Постанова № 52623354, 15.10.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1386/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н.Л.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

15 жовтня 2015 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю., суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж. М.,

за участю: секретаря судового засідання: Майданюк Я.Л.,

представника позивача - Чорного Юрія Миколайовича,

представника відповідача - Шевчука Володимира Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" до Жмеринської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

СТОВ «Мрія» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жмеринської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2015 року №0000022200 (форми Р) про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та №0000032200 (форми В4) про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 17 січня 2015 року №0000022200 (форми Р), №0000032200 (форми В4).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати з ухваленням нової, виходячи з наступного.

Встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи наступне.

На підставі направлень Жмеринської ОДПІ від 09.12.2014 року №23, №24, №25 та наказу від 08.12.2014 року №110 проведена позапланова виїзна перевірка СТОВ «Мрія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 24.12.2014 року №416/22/03728162, яким зроблено висновки про порушення позивачем вимог:

- п. 187.1 ст. 187, п.198.6 ст.198, ст. 200, п.209.2, п.209.6, п.209.7, п.209.17 ст.209 ПК України, внаслідок чого, збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за період 01.10.2011 по 30.09.2011 року на суму 296 400 грн. за основним платежем та 379 492,66 грн. за штрафними санкціями.

- п.198.6 ст.198, п.209.2, п.209.6, п.209.7, п.209.17 ст. 209 ПК України, внаслідок чого, зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 86414 грн.

Не погодившись з вищевказаними висновками, позивач подав заперечення на акт перевірки від 24.12.2014 року №416/22/03728162, за наслідками розгляду яких, Жмеринська ОДПІ повідомила про залишення результатів перевірки без змін.

Крім того, 17.01.2015 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000022200 (форма "Р" ), яким СТОВ "Мрія" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 296 400,00 грн. за основним платежем і нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 379492,66 грн., та №0000032200 ( форми "В4") про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 86 414,00 грн.

Не погодившись із такими рішеннями, 29.01.2015 року позивач в порядку адміністративного оскарження, подав первинну скаргу до ГУ ДФС у Вінницькій області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 05.03.2015 року №121/10/02-32-10-04 про залишення без змін податкових повідомлень-рішень Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 17.01.2015 року №0000022200 та №0000032200.

Не погодившись із рішенням ГУ ДФС у Вінницькій області, 19.03.2015 року позивач подав повторну скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 05.05.2015 року №9583/6/9999.10-01-01-25 про залишення без задоволення скарги СТОВ "Мрія".

За таких обставин, СТОВ "Мрія" зазначені податкові повідомлення-рішення від 17.01.2015 року №0000022200 та №0000032200 оскаржило до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи заявлений позов, виходив з того, що позивач на дату отримання попередньої оплати від ПІІ "Сєрна" за продукцію власного виробництва правомірно визначив податкові зобов'язання за операцією з постачання таких товарів та відобразив їх у Декларації з ПДВ 0121 "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" ("Декларація скорочена").

Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, оскаржив його до апеляційного суду з тих підстав, що позивач має право декларувати зобов'язання з податку на додану вартість у спеціальній декларації тільки по факту здійснення відвантаження сільськогосподарської продукції покупцеві, а не по факту отримання попередньої оплати.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судова колегія не погоджується із рішенням суду першої інстанції по суті спірних відносин, з врахуванням наступного.

Так, 05.07.2013 року СТОВ "Мрія" укладено договір купівлі продажу № IP18/13F із ПП "Сєрна" щодо поставки кукурудзи врожаю 2013 року власного виробництва. Відповідно до пункту 4 договору від 05.07.2013 року № IP18/13F товар має бути переданий в повному обсязі до 30.12.2012 року.

На виконання умов договору ПП "Сєрна" перераховано грошові кошти відповідно до банківських виписок по рахунку №26003000204000.

Всього перераховано грошових коштів за 1235 т кукурудзи.

На суму попередньої оплати СТОВ "Мрія" виписано податкові накладні від 09.07.2013 року №23/2, від 11.07.2013 року №24/2, від 16.07.2013 року №25/2, від 19.07.2013 року №34/2, від 23.07.2013 року №35/2, від 25.07.2013 року №36/2, від 30.07.2013 року №39/2.

Відповідно до банківської виписки від 09.07.2014 року по рахунку №26009003139400 СТОВ "Мрія" частково повернено попередню оплату по договору від 05.07.2013 року №IP18/13F та виписано Розрахунки коригування кількісних та вартісних показників:

- від 10.07.2014 року №14/2 (щодо зменшення суми ПДВ) по податковій накладній від 09.07.2014 року №23/2 за договором від 05.07.2013 року №IP18/13F;

- від 10.07.2014 року №15/2 (щодо зменшення суми ПДВ) по податковій накладній від 11.07.2013 року №24/2 за договором від 05.07.2013 року №IP18/13F.

Таким чином, СТОВ "Мрія" відобразило вищенаведені податкові накладні та Розрахунки коригування до них у складі податкових зобов'язань Податкових декларацій з ПДВ 0121 "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" ("Декларація скорочена") за липень 2013 року та липень 2014 року.

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, визначено статтею 209 ПК України.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Так, згідно пункту 209.7 статті 209 ПК України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Зокрема, дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД). (пп. 209.17.1 п. 209.17 ст. 209 ПК України).

Пунктом 209.2 статті 209 ПК України визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

З наведеної норми вбачається, що умовою залишення в розпорядженні сільськогосподарського підприємства суми податку на додану вартість, нарахованої на вартість сільськогосподарських товарів/послуг, є факт поставки таких товарів/послуг.

Встановлено, що в 2013 році СТОВ "Мрія" засіяно кукурудзу, площею 272 га, та зібрано врожай 2013 в кількості 1773 т. Реалізацію кукурудзи товариство здійснювало на внутрішньому та зовнішньому ринках, станом на 01.01.2014 року залишки кукурудзи за даними бухгалтерського обліку становлять 1030 т, а станом на 30.09.2014 року залишки кукурудзи врожаю 2013 року становлять 82 т.

Так, СТОВ "Мрія" не виконало умов договору від 05.07.2013 року №IP18/13 F щодо поставки кукурудзи врожаю 2013 року власного виробництва, та не надало до перевірки документів щодо причин його не виконання, а тому оподаткування операцій податком на додану вартість з отримання (повернення) оплати за договором від 05.07.2013 року №IP 18/13F з ПІІ "Сєрна" має здійснюватись за загальними правилами оподаткування та відображення в Податковій декларації з ПДВ 0110 "Загальна".

Крім того, станом на 30.09.2014 року по розрахунках з ПП "Сєрна" на рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" рахується кредиторська заборгованість в сумі 1008,5 тис. грн.

Таким чином, СТОВ "Мрія" завищило податкові зобов'язання по податковій декларації з ПДВ 0121 "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" за липень 2013 року, що подано 20.08.2013 року №9051791360 в сумі 296 400 грн.

Разом з тим, в порушення вимог пункту 209.2 статті 209 ПК України позивачем суми ПДВ в розмірі 30279,66 грн. використано не за цільовим призначенням.

Так, відповідно до пункту 209.2 статті 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Так, в пунктах 3, 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №11, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період, перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість".

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Відтак, пунктом 209.2 статті 209 ПК України та пунктом 3, 4 Порядку від 12.01.2011 року № 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки. Тобто, такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що у зв'язку із невиконанням умов договору позивачем, тобто відсутністю факту поставки товару, позивач не мав права залишок сум ПДВ, що акумульовані на спеціальному рахунку, спрямовувати на інші виробничі цілі, тобто на погашення податків та зборів за податковими зобов'язаннями сільськогосподарського підприємства - суб'єкту спеціального режиму оподаткування.

За таких обставин, суми ПДВ в розмірі 30279,66 грн., спрямовані на сплату зобов'язань по оренді землі за вересень-жовтень 2013 року, використанні не за цільовим призначенням, оскільки не відбувся факт поставки товару за укладеним договором.

Крім того, заниження задекларованих позивачем показників у рядку 8 Декларацій "Коригування податкових зобов'язань" всього у сумі 86414 грн., в т.ч. за липень 2014 року встановлено внаслідок порушень, що описані вище.

Так, згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 209.2 статті 209 ПК України встановлено порядок використання сум ПДВ, нарахованих на вартість поставлених, тобто таких, що передані у розпорядження (власність), виготовлених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Зокрема, у пункті "е" абзацу 3 підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачанням товарів також вважається передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Положеннями частини 1 статті 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Враховуючи те, що в порушення вимог до пункту 209.2 статті 209 Кодексу позивачем, вироблені ним, сільськогосподарські товари покупцю ПП "Сєрна" поставлені не були, а суми податку на додану вартість в сумі 30279,66 грн., що акумулюються на спеціальному рахунку, та не підлягають вилученню до державного бюджету, спрямовані позивачем не за цільовим призначенням, ПДВ в сумі 296 400 грн. мало бути відображено у загальній податковій декларації з ПДВ та сплачені до бюджету у порядку статті 200 ПК України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем під час розгляду справи було надано достатньо належних доказів, які свідчать про законність прийнятого рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду всім обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 жовтня 2015 року.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.