31.08.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю, надав усно пояснення по справі, надав супровідний лист на виконання вимог ухвали суду та копію акту звірки, копію банківських виписок, копію відомостей про курс валют, копію додатку №3 до договору оренди та просить задоволити позовні вимоги у повному обсязі (вх. №37945/15)

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачами у порушення умов договору №262 від 31.08.2013р. про оренду нежитлового приміщення №262 не виконав взяті зобов'язання відповідно до умов договору. А тому просить стягнути з відповідачів наявну заборгованість у розмірі 28 065,23 грн. основної заборгованості, 738,8 грн. 3 % річних, 3 991, 00 грн. інфляційних втрат, 3 855,1 грн. пені, 2 806,5 грн. штрафу.

31.08.2015р. та 09.09.2015р. представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився.

21.09.2015р. подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з мирним врегулюванням спору та продовження розгляду справи на 15 днів в порядку ст.69 ГПК Украни (вх. №4233/15).

05.10.2015р. представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про перенесення судового засідання у зв'язку з проведенням сторонами остаточної звірки заборгованості, за договором оренди нежитлового приміщення (вх. №42250/15).

12.10.2015р. представники сторін з'явились, усно просили перенести судове засідання у зв'язку з мирним врегулюванням спору та остаточної можливості визначенням спірної суми заборгованості.

У судовому засіданні 16.10.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримує повністю з підстав зазначених в позовній заяві, просить позов задоволити повністю.

У судовому засіданні 16.10.2015р. представник відповідача-1, проти позову заперечив, надав усно пояснення по суті справи, через канцелярію суду подав заперечення на позовну заяву (вх. № 44334/15), в якому просить відмовити в позові повністю за безпідставністю вимог.

У судові засідання представник відповідача-2 ні разу не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, заперечень не надав.

У судовому засіданні 16.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази судом встановлено таке.

Між сторонами у справі, позивачем ТзОВ «ТКС Молл Маркет» (сторона 1) та відповідачами - ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 (сторона 2) укладено договір оренди №262 нежитлових приміщень готельного комплексу з розвинутою інфраструктурою від 31 серпня 2013 року (надалі - Договір оренди).

Предметом Договору оренди є нежитлове приміщення загальною площею 39,7 кв.м згідно Додатку №1 у готельному комплексі з розвинутою інфраструктурою , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 для використання під магазин жіночого одягу.

Факт передачі майна підтверджується Актом приймання - передачі приміщення в оренду від 31 серпня 2013 року.

Відповідно до п.7.1. Договору оренди чинний до 28 лютого 2014 року. Додатковою угодою №1 від 28 лютого 2014 року до Договору оренди №262 нежитлових приміщень готельного комплексу з розвинутою інфраструктурою від 31 серпня 2013 року сторони продовжили дію договору до 31 травня 2014 року, а Додатковою угодою №2 від 30 травня 2014 року - до 30 червня 2014 року.

Після закінчення Договору оренди, відповідач продовжував користуватися спірним майном до 26 серпня 2014 року, що підтверджується доповідною (службовою) запискою охоронця ОСОБА_7 від 26 серпня 2014 року, актом огляду приміщення торгового комплексу від 01 вересня 2014 року, Правилами роботи в Торговому центрі «ТКС Мегамаркет» для орендарів торгових приміщень (додаток №2 до Договору оренди) та не заперечується, як встановлено у судовому засіданні 16.10.2014 року, відповідачем та випливає із наданих ним заперечень на позовну заяву.

Відповідно до п.3.1. Договору оренди орендна плата є платежем, який вносить сторона 2 стороні 1 незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Сторона узгодили ставку орендної плати в розмірі 311,61 грн., в т.ч. ПДВ за кожен місяць оренди за 1 кв.м загальної площі приміщення. Сторони дійшли згоди про встановлення для ставки орендної плати грошового еквіваленту в іноземній валюті. Як еквівалент 311,61 грн. сторони приймають 39 доларів США за курсом гривні до долару США, встановленого Національним Банком України на дату виставлення рахунку. Розмір орендної плати за місяць визначається шляхом множення площі приміщення, яка вказана у п.1.1. договору на 311,61 грн. за один квадратний метр площі приміщення, що еквівалентно 39 доларів США згідно курсу встановленого Національним Банком України на дату виставлення рахунку.

Відповідно до п.3.4. Договору оренди протягом двох банківських днів з моменту підписання цього договору Стороною 2 повинен бути внесений гарантійний платіж розміром орендної плати за один місяць строку оренди, що зараховується за один місяць оренди.

Стороною 2 не надано суду доказів внесення гарантійного платежу відповідно до п.3.4. цього договору.

Відповідно до п. 3.5. Договору оренди в орендну плату не входить оплата за комунальні послуги (теплопостачання, електроенергія, водопостачання, водовідведення). Плата за теплопостачання розраховується пропорційно зайнятій орендарем площі приміщення, переданого в оренду. Електроенергія та вода при наявності споживання оплачується орендарем згідно показників індивідуальних лічильників.

Згідно з п.3.7. договору рахунок виписується стороною 1 щомісячно до 10 числа поточного місяця та вручається стороні 2 (його представнику) під розписку або надсилається рекомендованим листом. Період до оплати становить 5 банківських днів з моменту вручення рахунку. Датою вручення рахунку вважається дата, вказана в квитанції пошти про відправку або дата підписання відомості про отримання рахунку.

Позивачем надано суду Рахунок №07 від 08 липня 2014 року на суму 14 495, 60грн та Рахунок №08 від 14 серпня 2014 року на суму 21 187,71 грн. Доказом отримання зазначених рахунків є підписи ФОП Михайлик відповідно від 15.07.2014 року та 14.08.2014 року на відомостях про отримання рахунків, які відповідачем не заперечуються.

Згідно наданих позивачем розрахунків суми основного боргу, з врахуванням проведених відповідачем оплат відповідно до банківських виписок сума основної заборгованості зі сплати орендної плати складає 28 065,23 грн. Зазначена сума заборгованості вказана у направленій відповідачу претензії від 02 вересня 2014 року вих.. №02/09-001 (докази направлення та отримання надані суду), що залишена без відповіді. Крім цього, позивачем нараховані штрафні санкції за несвоєчасну оплату, а саме: 2 806, 5грн штрафу, 3 855, 1 грн. пені, 3 991,0грн. інфляційних втрат, 738, 8 грн. 3% річних.

У запереченнях на позовну заяву, поданих суду 16.10.2015 року, відповідач наголосив на те, що заборгованість зі сплати орендної плати за останні два місяці (липень, серпень) відсутня, оскільки ФОП Михайлик внесено гарантійний платіж в розмірі орендної плати за останні 3 місяці оренди, сплаченого ще у 2008 році відповідно до договору №262 від 01.08.2007 року. Однак докази оплати суду не надані. Крім цього, між сторонами укладено новий договір оренди, у п. 3.4. якого по новому врегульовані зазначені питання внесення гарантійного платежу - протягом двох банківських днів з моменту підписання цього договору Стороною 2 повинен бути внесений гарантійний платіж розміром орендної плати за один місяць строку оренди, що зараховується за один місяць оренди. Будь - яких інших застережень у договорі не зазначено, сторонами у справі не надано. А тому пояснення відповідача не обґрунтовуються належними та допустимими доказами.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно приписів частини 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

У відповідності до ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо, зокрема, наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно приписів частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Предметом спору є неналежне виконання позивачем з липня 2014 року договору оренди в частині сплати орендної плати. Як встановлено, останній день користування об'єктом оренди - 26 серпня 2014 року. Отже, орендна плата підлягає оплаті за липень 2014 року та серпень - до 26 серпня 2014 року.

Відповідно до п.3.1. Договору оренди орендна плата є платежем, який вносить сторона 2 стороні 1 незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Сторона узгодили ставку орендної плати в розмірі 311,61 грн., в т.ч. ПДВ за кожен місяць оренди за 1 кв.м загальної площі приміщення. Сторони дійшли згоди про встановлення для ставки орендної плати грошового еквіваленту в іноземній валюті. Як еквівалент 311,61 грн. сторони приймають 39 доларів США за курсом гривні до долару США, встановленого Національним Банком України на дату виставлення рахунку. Розмір орендної плати за місяць визначається шляхом множення площі приміщення, яка вказана у п.1.1. договору на 311,61 грн. за один квадратний метр площі приміщення, що еквівалентно 39 доларів США згідно курсу встановленого Національним Банком України на дату виставлення рахунку.

Отже, орендна плата за липень 2014 року складає 18 134,14 грн. ( 39,7 площа приміщення - 39 доларів США - курс долара США на момент виставлення рахунку - 1 171, 229200/100). У виставленому позивачем рахунку зазначено суму орендної плати у розмірі 13 935, 00 грн. орендної плати та 560, 60 грн. за користування електроенергією, разом - 14 495, 60 грн. в т. ч. ПДВ. Згідно поданого позивачем розрахунку, з врахуванням проведених оплат сума боргу з орендної плати за липень 2014 року складає 6 877,52 грн.

Орендна плата за серпень, а саме до 26 серпня 2014 року складає 17 000, 53 грн. (39,7 площа приміщення - 39 доларів США - курс долара США на момент виставлення рахунку - 1 309, 168600/100). У виставленому рахунку за серпень зазначено суму орендної плати 20 644,00 грн., що є більшою на 3 643,47грн. За послуги електроенергією у рахунку зазначено суму в розмірі 543,71 грн. Отже, разом до стягнення за серпень 2014 року підлягає сума в розмірі 17 544,24 грн., в т.ч. ПДВ.

З врахуванням наведеного вище, а також проведених відповідачем оплат, стягненню підлягає заборгованість у розмірі 24 421,76грн. У стягненні 3 643,47 грн. заборгованості за договором оренди слід відмовити.

Доказів оплати заборгованості відповідачем не надано. Пояснення відповідача про те, що заборгованість зі сплати орендної плати за останні два місяці (липень, серпень) відсутня, оскільки ним, ФОП Михайлик, внесено гарантійний платіж в розмірі орендної плати за останні 3 місяці оренди, сплаченого ще у 2008 році відповідно до договору №262 від 01.08.2007 року не відповідають обставинам справи та не обґрунтовуються належними та допустимими доказами. Зокрема, докази цього гарантійного платежу не надані.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами укладено новий договір оренди, який є предметом спору і у п. 3.4. якого по новому врегульовані зазначені питання внесення гарантійного платежу - протягом двох банківських днів з моменту підписання цього договору Стороною 2 повинен бути внесений гарантійний платіж розміром орендної плати за один місяць строку оренди, що зараховується за один місяць оренди. Будь - яких інших застережень щодо зарахування попереднього гарантійного платежу чи інше у договорі не передбачено, сторонами у справі не надано. При цьому доказів внесення гарантійного платежу за договором №262 від 31 серпня 2013 року відповідачем не надано. Однак наголошено, що цей платіж не сплачувався з врахуванням того, що у 2008 році він вніс гарантійний платіж за договором 2007 року, який повинен бути зарахований. Однак правових фактів в обґрунтування такої позиції не наводить і не підтверджує доказами. А тому пояснення відповідача судом не можуть враховуватися при перерахуванні заборгованості.

Відповідно до п.3.11. договору оренди, орендна плата а також інші платежі, внесені несвоєчасно аба в неповному обсязі, стягуються з урахуванням штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день проплати.

Отже, враховуючи умови договору розмір основної заборгованості, що підлягає сплаті статті 6, 627 ЦК України, до стягнення підлягає штраф у розмірі 2 442, 17 грн. У стягненні штрафу у розмірі 364,33грн. слід відмовити.

Відповідно до договору рахунок виписується стороною 1 щомісячно до 10 числа поточного місяця та вручається стороні 2 (його представнику) під розписку або надсилається рекомендованим листом. Період до оплати становить 5 банківських днів з моменту вручення рахунку. Датою вручення рахунку вважається дата, вказана в квитанції пошти про відправку або дата підписання відомості про отримання рахунку.

Позивачем надано суду Рахунок №07 від 08 липня 2014 року на суму 14 495, 60грн та Рахунок №08 від 14 серпня 2014 року на суму 21 187,71 грн. Доказом отримання зазначених рахунків є підписи ФОП Михайлик відповідно від 15.07.2014 року та 14.08.2014 року на відомостях про отримання рахунків, які відповідачем не заперечуються.

Так, рахунок за липень відповідач отримав 15.07.2014 року. Оплата - 5 банківських днів. Початок нарахування - 23.07.2015 року. Сума нарахування, згідно наданого розрахунку позивача, з врахуванням проведених оплат - 6 877,52 грн. Період нарахування, зазначений позивачем 184 дні.

Отже, з врахуванням ч.6 ст.232 ГК України, стягненню за липень 2014 року підлягає сума пені в розмірі 891,06 грн. У стягненні 15, 84 грн. пені за липень слід відмовити.

З врахуванням суми заборгованості, зазначеної вище, за серпень 2014 року у розмірі 17 544,24 грн., ч.6 ст.232 ГК України стягненню підлягає пеня у сумі 2 403,80грн. У стягненні пені за серпень у розмірі 544,41 грн. слід відмовити.

Отже, до стягнення підлягає загальна сума пені у розмірі 3 294,86 грн. У стягненні пені у розмірі 560,25 грн. слід відмовити.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних - це не санкції, а спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора внаслідок знецінення грошових коштів у зв'язку з інфляційними процесами та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 15 листопада 2010 року).

З врахуванням поданого позивачем розрахунку 3% річних за липень 2014 року у сумі 6 877,52 грн. та проведеного судом розрахунку заборгованості за серпень 2014 року (до 26 серпня 2014 року) у сумі 17 544,24 грн. загальна сума стягнення 3% річних складає відповідно 193,89грн. та 451,54 грн. Отже, загальна сума стягнення складає 645,43 грн. У стягненні 93,37 грн. 3% річних слід відмовити.

Щодо інфляційних втрат, суд доходить висновку, що стягненню підлягає сума в межах заявлених позивних вимог у розмірі 3 991, 00 грн.

Відповідно до ст..541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Договір оренди позивач уклав та підписав з двома особами - орендарями - ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, які в подальшому за договором іменуються Сторони 2. Майно передано в користування за Актом приймання - передачі також двом особам, зазначеними відповідачами у справі.

Відповідно до ст..543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, вимога позивача про солідарне стягнення коштів є правомірною.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; реєстраційний номер НОМЕР_1) та з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3, реєстраційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Молл Маркет» (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул.. Суховоля, 54а, код ЄДРПОУ 30613360) 24 421,76 грн. основної заборгованості, 645,43 грн. 3 % річних, 3 991, 00 грн. інфляційних втрат, 3 294,86 грн. пені, 2 442, 17 грн. штрафу та 1611,16 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. У стягненні 3 643,47 грн. орендної плати, штрафу у розмірі 364,33грн., пені у розмірі 560,25 грн., 93,37 грн. 3% річних слід відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.10.2015р.

Суддя Коссак С.М.