Постанова № 52623301, 06.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 р. Справа № 643/6753/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 29.07.2015р. по справі № 643/6753/15-а

за позовом ОСОБА_2

до Тимчасово виконуючого обов'язки начальника Відділення з обслуговування Московського району м.Харкова відділу ДАІ з обслуговування м.Харкова ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Тимчасово виконуючого обов"язки начальника Відділення з обслуговування Московського району міста Харкова відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова ГУМВС України в Харківській області, в якому просив: скасувати постанову (бланк серії ПС2 № 212674) від 27 березня 2015 р. у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.; закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 29 липня 2015 р. в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Московського районного суду м. Харкова від 29 липня 2015 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», КАС України та не відповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що згідно копії протоколу серії АП1 № 075513 від 27 лютого 2015 р. об 15.05 год., позивач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «тойота венза», держ. номер НОМЕР_1, на 320 км автодороги Київ-Харків, рухався зі швидкістю 111 км/год. у населеному пункті, позначеному знаком 5.45., чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП (а.с. 62).

Постановою серії ПС2 № 212674 від 27 березня 2015 р., ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. (а.с. 63).

Під час слухання справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції оглянуто відеозапис, з якого вбачається, що автомобіль «тойота венза» 27 лютого 2015 р. об 15.05 год. рухався зі швидкістю 111 км/год. (а.с. 64).

Згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 33 від 01 березня 2010 р. , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010 р. за № 262/17557, Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху, до технічних засобів для визначення швидкості руху відноситься, в тому числі, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCAM».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова містить достовірні відомості, підстав для її скасування немає, стягнення за адміністративне правопорушення накладене у межах, встановлених КУпАП.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) діячи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 222 КУпАП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), працівники ДАІ МВС України, які мають спеціальні знання, правомочні розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Частиною 3 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою серії ПС2 № 212674 від 27 березня 2015 р., ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП на підставі даних встановлених протоколом про адміністративне правопорушеннясерії АП1 № 075513 від 27 лютого 2015 р.

Вищезазначеним протоколом встановлено перевищення ОСОБА_2 швидкості руху транспортного на 320 км автодороги Київ-Харків у населеному пункті, позначеному знаком 5.45 «Початок населеного пункту», чим порушено п. 12.4. Правил дорожнього руху, відповідно з яким у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення, в відеозаписі та в оскаржуваній постанові правопорушення відсутні будь-які дані про те, в межах якого саме населеного пункту рухався автомобіль «тойота венза» держ. номер НОМЕР_1 зі швидкістю 111 км/год. 27 лютого 2015 р. об 15.05 год., у зв'язку з чим відсутні обставини, що підтверджують факт вчинення позивачем порушення п. 12.4. Правил дорожнього руху.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що Постанова серії ПС2 № 212674 від 27 березня 2015 р. підлягає скасуванню, оскільки судовим розглядом не встановлено, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП встановлено, що за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Як встановлено ст. 222 КУпАП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), працівники ДАІ МВС України приймають рішення у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП.

З урахуванням того, що суд не може перебирати на себе функцію органу уповноваженого прийняти рішення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 29.07.2015р. по справі № 643/6753/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ПС -2 212674 від 27 березня 2015 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст постанови виготовлений 12.10.2015 р.