Ухвала суду № 52626282, 19.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.10.2015

Справа № 910/26993/15

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши клопотання Виконувача обов’язків першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про відстрочку сплати судового збору, -

ВСТАНОВИВ

Виконувач обов’язків першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київметал» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Одночасно у вказаній позовній заяві Прокурор просив Суд відстрочити сплати судового збору за подання позовної заяви до прийняття рішення у справі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, Суд приходить до висновку про задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Одночасно, відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1218 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (182 700 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1218 грн.).

При зверненні до суду з вказаним позовом Прокурор просив внести зміни до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 25.08.1999 року, укладеного між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Київметал», тобто вимоги немайнового характеру.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що при подачі даної позовної заяви, Прокурором повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1 218 грн. 00 коп., оскільки його вимога носить немайновий характер відповідно до норм статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013, стосовно того, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Відповідно до пункту 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування майнового стану заявника.

В обґрунтування поданої заяви про відстрочку сплати судового збору Заявник посилається на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, відповідно до якої органи прокуратури не мають пільг на сплату судового збору при здійсненні представницьких повноважень. Проте, Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на сплату прокурорами судового збору не передбачені.

Згідно зі статтю 89 Закону України «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.

Відповідно до статті 90 Закону України фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Суд, з огляду на матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання Виконувача обов’язків першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про відстрочку сплати судового збору підлягає задоволенню, оскільки Заявником доведено Суду належними та допустимими доказами відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України наявність виключних обставин, з якими закон пов»язує право Суду відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 44, 86 Господарського процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, Суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Виконувача обов’язків першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про відстрочку сплати судового збору за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви до Публічного акціонерного товариства «Київметал» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки – задовольнити.

Відстрочити Виконувачу обов’язків першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради сплату судового збору в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. до прийняття судом рішення у справі №910/26993/15.

Суддя О.В. Чинчин