Рішення № 52626592, 13.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.2015Справа №910/20945/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/20945/15

за позовом державного підприємства «Вугілля України», м. Київ,

до державного підприємства «Луганськвугілля», м. Київ,

про стягнення 5 395 988,24 грн.,

за участю представників:

позивача - Черниш В.М. (довіреність від 18.03.2015 № 18-09/234-Д);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Вугілля України» (далі - ДП «Вугілля України») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства «Луганськвугілля» (далі - ТОВ «Луганськвугілля») 5 395 988,24 грн. за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки вугільної продукції від 10.12.2008 № 08-09/1-ЕНз (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2015 порушено провадження у справі №910/20945/15 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.09.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 розгляд справи було відкладено на 07.10.2015, у зв'язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2015 розгляд справи було відкладено на 13.10.2015, у зв'язку з неявкою представників відповідача.

12.10.2015 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення від 12.10.2015 № 229 на суму 73 080 грн., що підтверджує сплату судового збору.

У судовому засіданні 13.10.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суд не виконав, відзив на позов не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал.

До матеріалів справи долучено конверт з копією ухвали, яка повернута з адреси відповідача з відміткою пошти «інші причини, що не дали змогу виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 13.10.2015 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

У судовому засіданні 13.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2008 ТОВ «Вугілля України» (покупець) та ДП «Луганськвугілля» (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними у Договорі (пункт 1.1 Договору);

- покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених Договором (пункт 1.2 Договору);

- загальна сума Договору орієнтовно становить 915 691 100 грн. з ПДВ (пункт 1.3 Договору);

- покупець оплачує постачальнику 90 % вартості вугілля, яке поставляється, рівномірними частинами протягом місяця постачання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах попередньої оплати. 10 % вартості вугілля оплачується протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання - передачі вугілля та надання постачальником документів, вказаних у пункті 2.8 Договору (пункт 5.4 Договору);

- Договір вступає в силу з 01.01.2009 до 31.12.2009, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов'язань (стаття 8 Договору).

Договр підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - заступником генерального директора Долею В.І., який діяв на підставі довіреності від 05.11.2008 № 05-11/64-Д, та від відповідача - директором Обрезановим О.Й., який діяв на підставі довіреності від 29.02.2008 № 03/5-69, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач на виконання умов Договору здійснив попередню оплату відповідачеві за вугільну продукцію на загальну суму 93 117 297,18 грн., що підтверджується бухгалтерськими документами.

Відповідач передав у власність позивачу вугільну продукцію на суму 87 721 308,94 грн.

Таким чином, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань перед позивачем з поставки вугілля на суму 5 395 988,24 грн.; доказів протилежного суду не подано.

Позивач надіслав відповідачу 09.04.2015 вимогу № 1047/06, в якій просив повернути попередню оплату, у тому числі за Договором. Докази, що підтверджують факт надсилання вимоги долучені до матеріалів справи.

Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та належного реагування; попередню оплату не повернув.

Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має паво вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки прострочення поставки товару підтверджено документально, а доказів протилежного суду не подано, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку про задоволення вимог щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно із статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» (03680, м. Київ, провулок Приладний, 2-А; ідентифікаційний код: 32473323) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4; ідентифікаційний код: 32709929) 5 395 988 (п'ять мільйонів триста дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 24 коп. попередньої оплати та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 19.10.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук