Ухвала суду № 52626814, 19.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.10.2015Справа № 910/23011/14

За заявою Київської міської ради

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання недійсною постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2015 № 48697154

у справі за позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс»

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача (стягувача): не з'явились;

від відповідача (боржника): не з'явились;

від третьої особи: Башинський О.Д.;

від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: Нещадим І.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі-позивач або Комітет) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі-відповідач або КМР) про зобов'язання відповідача припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 3 ст. 50 та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які підлягають у прийнятті рішення, що може призвести до недопущення конкуренції шляхом скасування рішення Київської міської ради від 25.03.2010 р. № 435/3873 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів» та призначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів у м. Києві відповідно до чинного законодавства.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2014 у справі № 910/23011/14 позовні вимоги Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено повністю. Зобов'язано Київську міську раду виконати рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.09.2013 р. №54/01-П, шляхом скасування рішення Київської міської ради від 25.03.2010 №435/3873 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів» та призначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів у м. Києві відповідно до чинного законодавства. Стягнуто з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код - 22883141) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 у справі № 910/23011/14 залишено без змін.

25.03.2015 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 видано накази.

30.09.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва Київська міська рада подала скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якій просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- визнати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Нещадима Івана Сергійовича про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2015 № 48697154 недійсною.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2015 розгляд скарги призначено на 19.10.2015, зокрема зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати суду письмові обґрунтовані пояснення з приводу викладених у скарзі обставин та належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 48697154.

У дане судове засідання представники стягувача та боржника не з'явились, через загальний відділ діловодства суду представник останнього подав клопотання про відкладення розгляду скарги, у зв'язку з тим, що представник Київської міської ради Швець К.О. перебуватиме у відпустці.

Представник стягувача причин неявки суду не повідомив.

З приводу поданого представником Київської міської ради клопотання, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги.

Отже, розглянувши скаргу Київської міської ради, суд встановив наступне.

Обґрунтовуючи подану скаргу, відповідач (боржник) зазначає, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження № 48697154 не наступного дня з моменту винесення, а через 7 (сім) календарних днів, що на думку скаржника, є підставою для визнання бездіяльністю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та постанови державного виконавця незаконними.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Так, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом Іваном Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48697154 про примусове виконання наказу господарського суду міста Києві від 25.03.2015 у справі № 910/23011/15 щодо зобов'язання Київської міської ради виконати рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.09.2013 р. №54/01-П, шляхом скасування рішення Київської міської ради від 25.03.2010 №435/3873 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів» та призначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів у м. Києві відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно п. 4.1.1. Інструкції з проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Так, постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2015 направлена на адресу боржника супровідним листом від 09.09.2015 № 634/20-1/10 лише 16.09.2015, що підтверджується відтиском печатки поштового відділення на копії конверту та відповідно до відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором 01001 31610577 отримана відповідачем 18.09.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Разом з тим, відповідно до ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Таким чином, Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає правових підстав для скасування постанов органів державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження, у випадку недотримання останніми вимог ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" щодо вчасного направлення на адресу боржника копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, боржник не був позбавлений права відповідно до ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» звернутися до державного виконавця з відповідною заявою про відкладення виконавчих дій.

Так, відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість скарги Київської міської ради, відповідно у її задоволенні відмовляє.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Київської міської ради на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсною постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2015 № 48697154 - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Бондарчук В.В.