Ухвала суду № 52625383, 07.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року м. Київ К/800/7246/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,

представника позивача - Гереги К.П.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у справі № 820/16937/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" (далі - позивач, ТОВ НВО "Світло Шахтаря") звернулось в суд з позовом до Західної об'єднаної державної податкової Інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, ОДПІ) в якому просило визнати протиправними податкові повідомлення - рішення від 22 вересня 2014 року № 0000452212 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 407 748,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 23 вересня 2014 року № 0000462212 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 217 794,00 грн., скасувати їх.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року, позов задоволено, скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, з питання правомірності відображення в податковому обліку, у т.ч. формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ, операцій з придбання товарів у ТОВ "Сапсан-Юг" (код ЄДРПОУ 34059455) за період грудень 2013 року та їх використання у господарській діяльності.

За висновками акту, встановлено наступні порушення: заниження податку на додану вартість у сумі 489 626,00 грн., у т.ч., за грудень 2013 року у сумі 489 626,00 грн. за рахунок порушення вимог пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті198, пункту 201.1, 201.6, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого Наказом ДПА України № 969 від 21 грудня 2010 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року М" 1401/18696 внаслідок неправомірного .віднесення ТОВ НВО "Світло Шахтаря" до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Сапасан - Юг", що призвело до нарахування податку на додану вартість в сумі 271 832,00 грн., в т.ч.: за грудень 2013 року у сумі 271 832,00 грн.,- зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 Декларації): за грудень 2013 року у сумі 258 781,00 грн. - зменшення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.24 Декларації): за січень 2014 року, у сумі 217 794,00 грн.

На підставі вищевказаних висновків контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 22 вересня 2014 року №0000452212 та від 23 вересня 2014 року №0000462212.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної") вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних Інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 200 ПК України, встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом .активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а також оформленні відповідних операцій належним чином складеними первинними документами які відповідають змісту укладених платником податку договорів.

Судами встановлено, що між ТОВ "Сапсан - Юг" (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір №1712/01 від 17 грудня 2013 року. За умовами якого, продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити олію соняшникову нерафіновану першого сорту в порядку та на умовах передбачених даним договором. Товар вироблено з насіння урожаю 2013 року. Одиниця виміру кількості товару - метрична тонна. Ціна 1 тн. Товару - 7650,0 грн., у т.ч. ПДВ -20%, в ціну Товару входить доставка. Загальний об'єм поставки - 380,0 метричних тон +/-5%. Загальна сума Договору складає 2907000,0 грн. +/- 5% від загального об'єму поставки, у т.ч. ПДВ - 20%.

Згідно підпункту 3.1 Договору Продавець забезпечує поставку Товару автотранспортом на умовах СРТ - ТОВ МГ1 "Термінал - Укрхарчозбутсировина" (Термінал). Грузоотримувач: ТОВ МП "Термінал - Укрхарчозбутсировина".

В підтвердження виконання вимог договору надано видаткові накладні № 290 від 18 грудня 2013 року на суму 793 458,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 132243,00 грн.), № 291 від 19 грудня 2013 року на суму 2 144 295,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 357382,50 грн.) на поставку товару (олія соняшникова нерафінована), податкові накладні на поставку товарів № 87 від 18 грудня 2013 року на суму 793 458,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 132243,00 грн.) та № 88 від 19грудня 2013 року на суму 214 4295,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 357382,50 грн.), виписки з банку , платіжні дорученням, акти наданих послуг тощо.

Виконуючи правила перевезення на умовах СРТ перевезення товару від Продавця до Грузоотримувача відбулося частково самим продавцем, а частково найманим перевізником, про що свідчать товарно-транспортні накладні ТТН № 01АБ - 064 від 18 грудня 2013 року, ТТН № 01АБ - 060 від 17 грудня 2013 року, ТТН № 01АБ - 065 від 18 грудня 2013 року, ТТН № 01АБ -066 від 18 грудня 2013 року, ТТН № 01АБ - 067 від 18 грудня 2013 року, ТТН № 01АБ - 068 від 18 грудня 2013 року, ТТН № 01АБ - 069 від 19 грудня 2013 року, ТТН № 01АБ - 070 від 19 грудня 2013 року, ТТН № 01АБ - 1066 від 18 грудня 2013 року, ТТН № 01АБ - 163648 від 17 грудня 2013 року, ТТН № 01 АБ - 163649 від 17 грудня 2013 року, ТТН № 01АБ - 163650 від 17 грудня 2013 року.

Крім того, за актом звірки поставок та відвантажень олії рослинної, станом на 31 грудня 2013 року та Реєстру прийому на зберігання за грудень 2013 року, якими Вантажоодержувач - термінал підтверджує факт отримання Товару на свої термінали з переліком товарно-транспортних накладних, за якими Товар було перевезено та одержано.

Також, між позивачем (замовник) та терміналом (виконавець) укладено договір на оформлення олії соняшникової по зовнішньоекономічним контрактам замовника, яке переміщується через митний кордон України в Миколаївській митниці, а також по оформленню сертифікатів походження при експорті вантажу, згідно з інструкцій покупець/отримувач з зовнішньоекономічному контракті.

В підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надано: податкову накладну, виписку банку, акт звірки поставок та відвантаження олії станом на 31 грудня 2013 року, бухгалтерську довідку, реєстри прийняття та зберігання.

Товар в подальшому було використано у власній господарській діяльності, а саме між ТОВ "Світло - Шахтаря" (продавець) та компанією OLEOS TRADING LIMITED (покупець) укладено договір №1309/12 від 13 вересня 2013 року відповідно до умов якого, продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити сиру нерафіновану олію з насіння соняшника урожаю 2013 року.

В підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано ветеринарне свідоцтво ВДР-00 № 983777 від 03 жовтня 2013 року, експертний висновок № 4328 в/1-2 від 03 жовтня 2013 року, звіт про результати досліджень № 12/09-02 від 12 вересня 2013 року, експертний дозвіл № 51280/06/6 від 10 вересня 2013 року, реєстр прийняття на зберігання за грудень 2013 року, Реєстр приходу до резервуару 01.09.13-20.12.13 р., акт звірки поставок та відвантажень олії рослинної станом на 31 грудня 2013 року , банківські виписки та митну декларацію,

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що господарські операції позивача з ТОВ "Сапсан - Юг" мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару до податкового кредиту.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у справі № 820/16937/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

Н.Є. Маринчак